Україна може ввести обмеження на імпорт добрив після розслідувань МЕРТ, - аналітика

Над вітчизняними підприємствами знову нависає загроза вимушеної зупинки

Під підозрою опинився майже десяток країн-імпортерів, через які російські корпорації могли переорієнтувати свої торгові потоки в Україну з метою обходу санкцій Кабінету міністрів України, що діють у відношенні добрив з РФ з липня 2019 року. Про це йдеться в матеріалі "Торгові прокладки" на "Дзеркалі тижня".

Автор зазначає, що ініціаторами розслідувань щодо імпортних мінеральних добрив виступили практично всі вітчизняні виробники.

"В даному випадку очевидний перетин галузевого інтересу з інтересами держави ― не лише створити сприятливі умови для держпідприємств, не тільки захистити український ринок від торгової експансії РФ, але ще й продемонструвати, що Україна здатна контролювати виконання введених санкцій", - пише автор.

Згідно з даними в матеріалі, над вітчизняними підприємствами знову нависає загроза вимушеної зупинки, оскільки завдання ембарго ― зупинити потік імпорту добрив з країни-агресора з подальшим імпортозаміщенням ― не спрацювала.

"Сталося це не через нездатність українських заводів задовольнити попит, а через фактичну переорієнтацію російського імпорту", - стверджує автор публікації.

Зазначається, що цілий ряд країн може бути задіяний у поставках заборонених російських добрив в Україну. Кабмін, поставивши заслінку для вироблених в РФ міндобрив, не зміг врахувати, що поняття "російські мінеральні добрива" може виявитися значно ширшим.

"Так, грузинський "Руставі Азот" у 2017 р. перейшов під контроль російської АФК "Система". В результаті Грузія, яка раніше не експортувала МД в Україну, в 2018 р. посіла 5 місце по постачаннях ― 21,5 млн дол. Тобто експорт з Литви виріс в 22,5 рази! Є підозри, що це пов'язано зі зростанням поставок в Литву російських добрив, які дивним чином співпадають за об'ємом з експортом литовських добрив в Україну. Якщо в I кварталі 2019 р. з Росії до Литви в'їхало 96,5 тис. т добрив, то з Литви в Україну ― 95,4. Різко зросли поставки з РФ аміаку в Туреччину. Там з нього виготовляють селітру, заборонену до використання в Туреччині, але тут же везуть її... в Україну", - наводить приклад автор.

Зазначається, що вкрай важливо, щоб МКМТ не просто уважно поставилася до аргументів українських хіміків і провела всебічні спецрозслідування, але ще й розробила індивідуальні алгоритми дії в кожному конкретному випадку.

"Адже в одному випадку ми стикаємося зі скупкою РФ іноземних підприємств, в іншому ― з ситуацією, коли РФ завозить на місцеві заводи свою сировину. У третьому ― через власні або дружні трейдингові компанії в інших країнах російські корпорації, як мінімум, здатні реалізовувати будь-які маніпуляції зі своєю продукцією, аж до підміни сертифіката походження", - йдеться в статті.

"Якщо підозри підтвердяться розслідуванням МКМТ, Україна зобов'язана буде виставити рахунок країнам – торговим прокладкам", - резюмує автор статті, уточнюючи, що в даному випадку це не буде суперечити правилам СОТ, так як інші країни СОТ давно вирішили для себе подібні проблеми, обмежуючи експорт на чутливі групи товарів.

Раніше колишній голова правління ПАТ "Дніпроазот", експерт хімічної галузі Олександр Дубінін заявив, що Україна повинна контролювати походження всіх імпортованих добрив, незалежно від країни-постачальника.

На думку експерта, продукція російського хімпрому не повинна потрапляти в Україну через інші країни, оскільки щодо неї діють санкції Кабінету міністрів України.