Події в Україні, які швидко розгортаються, продовжують привертати увагу іноземних ЗМІ.
Події в Україні, які швидко розгортаються, продовжують привертати увагу іноземних ЗМІ. Оскільки ситуація змінюється ледь не щогодини, а набір можливих варіантів розвитку подій дедалі зростає, більшість закордонних коментаторів явно прагнуть дотримуватися хроніки того, що відбувається, не завжди дозволяючи собі висловити особисте ставлення і тим більше дати масштабне тлумачення змін у колишній радянській республіці.
Найбільш виразно такий підхід демонструє The New York Times. Увага американських журналістів зосереджена на трьох основних питаннях: повернення у велику політику екс-прем'єра Юлії Тимошенко, можливість розколу країни на "проросійську" і "прозахідну" частини, а також економічне становище України і ймовірні шляхи виходу із кризи. Газета звертає увагу на прагнення Тимошенко отримати якомога більше "очок" шляхом консультацій з міжнародними політичними лідерами: повідомляється, що відразу ж після звільнення з в'язниці Юлія Володимирівна встигла поговорити по телефону з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, кількома сенаторами США, зустрітися з дипломатами із країн ЄС. Наголошується, що Тимошенко, незважаючи на стан здоров'я, вельми ймовірний кандидат у Президенти на дострокових виборах 25 травня 2014 р.
Як зазначає газета, "поки не ясно", чи стануть жителі південних і східних регіонів країни, де зосереджені основні виробничі потужності і найбільш сильні проросійські настрої, чинити опір зміні влади в Києві. У статті згадуються протестні заходи у Донецьку та Харкові, а також спорадичні сутички між прихильниками і противниками Майдану в регіонах.
Основним питанням, яке доведеться вирішувати новим українським властям, видання обґрунтовано вважає навислу над країною фінансову кризу. У той час як виплата 2 млрд дол. фінансової допомоги, обіцяних Росією, затримується із причини політичної невизначеності, Захід лише заявляє, що "сподівається в найближчому майбутньому запропонувати" настільки необхідні Україні кошти, однак нічого певного не говорить. Глава МВФ Крістін Лагард висловила стурбованість ситуацією, але заявила, що фонд уповноважений надавати допомогу лише за офіційним запитом влади країни. The New York Times нагадує, що в листопаді 2013 р. Президент Віктор Янукович відмовився від співпраці з МВФ через небажання приймати вкрай непопулярний пакет заходів жорсткої економії, передбачених умовами надання кредиту.
Крім того, пише газета, незважаючи на побоювання можливої військової інтервенції з боку Росії, влада РФ не дає приводу думати, що готується силове втручання в будь-якій формі.
Британська Guardian демонструє принципово інший підхід до висвітлення ситуації. Стриманому аналізу американських журналістів британці протиставляють емоційний опис того, що відбувається в Києві. Перед нами проходить низка виразних кадрів з місць подій: ось Юлія Тимошенко зі своєю "фірмовою" косою вимовляє запальні промови, сидячи в інвалідному візку; ось жителі Києва оплакують рідних, які стали жертвами збройного протистояння, проклинаючи вбивць і прославляючи героїв, "які віддали країні все"; ось прості українці поспішають до резиденції збіглого Президента Януковича, який, можливо, до своєї втечі на вертольоті "крокував брукованими доріжками серед озер, фонтанів і клітин з екзотичними тваринами, розмірковуючи про співвідношення сил".
Газета наводить відгуки відвідувачів: "Коли я дивлюся на все це, я розумію, що Україна, мабуть, дуже багата країна, адже все це наші гроші!" - вигукує 22-річний юнак, дивлячись на президентські скарби. Видання згадує, що перед тим, як впустити екскурсантів, місцевість була ретельно перевірена на наявність сін. Британські журналісти наголошують, що разом з Януковичем водночас "випарувалися" всі ознаки центральної влади, і роблять висновок, що, як би не розвивалися події, Президент навряд чи повернеться до свого палацу - таку відразу викликають у народу неправедно нажиті багатства.
Інформаційне агентство Associated Press зробило головною героїнею свого коментаря знову-таки Юлію Тимошенко. "Шанована і обожнювана багатьма за політичний талант і вогненну риторику, Тимошенко в той же час сприймається значною частиною виборців як політик з надмірно роздутим его, до того ж заплямований корупційними скандалами. "Автор коментаря нагадує, що прем'єрство Юлії Володимирівни обернулося розчаруванням для тих, хто сподівався на якнайшвидшу євроінтеграцію країни, і наводить думку, згідно з якою реформа енергетичного сектора, проведена при ній, лише набила кишені наближених екс-прем'єра. Виразний штрих: під час виступу Тимошенко на Євромайдані з натовпу видно плакат, де Янукович передає їй владу, і підпис: "Люди помирали не за це".
Іспанська газета El Pais робить акцент на перспективи приєднання України до Євросоюзу, наголошуючи, що саме "європейський вибір" України викликав до життя драматичні події останніх днів. Газета зазначає, що влада де-факто, тобто вчорашня опозиція, вже готова сформувати уряд, але поки не повністю оволоділа ситуацією у країні. Перед Україною, пише іспанський коментатор, встає широкий спектр питань - від майбутнього, яке чекає Президента Януковича, до долі сходу країни і можливої загрози територіальній цілісності України. Водночас, зауважує видання, Майдан вимагає нових осіб на політичній сцені і відмовляється розходитися, поки не переконається у незворотності змін.
Зважений і обережний коментар пропонує радіостанція Deutsche Welle. Наведемо цитату: "Український народ позбавив влади корумпований авторитарний режим, поклавши початок історичної демократичної революції у Східній Європі. Здавалося, лише кілька днів тому країна стояла на порозі громадянської війни, але сьогодні політичне рішення конфлікту вже видається можливим".
Парламент і перехідний уряд, зазначає німецький кореспондент, зіткнуться з важким завданням реформ, і необхідно, щоб прихильники Президента Януковича також виявилися включені до перехідного процесу, інакше конфлікт наростатиме, ведучи країну до розпаду. Радіостанція також звертає увагу на позицію Росії: "Москва дала зрозуміти, що не підтримує революційних змін. Зараз, як і колись, Росія переслідує свої геополітичні інтереси в регіоні, і було б наївно вважати, що в майбутньому Кремль самоусунеться від участі в ситуації", - робить висновок автор коментаря.