У американському виданні зазначають, що уряд України докладає великих зусиль, щоб зробити процес відбору кандидатів у ВРЮ максимально прозорим
Петро Порошенко з моменту обрання на посаду президента України у 2014 році розпочав широкомасштабні реформи, спрямовані головним чином на викорінення корупції радянської епохи, яка "заразила" майже кожну частину українського суспільства. Про це пише Ллойд Грін у своїй колонці на The Hill.
"Реформи були особливо направлені на судову систему держави. Якщо українці будуть відчувати, що не зможуть отримати правосуддя, багато інших реформ будуть безглуздими. Реформа судової системи України, яка почалася серйозно у 2015 році, спрямована на відновлення довіри громадськості до судової влади", - пише автор.
Зокрема, він зазначає, що останні поправки гарантують довічне призначення на посаду та обмежують імунітет суддів від звинувачень у зловживаннях службовим становищем. Це зближує українську судову систему з кращими міжнародними практиками, підкреслив автор.
"Для здійснення нагляду за судовими повноваженнями та процедурами парламент заснував Вищу раду юстиції, яка складається переважно з суддів, що обираються їхніми колегами. Рада незалежна від парламенту, уряду та президента. Наприкінці 2016 року Україна почала наполегливо працювати над створенням нового Верховного Суду, який замінить три спеціалізовані суди та колишній верховний суд. Вперше судді будуть призначені до Верховного Суду на підставі результатів конкурсу, який проводитиме незалежний орган, який складатиметься з юристів, які називаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів", - зазначив Грін.
Він підкреслив, що Комісія рекомендує кандидатів у Вищу раду юстиції, яка, у свою чергу, вирішує, чи буде призначеним кандидат.
"Уряд робить великі зусилля, щоб зробити процес максимально прозорим. Комісія пішла настільки далеко, що почала проводити прямі трансляції більшої частини слухань онлайн. Вона також опублікувала резюме кандидатів та результати їх іспитів на своєму веб-сайті. Додаткові дані про кандидатів, включаючи інтерв'ю кандидатів, з'явилися на YouTube-каналі комісії. Завдяки цій відкритості українці мали можливість побачити на власні очі, хто буде працювати у Верховному Суді", - пише автор.
Грін зазначив, що більш ніж 1400 майбутніх юристів подали заяву на 120 вільних місць у Верховному Суді, в тому числі деякі з найбільш кваліфікованих, довірених та досвідчених юридичних експертів у країні.
Процес, на думку Гріна, був інтенсивним, навіть важким. Комісія оцінила кожного кандидата на основі досвіду, компетенції (професійної, соціальної та особистої), професійної етики та цілісності. Кандидати пройшли комп'ютерні тести, практичні заняття та юридичні та психологічні обстеження.
"У відповідних реформах судова система була зменшена з чотирьох до трьох рівнів, що спростило судовий процес та гарантувало швидке вирішення спорів. Крім того, Верховна Рада України прийняла закон про надання громадянам та юридичним особам права подавати скаргу до Конституційного Суду, якщо вони вважають, що рішення суду нижчого рівня порушило Конституцію. Не дивно, що Україна зіштовхнулася зі своєю справедливою порцією критики. Деякі скаржаться, наприклад, на те, що реформи були занадто повільні та замалими. Але це просто не відповідає дійсності. Україна постійно випускає нові реформаторські ініціативи, включаючи судову реформу, з часу обрання президента Порошенка", - вважає автор.
Він переконаний, що відмова від уряду колишнього українського президента Віктора Януковича у 2013 році була виявом публічного обурення та розчарування небажанням українського уряду знищити корупцію, санкціоновану державою.
"Президент Порошенко запропонував альтернативу, зосереджену на реформах, обіцяючи припинити корупцію. Ще треба багато чого зробити, але сьогодні українці знають, що їх судова система набагато чесніша, компетентніша та ефективніша, ніж це було коли-небудь. Україна на правильному шляху до побудови об'єктивної незалежної судової системи", - резюмував Грін.