Які є види зброї масового ураження (ЗМУ) і як країна-агресор спекулює на її можливому застосуванні проти України – докладніше в матеріалі РБК-Україна.
Росія, не зумівши зламати український опір, з перших днів війни розганяє тези про можливе використання ЗМУ. У хід йдуть прямі погрози, прозорі натяки, реальні дії на території України і, звичайно, нескінченний потік божевільної пропаганди.
Ядерна зброя
Погрози "перетворити США на радіоактивний попіл" від кремлівських пропагандистів звучали ще на самому початку агресії проти України в 2014 році. Ця тема актуалізувалася на початку цього року, коли ескалація навколо України вже набрала серйозних обертів.
Нарешті, новий імпульс російська пропаганда отримала після виступу президента Володимира Зеленського на Мюнхенській конференції 19 лютого. Тоді Зеленський дорікнув країнам-підписантам Будапештського меморандуму через бездіяльність і заявив, що Україна вважатиме його непрацюючим, якщо не отримає необхідних гарантій безпеки.
У трактуванні влади РФ ця заява була моментально перекручена – нібито Україна збирається розробити ядерну зброю. А то і зовсім вже нею володіє і збирається застосувати проти Росії. Природно, це повна нісенітниця.
Всі українські атомні об'єкти перебували під пильним контролем Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ). І ні про яку розробку ядерної зброї мови не було і бути не могло в принципі. "Всі ці російські фантазії формулюються чисто по Геббельсу: чим більше брешуть, тим більше хтось, може бути, повірить, це чисто пропагандистська історія", – сказав РБК-Україна екс-міністр закордонних справ Костянтин Грищенко.
Теоретично у Кремля є два варіанти застосування ядерної енергії проти українців. Перший – безпосередньо ядерна зброя. Очевидно, в даному випадку мова йде не про стратегічну зброю, що доставляється, наприклад, міжконтинентальними балістичними ракетами, а про тактичну, яка призначена для ураження сили противника у фронтовій зоні і близькому тилу.
Ядерні боєголовки можуть встановлюватися, наприклад, на ракетні комплекси "Іскандер". Потужність тактичної зброї – як правило, одна або кілька кілотонн в тротиловому еквіваленті, за класифікацією ядерних боєзапасів, це надмалі і малі заряди. Для порівняння – потужність скинутих на японські міста Хіросіма і Нагасакі атомних бомб дорівнювала 13-21 кілотоннам тротилу.
Другий потенційний варіант для країни-агресора – використовувати "мирний атом" шляхом терористичних актів. Під контролем окупантів опинилися дві українські атомні електростанції: Запорізька (найбільша в Європі) і Чорнобильська (остаточно зупинена в 2000 році).
Обстріл ЗАЕС агресорами в ніч на 4 березня миттєво став новиною номер один у світі. Уникнути витоку радіації вдалося, станція хоч і знаходиться під контролем окупаційних сил, але працює стабільно. До того ж всі подібні об'єкти оснащені дуже серйозним захистом, в тому числі від механічних пошкоджень (куль або снарядів). Але як повідомили вчора вдень в "Енергоатомі", російські війська проводять" утилізацію " боєприпасів прямо навпроти одного з енергоблоків ЗАЕС. Наслідки такого кроку передбачити складно.
Як заявляв в інтерв'ю Радіо Свобода начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов, в Чорнобилі у військ РФ є два варіанти терактів: обстріл сховища ядерних відходів і підпал радіоактивного лісу, що залишився ще після катастрофи 1986 року. Але у випадку з ЧАЕС є ще одна загроза – відсутність стабільного енергопостачання. Воно необхідне для охолодження відпрацьованого ядерного палива. Якщо електрики не буде (а вчора окупанти завадили закінчити ремонт електромережі), тоді ситуація може стати критичною вже через кілька днів.
27 лютого Володимир Путін наказав перевести сили стримування, до яких входить і ядерна зброя, в особливий режим. Втім, США заходів у відповідь не вжили. Як зазначила в інтерв'ю РБК-Україна заступник держсекретаря США Венді Шерман, "зараз нас набагато більше турбує те, що президент Путін робить в конвенційній війні, але не ядерна зброя".
Хімічна зброя
Хімічна зброя – застосування різних отруйних речовин проти живої сили противника – заборонена кількома міжнародними конвенціями, проте неодноразово застосовувалася за останні десятиліття (зокрема, під час громадянської війни в Сирії).
Офіційно країна-агресор позбулася ще радянських запасів хімічної зброї в 2017 році. Але вже після цього відомі як мінімум два випадки застосування росіянами отруйної речовини "Новічок" – замахи на сім'ю Скрипалів та на Олексія Навального.
13 березня про можливе застосування Росією хімічної зброї проти України заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг. Але, цілком ймовірно, мова може йти не про безпосередньо хімічну зброю як таку, контейнер з якою встановлять на ракету або авіабомбу. А про використання "мирної хімії" проти українців – адже на території українських заводів є чимало сховищ різних хімікатів, що застосовуються у виробництві (хоча і добре охороняються). І агресор може спробувати їх обстріляти або підірвати.
Про таку небезпеку кілька днів тому попереджали в СБУ – спецслужбі стало відомо, що окупанти можуть підірвати склади з аміаком в Харківській області, природно, звинувативши в цьому українських військових. Російська пропаганда вже заявляла про те, що якісь "націоналісти" завезли на Харківщину 80 тонн аміаку. Раніше, ще до війни, з Москви звучали настільки ж абсурдні звинувачення в нібито підготовленій Києвом провокації з використанням хімзброї на території ОРДЛО.
Біологічна зброя
Розробка і застосування біологічної зброї в світі також заборонені. Втім, в даному випадку можна обійтися і без якихось витончених розробок: досить знайти спосіб поширити в навколишньому середовищі (розпорошити в повітрі, заразити воду або тварин-переносників і т.п.) мікроорганізми, що викликають загальновідомі захворювання, на зразок чуми, холери або сибірської виразки. У безлічі країн світу існують лабораторії, де в науково-медичних цілях проводяться дослідження цих патогенів.Зокрема і в Україні.
Проте в питаннях біологічної зброї в Україні російська влада і пропаганда перевершили самих себе. Історія про розташовані в Україні "американські лабораторії з біозброєю" розганялася задовго до війни, підхоплювали її і окремі українські політики, на кшталт Віктора Медведчука.
Але з початком війни Міноборони країни-агресора на повному серйозі заявило, що на території України (природно, "під керівництвом американців") розроблялися програми біозброї, розповсюджувачами якої повинні були стати перелітні птахи (маршрути яких лежать через РФ) і кажани. Більш того, нібито вивчалася і "слов'янська ДНК", щоб зробити ці патогени більш смертоносними для жителів Росії.
Природно, вся ця маячня була негайно спростована і українцями, і американцями, і Всесвітньою організацією охорони здоров'я – яка заодно закликала Київ все-таки знищити наявні патогени, щоб уникнути їх потрапляння в навколишнє середовище в місцях бойових дій.
Насправді ж, з 2005 року в Україні діє спільна з американцями програма зі зменшення біологічної загрози, в рамках якої США спонсорують будівництво і модернізацію українських лабораторій, витративши на це 200 млн доларів. Вся ця інформація, повний перелік лабораторій і навіть їхні бюджети є у відкритому доступі.
Поки що можливість застосування країною-агресором ЗМУ проти України виглядає більш пропагандистською історією. Втім, як зазначив Володимир Зеленський в одному зі своїх звернень, "якщо хочеш дізнатися плани Росії – подивися, в чому Росія звинувачує інших".