Спалах COVID-19 перенаправила державну політику України структурних реформ на спеціальні заходи реагування. В результаті збільшилися макрофіскальні ризики.
Про це йдеться в огляді Всесвітнього банку для регіону Європи та Центральної Азії за березень.
Як наголошується в документі, ще до спалаху COVID-19 Україна зіткнулася зі структурно слабким зростанням через низький рівень внутрішніх заощаджень та інвестицій в основний капітал.
Хоча економічні наслідки спалаху COVID-19 виявилися менш серйозними, ніж спочатку припускав Світовий банк, "пандемія завдала тяжкої шкоди з точки зору впливу на здоров'я та смертність, а також підірвала прихильність уряду до проведення важливих реформ", - зазначили у СБ.
"Недавні антикорупційні реформи також зазнали фіаско з-за негативних судових рішень в кінці 2020 року", - йдеться в огляді.
Хоча заходи по боротьбі з COVID-19 віталися, Світовий банк радить українській владі знову переключити увагу на структурні реформи, які необхідні для підвищення середньострокових перспектив зростання.
"Уповільнення темпів реформ підірвало довіру інвесторів і затримало фінансування міжнародних фінансових організацій. В результаті значні потреби у державному фінансуванні у 2020 році були задоволені в основному за рахунок внутрішніх позик, які склали 10,5 відсотка ВВП", - йдеться в документі.
Нагадаємо, Світовий банк поліпшив прогноз зростання ВВП України у 2021 році до 3,8% (у січні СБ чекав зростання на 3,0%). За оцінкою СБ, у 2020 році економіка України скоротилася на 4,2% (раніше банк очікував падіння на 5,0%).
Зазначимо, на початку 2021 року половина українців (52%) зазначили, що вони встигли відчути наслідки реформ, але ставляться до них переважно негативно. Тільки 1% громадян бачать позитивні наслідки реформ.