На екомодернізацію промислових підприємств необхідні мільярди, за 4 роки, передбачені в законопроекті про викиди, провести її нереально. В іншому випадку Україна ризикує втратити коксохімічну, а за нею - і металургійну галузі.
Про це заявив генеральний директор УНПА "Укркокс" Анатолій Старовойт.
"Це колосальні витрати. Наприклад, коксова батарея коштує десь 400 з гаком мільйонів доларів. Нормативний термін служби 30 років. Вона 10 років пропрацювала. Це як передбачається? Завалити її й побудувати нову? Це мільярди доларів необхідні. Необхідна якась дорожня карта поступового переходу", - сказав Старовойт.
Він підкреслив: якщо законопроект про промислові викиди буде прийнятий у нинішньому вигляді, серйозно постраждає коксохімічна, а за нею - й суміжні галузі.
"Це (закриття коксохімічних підприємств, - ред.) тягне за собою відразу доменне виробництво, виплавку чавуну. Виплавка чавуну тягне за собою виплавку сталі. А виплавка сталі тягне за собою виробництво прокату. І так далі", - пояснив Старовойт.
На його думку, законопроект потребує доопрацювання, як мінімум, в частині термінів реалізації та розмірів штрафів за перевищення норм викидів.
"Поки за перевищення нормативів викидів можна ввести не драконівські, а якісь адекватні штрафи, які будуть йти на екологічні потреби. По-розумному треба підходити", - вважає Старовойт.
Нагадаємо, раніше президент Союзу хіміків Олексій Голубов заявив, що ухвалення законопроекту про зниження промислових викидів в запропонованому урядом вигляді вб'є промисловість, оскільки у підприємств немає мільярдів на екомодернізацію, їм потрібна підтримка держави.
Раніше Європейська бізнес асоціація (ЄБА) закликала Верховну раду доопрацювати законопроект №4167, оскільки на реалізацію даного законопроекту піде не менше $10 млрд.
Крім того, можливість дозвільного органу (Мінприроди) самостійно призупиняти або анулювати інтегрований дозвіл без рішення суду створює сприятливі передумови для корупції.