Дедалі більше країн світу роблять обов'язковими щеплення від "ковіду" для окремих професійних категорій, а деякі взагалі вводять обов'язкову вакцинацію для всього дорослого населення. Про те, чому в питанні щеплень суспільний інтерес домінує над приватним, до яких заходів вдаються в різних країнах світу і чи можлива в Україні загальна обов'язкова вакцинація – докладніше в матеріалі РБК-Україна.
64% населення, яке отримало хоча б один укол вакцини від коронавірусу. Для України такий показник поки виглядає лише середньостроковою метою на майбутнє – поки що рівень вакцинації в країні приблизно в два рази менше. Тоді як для влади Австрії він став причиною для жорстких заходів вже зараз – введення обов'язкової вакцинації всього дорослого населення. Дійсно, поки що країна відстає від багатьох інших членів Євросоюзу, особливо Західної Європи.
Рішення офіційного Відня активізувало дискусії в інших європейських країнах на предмет обов'язкових щеплень від "ковіду". І в міру того, як по світу поширюється новий, ще більш небезпечний штам "Омікрон", ці дискусії напевно стануть ще гострішими. Розглянути можливість обов'язкової вакцинації закликали і у Всесвітній організації охорони здоров'я.
За словами канцлера Австрії Александра Шалленберга, подолати поточну хвилю захворюваності, найвищу в країні за весь час пандемії, можна тільки жорсткими заходами. До 13 грудня оголошено загальний локдаун, а з 1 лютого наступного року вакцинація від коронавірусу стане обов'язковою для всіх дорослих, які не мають медичних протипоказань.
Юридичний механізм ще опрацьовується, згідно з планами уряду, ті, хто відмовилися робити укол, по закінченню перехідного періоду будуть отримувати штраф в 3600 євро. Відмова від бустерної дози може обійтися в 1500 євро.
Такі ініціативи очікувано зустріли різку реакцію в австрійському суспільстві, на акції протесту вийшли десятки тисяч людей. При цьому помітну роль традиційно грали різні ультраправі угруповання – ядро всіх європейських рухів проти карантину і щеплень.
Австрія – перша європейська країна, яка вирішила зробити щеплення від "ковіду" обов'язковими, але у світі такі практики вже існують. Ще в лютому, після довгих дискусій про те, чи не порушує вакцинація принципи ісламу, обов'язкові щеплення ввели в Індонезії. Відмовникам загрожує невиплата соціальних допомог і штрафи.
Такі норми прийняті і в тихоокеанських Федеративних Штатах Мікронезії. У липні щеплення для всіх дорослих зробили обов'язковими в Таджикистані. Аналогічні заходи вжиті і в сусідньому Туркменістані, де за офіційними даними досі не зафіксували жодного випадку захворювання (за неофіційними даними коронавірус в країні, звісно, є).
Деякі країни не вводять формальної норми про загальну вакцинацію, але створюють умови, за яких нормальне життя без щеплення фактично неможливе. Наприклад, в Саудівській Аравії вакцинація потрібна не тільки щоб потрапити на своє робоче місце, як в державному, так і в приватному секторі, але і для входу в будь-яку установу будь-якої форми власності.
Більшість країн світу йдуть більш гнучким шляхом, поєднуючи обов'язкову вакцинацію для представників певних професій з обмеженнями для нещеплених. Іноді в якості альтернативи допускаються негативні результати свіжого тесту на коронавірус.
Так, в Італії з жовтня всі співробітники державних і приватних підприємств для допуску на робочі місця повинні мати сертифікат про вакцинацію або негативний тест, зроблений протягом останніх 48 годин. Інакше – примусова відпустка за свій рахунок і штрафи для тих, хто все ж приступив до роботи.
Обов'язковою є вакцинація працівників держсектору в США, Канаді, Коста-Ріці та багатьох інших державах. Причому Коста-Ріка стала першою країною, яка зробила вакцинацію від "ковіду" обов'язковою ще й для дітей 5-11 років.
Серед окремих професій найчастіше під обов'язкову вакцинацію потрапляють медичні працівники, вчителі та співробітники будинків для людей похилого віку. Але в Китаї щеплення треба робити і всім робітникам на будівництвах, зокрема кухарям і охоронцям, а в штаті Західна Австралія – шахтарям і працівникам нафтогазових родовищ.
Плани влади щодо розширення вакцинації іноді зриваються в країнах, де особлива увага приділяється питанням прав людини. Наприклад, у вересні президент США Джо Байден жорстко розкритикував своїх співгромадян, які не хочуть йти за щепленням. "Ми були терплячими. Але наше терпіння виснажується. Ваша відмова від щеплень дорого обходиться всім нам", - заявив Байден.
За його планом, з 4 січня наступного року, всі приватні компанії, в яких працює більше 100 осіб, повинні були ввести обов'язкову вакцинацію своїх співробітників або проводити для них щотижневі тести. Але проти цієї ініціативи було подано багато позовів, в результаті її заблокував суд.
При цьому сама ідея загальної вакцинації абсолютно не нова. Завдяки їй вдалося перемогти одну з найстрашніших хвороб в історії людства – натуральну віспу. А зараз обов'язкове щеплення хоча б від однієї інфекції передбачене більш ніж в ста країнах світу (в Україні в календар обов'язкових щеплень для дітей включені 10 хвороб: туберкульоз, поліомієліт і т.д.). Санкції за відмову прищеплювати дітей – від недопуску в школу або садок до грошових штрафів.
Звичайно, у багатьох країнах світу такі підходи намагалися оскаржувати в судовому порядку. Але в квітні цього року Європейський суд з прав людини виніс рішення за позовом кількох чеських сімей, які не бажали прищеплювати своїх дітей. ЄСПЛ визнав обов'язковість вакцинації правомірною. "Ці заходи можуть розглядатися в демократичному суспільстві як необхідні", – зазначив суд.
Дійсно, оскільки мова йде про інфекційні захворювання, право людини розпоряджатися своїм тілом і здоров'ям на свій розсуд входить в очевидний конфлікт з необхідністю забезпечити здоров'я всього суспільства – і суспільний інтерес тут явно превалює над приватним.
Втім, прихильники конспірологічних теорій про загальну "ковідну" змову якихось "світових еліт" проти "простих людей" такі аргументи навряд чи сприймуть. Швидше навпаки – загальна вакцинація тільки зміцнить їхні упередження.
Як відзначає видання Time, введення обов'язкової вакцинації підштовхне невелику групу невакцинованих австрійців все-таки зробити укол. Але більшість з них можуть піти в ще жорсткіше заперечення.
З іншого боку, перспектива отримати багатотисячні штрафи і позбутися роботи здатна перемогти багато забобонів. Як заявив днями міністр охорони здоров'я Німеччини Йенс Шпан, до кінця цієї зими кожен німець "або вакцинується, або перехворіє, або помре".
В Україні обов'язкову вакцинацію всіх дорослих вводити не планують, повідомив РБК-Україна голова Комітету ВР з питань здоров'я нації Михайло Радуцький. "Є обов'язкова вакцинація для певних професій, але загальнодержавну обов'язкову вакцинацію ми не розглядаємо, таких перспектив немає", – сказав він.
Зараз в Україні щеплення від коронавірусу обов'язкові для співробітників органів центральної влади та місцевих держадміністрацій, а також вузів, шкіл, дитячих садків та інших освітніх установ. З 9 грудня цей перелік планують розширити: вакцинація стане обов'язковою для працівників стратегічних держпідприємств, а також установ, якими керують органи центральної виконавчої влади, та організацій, що надають соціальні послуги.
Але в МОЗ цим обмежуватися не збираються. Передбачається зробити щеплення обов'язковими для органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств, а також співробітників медустанов. Як підтвердили РБК-Україна в МОЗ, зараз цей проект знаходиться на стадії громадського обговорення.
"Для того, щоб забезпечити виконання найважливіших державних функцій в умовах пандемії, необхідно забезпечити максимальні рівні вакцинації від COVID-19 серед працівників об'єктів критичної інфраструктури", – підкреслили в Міністерстві у відповіді на запит видання.
На думку керівника Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки Юрія Ганіченка, питання обов'язкової вакцинації багато в чому перегукується з питанням про введення тотального локдауну. Тобто з медичної точки зору такі заходи виглядають виправданими. Але свою роль відіграють й інші фактори, в першу чергу, економіка.
"Чи треба розглядати обов'язкову вакцинацію? Так, розглядати треба. Тому що це забезпечує захист населення, зменшує навантаження на систему охорони здоров'я, дозволяє тим людям, які вимагають термінової або планової госпіталізації, отримати цю допомогу і т.д. але є і ряд інших аспектів – як мінімум етичні та юридичні", – зазначив Ганіченко.
За його словами, в питанні обов'язкової вакцинації, зокрема і для окремих категорій населення, потрібно шукати "консенсусне рішення".
Голова Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики Федір Лапій вважає, що в українських умовах реалізувати ідею загальної обов'язкової вакцинації нереалістично. У розмові з РБК-Україна імунолог підкреслив, що антивакцинаторські настрої вельми популярні і серед лікарів, і навіть в академічних медичних колах.
"У питаннях вакцинації перетинаються поняття прав і обов'язків людини, тут не можна провести чіткий розділ по лінії "біле-чорне", – зазначив Лапій.
Але на його думку, в цьому випадку суспільний інтерес на першому місці, що підтверджується і рішеннями ЄСПЛ, і міжнародними конвенціями про медичні втручання. Адже якщо людина відмовляється від безкоштовної і перевіреної вакцини, потім потрапляє в реанімацію, і на її лікування витрачаються великі людські та фінансові ресурси – то тим самим порушуються права інших людей.
Тому, за словами Лапія, вакцинація повинна бути обов'язковою в тих сферах і на тих об'єктах, які необхідні для безпеки країни і її нормальної життєдіяльності. У їх числі армія, поліція, освіта, атомні електростанції, "Укрзалізниця", "Укрпошта" тощо.
Введення обов'язкової вакцинації для окремих професійних груп паралельно з обмеженнями для нещеплених, зокрема, на користування транспортом, в листопаді досить сильно прискорило вакцинацію в Україні. Але незабаром графік щеплень знову пішов вниз.
Очевидно, після того як громадяни побачили, що контролюють виконання нових норм далеко не так суворо, як обіцялося. Тому в українських реаліях без належного контролю і боротьби з продажем сертифікатів жорсткі заходи з вакцинації матимуть тільки обмежений ефект.