Українські екологічні нормативи не повинні бути жорсткішими, ніж європейські, - ФРУ
Жорсткі екологічні нормативи, на введенні яких наполягають у Міндовкілля, можуть залишити Україну без промислових підприємств, а відповідно - без бюджетних надходжень та робочих місць. Адже сотень мільйонів гривен, які необхідні на екологічну модернізацію, українська промисловість не має.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на відкритий лист міністру економіки Олексію Любченку від Федерації роботодавців України (ФРУ).
Зараз в Україні діє 11 наказів Міндовкілля, які затверджують технормативи допустимих викидів забруднюючих речовин із окремого устаткування. Строк дії цих нормативів, згідно з наказами, закінчується у 2022-24 роках. Після закінчення строку дії поточних технормативів набувають чинності більш жорсткі, так звані перспективні технормативи, пояснюється у листі.
Проте законодавством ЄС, зокрема Директивою 2010/75/ЄС Європарламенту та Ради про промислові викиди, передбачені триваліші терміни запровадження перспективних технормативів, ніж ті, в які пропонують вкластися українським промисловцям, підкреслюють у ФРУ.
"Директиви ЄС зважають на індивідуальний технічний і економічний розвиток країн-членів ЄС, а також реальний технологічний та економічний стан підприємств, що працюють у відповідних країнах. Тому держави-члени ЄС мали право і можливість встановити та запровадити національний перехідний план для існуючих установок, нових установок та після холодного ремонту", - підкреслюють у ФРУ.
Члени ФРУ наголошують: вартість переходу на перспективні технормативи складе по окремим галузям від десятків до сотень мільйонів євро, а, наприклад, для коксохімічної галузі - до 3 мільярдів євро.
"Такий обсяг інвестицій у короткостроковій перспективі поставить більшість галузей на межу припинення діяльності. Відповідно, буде втрачено внутрішній ринок та експорт, більше 100 тис. робочих місць у скляній та суміжних галузях, доходи бюджетів всіх рівнів. При цьому уряди європейських країн в процесі екологічної модернізації підприємств компенсували підприємствам до 50% витрат на встановлення елекітрофільтрів", - наголосили у ФРУ.
Саме тому в Федерації просять Міндовкілля, Мінекономіки та Мінагрополітики, за участі ФРУ та галузевих об’єднань бізнесу, підготувати та провести окрему нараду, на якій знайти оптимальні рішення щодо цього питання.
Нагадаємо, Верховна рада тричі провалила законопроект №4167, який передбачав перехід української промисловості на європейський збірник найкращих доступних технологій (НДТМ) за чотири роки. Проти цього закону виступила низка міжнародних профільних асоціацій та навіть екологи. Так, в Європейській бізнес-асоціації заявили, що введення в дію нових еконормативів протягом 4 років є нереальним, адже деякі країни ЄС досі впроваджують НДТМ, хоча почали десятки років тому.
У свою чергу президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок заявила, що Україна має створити чітку дорожню карту екологічних реформ та передбачити механізми фінансування, адже запровадження європейських нормативів потребує колосальних інвестицій.
Як повідомлялось,
наприкінці травня нардепи не змогли створити електронну систему видачі дозволів на викиди. Парламент вдруге відправив на повторне перше читання законопроект №4167.
А у середині лютого ВР вперше відправила на повторне перше читання законопроект №4167 "Про запобігання, зменшення та контролі промислового забруднення".