Україна оголосила РФ судову війну

Після фактичної окупації Криму Російською Федерацією закінчилася епоха дипломатичної риторики про дружніх відносинах між Україною і Росією. Тривала загроза вторгнення, війна на Донбасі, газова і торгова війни з північним сусідом лише поглибили зовнішньополітичний конфлікт. Через чотири місяці після початку кризи українська сторона оформила більшість своїх претензій у вигляді позовів і готова домагатися правди в міжнародних інстанціях.

Україна вимагає від Росії 1,18 трлн гривень за відчужене майно в Криму

Одним з перших позовів України до Росії стала претензія про незаконну анексії Криму - українська сторона вимагала від РФ вивести війська з півострова і відмовитися від зазіхань на територіальну цілісність.

"У нас за фактом анексії Криму вже є попереднє рішення суду. ЄСПЛ відразу виніс рішення, яким встановив незаконне перебування російської армії на території Криму і зобов'язав їх вивести свої війська. Вони це рішення не виконали. Це рішення є фундаментом для компенсації збитку", - розповів міністр юстиції Павло Петренко.

У підсумку український уряд підрахував збитки, завдані відчуженням майна, у розмірі 1,18 трлн гривень.

"Це ті збитки, які були нараховані за обмеження права користування майном. Ми врахували майно близько 4,5 тис державних підприємств, які залишилися в Криму. Також пораховано майно профспілок. Таким чином, це комплексне заяву, яка буде стосуватися компенсації збитків, завданих державі Україна російською стороною, і до цієї заяви залучаються недержавні організації - профспілки", - говорить Петренко.

Міністр зазначив, що незабаром до позовом підключаться українські релігійні організації, які втратили свої права на майно в Криму.
Крім вимоги компенсувати збитки, у даній справі Україна висуває ряд претензій, пов'язаних з порушенням прав людини в ході процесу анексії.

Україна вимагає в ЄСПЛ визнати факт причетності РФ до тероризму

У ході проведення антитерористичної операції (АТО) на Донбасі представники української влади робили неодноразові заяви про причетність Росії до фінансування тероризму та військовій присутності в зоні бойових дій. Офіційно приводом для початку розгляду другої справи "Україна проти Росії" в ЄСПЛ став факт викрадення дітей-сиріт бойовиками ДНР і транспортування їх на територію РФ.
Тут, як і в процесі з анексією Криму, Європейський суд оперативно прийняв проміжне рішення, яким було наказано повернути дітей в Україну.

"В рамках цього процесу ми хочемо довести ті факти, що Росія, фактично, співпрацює з терористичними організаціями... У нас ще є термін для формування остаточних вимог. Там буде, в тому числі, компенсація збитків", - розповів Петренко.

Говорячи про юридичному протистоянні між Україною і Росією, варто відзначити, що російська сторона не визнає юрисдикцію міжнародних судових інстанцій, крім Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

"Так, російська сторона багато років готувалася до того, що можливі судові суперечки, і вони з усіх конвенцій встановили застереження про згоду на юрисдикцію того чи іншого суду", - зазначив Петренко.

Стокгольмський арбітраж "Нафтогаз" проти "Газпрому"

На тлі інших проявів зовнішньополітичного кризи піднявся одвічне "газове питання". Після окупації Криму у Москви відпала необхідність у дотриманні Харківських угод, які передбачали дислокацію Чорноморського флоту на території України в обмін на газову знижку.

В ході тристоронніх "газових" переговорів між Україною, Росією і ЄС українська сторона домагалася перегляду газового контракту з фіксованою ціною, в той час як "Газпром" наполягав на регулювання ціни за допомогою "знижок". Переговори не принесли результату.

"Єврокомісією пропонувалося зробити сезонні ціни: в піковий період - це ціна 385, а в літній період - близько 300 дол. Російська сторона не захотіла навіть обговорювати ціну 385 дол. Цю ціну пропонувалося зафіксувати в договорі, а російська сторона заявляє, що це може бути лише знижка на так звану експортне мито, яка в будь-який момент може бути скасована", - заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан.

Вранці 16 червня після нічних переговорів "Газпром" припинив постачання газу в Україну і заявив про подання позову до "Нафтогазу" в Стокгольмський арбітраж з вимогою стягнути 4,5 млрд доларів. У відповідь НАК подав позов з вимогою "встановлення справедливої і ринкової ціни на газ".

Зазначимо, що спір між "Нафтогазом" і "Газпромом" розглядається в столиці Швеції, так як згідно з положеннями контракту, усі положення документа регулюються шведським законодавством.

Україна має намір домогтися виключення РФ з ICAO і міжнародної морської конвенції

У зв'язку з частковим визнанням Росією юрисдикції міжнародних судів Україна має намір боротися за допомогою позасудових організацій.

"Ми зараз йдемо через інші квазисудебные інструменти. Наприклад, та ж ICAO (Міжнародна організація цивільної авіації), учасниками якої є і Україна, і Росія. Ми зафіксували 3,3 тис. фактів порушення російськими компаніями нашого авіаційного простору на території Криму і нараховуємо штрафні санкції - кожен день близько 1 млн дол. Станом на вчора це було близько 200 млн грн", - заявив міністр Петренко.

Таким чином, якщо РФ відмовиться виплатити Україні суму штрафу, вона ризикує бути виключена з ICAO. У цьому випадку країни-члени ICAO закриють свій повітряний простір для російських цивільних літаків.

Аналогічна ситуація з використанням кримських портів російською стороною.

"Ми будемо використовувати міжнародні організації, які фактично, своїми рішеннями створюють економічні санкції для Росії: ICAO, морські порти, Всесвітня поштова організація", - розповів міністр юстиції.

Українська влада оцінює шанси на перемогу в міжнародних судах як "величезні"

Україна отримує значну міжнародну підтримку в контексті протистояння з Росією. Це підтверджує голосування в Радбезі ООН, Генасамблеї ООН, виключення РФ з списку країн G і множинні санкції.

Природно, що крім доказової бази, величезний вплив на результат судових процесів має міжнародна підтримка України. Так чи інакше, але влада характеризують шанси на успіх у всіх спорах як "величезні".

Михайло Криволапов