Експерт вважає, що Україна повинна вимагати від країн-гарантів виконання Будапештського меморандуму
Україна повинна вимагати від країн-гарантів виконання Будапештського меморандуму, покращувати фінансування власної армії, створювати комфортні контрактні умови для військовослужбовців та активніше воювати з Росією в юридичній сфері. Про це заявив екс-керівник тимчасової слідчої комісії ВР України з розслідування трагедії під Іловайськом, член ВО "Батьківщина" Андрій Сенченко, повідомляє УНІАН.
"Будапештський меморандум - унікальний випадок, коли нам повинні... ми володіли третім за потужністю ядерним арсеналом: 176 міжконтинентальних балістичних ракет, 44 важкі бомбардувальники з більш ніж тисячею ядерних крилатих ракет великої дальності, а також 1240 боєголовок. Так, це не означає, що з України ракета полетіла б на Німеччину чи США. Але це значить, що... всім би довелося додатково витрачати величезні суми на оборону. Я думаю, мова йде не про десятки, а сотні мільярдів доларів... ми повинні вибудовувати свій діалог з країнами-гарантами наступним чином: шановні друзі, ви на зекономлені кошти допоможіть нам відновити систему ППО, відбудувати практично з нуля флот і зміцнити наші можливості для протидії вторгненню на суші", - заявив Сенченко.
Також експерт здивований, чому до цих пір, на 5-му році війни, не створено орган, який буде збирати докази і висувати претензії державі агресору за завдані збитки.
"Якщо ми говоримо про юридичний фронт, тобто яскравий приклад - конфлікт Іраку з Кувейтом. Це ще було за часів Саддама Хусейна, майже 30 років тому. Ірак напав на Кувейт. Тоді військові дії тривали 2 доби. Після цього було 7 місяців окупації. Кувейт, порівняно з Україною - це точка на карті. Так от сума претензій, яку пред'явив Кувейт Іраку в інтересах держави, бізнесу і постраждалих громадян, перевищила 462 мільярда доларів. А у нас ніхто цим не займався. Я очолюю громадський рух "Сила права", ми вже 4 роки воюємо на юридичному фронті в інтересах українських громадян, які постраждали від російської агресії, допомагаємо у поданні позовів проти держави-агресора і повністю надаємо юридичний супровід. У вересні 2016 року ми підготували, а Юлія Тимошенко, разом з групою депутатів подала проект закону 5183. Це проект, який звільняв від судового збору громадян України, які подавали позови проти держави агресора. 1,5 роки ми намагалися пробитися з цим законом, але його блокують, тому що там стоїть підпис Тимошенко. У нас 2 мільйони громадян постраждали. І звичайному переселенцю потрібно було заплатити близько 8000 гривень за позов проти держави-агресора. Ми 1,5 роки намагалися довести необхідність прийняття цього закону, але марно. Зрештою, вдалося продавити цю норму в законі про Донбас, який приймався в січні цього року", - пояснює Сенченко.
Ще один вектор розвитку ситуації, за словами експерта, це контракти нового зразка з професійними військовими.
"Наша армія, на жаль, слабка організаційно і недостатньо фінансується. Близько третини офіцерів збирається звільнятися, оскільки вони взагалі не бачать в армії для себе перспективи. Українська армія беззаперечно сильна духом людей, які захищають свою країну. Однак, на жаль, слабка організаційно, не проведені внутрішні реформи. Вся наша вертикаль настільки зацементована, що, по суті, перетворюється у вертикаль безвідповідальності. Це одна з величезних проблем, яку потрібно зламати в армії, і навчитися довіряти командирам. Тоді ми будемо гнучкими і мобільними. Якщо в 2015 році зарплата рядового контрактника без бойових доплат становила 1,6 по відношенню до середньої зарплати по країні, то, буквально в жовтні 2018-го, вона становила 0,9. Все вже давно з'їла інфляція. Вчасно рішення не прийняли, механізми індексації не ввели і т. д. В результаті, людина відслужила короткий контракт і звільняється. А ми вже витратили на неї кошти, навчити її. Ми розробили новий контракт військовослужбовця. І це не просто 4-5 сторінок угоди, а зміни в усі закони, що гарантують захист і підтримку військовим і членам їх сімей", - коментує експерт.