Вугільна "Основа": як близькі до Тарути структури були партнерами "Сім'ї" Януковича

Партія "Основа", яку розкручує її "духовний лідер", бізнесмен Сергій Тарута, продовжує свою рекламну кампанію. При цьому риторика Тарути і його соратників зосереджена, як правило, на критиці економічного блоку уряду. Наприклад, формальний лідер партії Андрій Ніколаєнко нещодавно поскаржився, що ніхто системно не займається залученням інвестицій в країну.

Про те, які структури бізнесу Тарути мали відношення до бізнесу "Сім'ї" Януковича - далі в матеріалі.

Враховуючи те, що основний кістяк команди партії "Основа", включаючи самого Ніколаєнка, складають топ-менеджери режиму екс-президента Віктора Януковича, такі заяви виглядають досить цікаво. Коли представники партії "Основа" були частиною влади, бізнес-клімат в Україні був досить специфічним.

Більше того, детальне вивчення непублічної сторони бізнесу Тарути показало, що структури з його орбіти мали безпосереднє відношення до бізнесу "Сім'ї" Януковича. А точніше, вугільної імперії, яку пов'язували зі старшим сином екс-президента Олександром Януковичем, до якої, до речі сказати, відносили і так звані "копанки" – нелегальні шахти з рабськими умовами праці.

Йдеться про викуп державних пакетів акцій гірничо-збагачувальних фабрик, мажоритарним акціонером яких були структури "Сім'ї", у 2013-му році.

Вугільний зв'язок

Як ми вже писали, найбільший актив у фінансовому секторі, у якого простежуються прямі зв'язки з Сергієм Тарутою – страхова компанія "Кремінь". Зараз 99% її акцій записані на ряд фондів, якими, зокрема, управляє група "Альтера".

Але ще в 2016-му році ці 99% СК "Кремінь" належали товариству ТСК "Іншуранс Груп". Остання, у свою чергу, належала КУА "Альтера Ессет Менеджмент" (52%) і компанії "Регіон" (25%). "Регіоном" володіла компанія "Азовімпекс", співзасновником якої є брати Сергій і Олександр Тарути.

Ця компанія збирає більше всіх платежів на профільному ринку, страхуючи майно компаній. При цьому "Кремінь", згідно зі статистикою, абсолютний аутсайдер по виплатах – компанія лише збирає гроші, але практично ніколи нічого не виплачує. Її діяльність привернула увагу правоохоронців, які розкрили епізоди перестрахування у маловідомих структур. Як стверджують експерти ринку, схема перестрахування часто використовується для виводу грошей фінансово-промислових груп.

Але, крім цікавих для Державної фіскальної служби нюансів роботи цієї страхової компанії, звертають на себе увагу і інші акціонери СК "Кремінь", де опосередкованим власником був особисто Тарута.

Його партнерів у цьому бізнесі – фінансову групу "Альтера" – багато років відносили до так званої "орбіти Індустріального союзу Донбасу". Ця група обслуговувала основні і публічні бізнеси Тарути.

Акціонерами "Альтери" є невідомі широкій громадськості, представники менеджменту СК "Кремінь" – Олег Федін і Сергій Гарагуля. А значить люди, які ведуть бізнес, раніше безпосередньо пов'язаний з Тарутою. Також раніше акціонером цієї компанії був Олександр Назарчук. Як писав Forbes, це родич Михайла Назарчука, який за часів президентства Януковича був призначений заступником глави Нацкомісії з цінних паперів.

В кінці травня 2013-го року близька до Тарути група стала відома всій країні. Тоді "Альтера" придбала державні пакети акцій (20-25%) чотирьох гірничо-збагачувальних фабрик Донбасу – "Узловської", "Червоної зірки", "Росія" і "Україна". Після цього конкурсу, який пройшов за безальтернативним сценарієм, держава остаточно вийшла зі складу власників цих фабрик.

Але цікаво те, що основні частки акцій цих фабрик належали ТОВ "ДРФЦ" – однієї з центральних ланок вугільної імперії "Сім'ї" колишнього президента Януковича.

Фабрики багато років були в оренді у цієї структури, яку пов'язували з діяльністю старшого сина екс-президента Олександра Януковича. Там збагачувалось вугілля, видобуте на державних шахтах. Також численні джерела на ринку в ті роки припускали, що через ці фабрики йшло вугілля з так званих "копанок" – нелегальних шахт, які також відносили до сфери впливу "Сім'ї".

Фірми, близькі до екс-президенту та його оточення, із завидною регулярністю виграють тендери держпідприємств на поставку вугілля. Наприклад, видання "Наші гроші" порахувало, що в 2012-му році структури Януковича виграли вугільних тендерів на 7 мільярдів гривень. Це в часи "долара по 8".

В ті роки гірничо-збагачувальні фабрики були дивним чином акціоновані. З урахуванням нібито вкладень, зроблених орендарем підприємств, "ДРФЦ" дісталися основні пакети акцій. Державі ж дісталися частки, згодом продані "Альтері". Міністерство енергетики навіть судилося, стверджуючи, що частка держави в капіталі фабрик була необґрунтовано занижена. Але очікувано зазнало поразки.

Згодом, як писала "Економічна правда", пакети акцій, що дісталися "Альтері", були продані ще й вдвічі дешевше від їх оціночної вартості, зазначеної у позовах Міненерго. Тоді ж видання, посилаючись на джерела в інвестиційних фондах, зазначало, що пакети акцій гірничо-збагачувальних фабрик група "Альтера" купувала не для себе, а в чиїхось інтересах. А от у чиїх саме – встановити журналістам не вдалося.

Згідно з інформацією, опублікованою в системі SMIDA, придбані за дивною ціною пакети акцій вугільних фабрик "Сім'ї", були записані на фонд "Кремінь-Інвест", яким управляє "Альтера". Хто є інвестором цього фонду – точно не відомо. Але він регулярно був у партнерстві зі структурами Тарути. Наприклад, фірмам бізнесмена і фонду належали акції підприємств "Словважмаш" і "Керамет".

Яка доля цих пакетів зараз? Наприклад, пакет "Кремінь-Інвест" у фабриці "Україна" на початку цього року був проданий ТОВ "Укрдонінвест", засновником і директором якої був бізнесмен Віталій Кропачов. ЗМІ пов'язують його з оточенням близького соратника президента Ігоря Кононенка. Взагалі, як писала "Економічна правда", під контролем Кропачева нібито опинилися всі фабрики "Сім'ї" Януковича, що залишилися на підконтрольній території Україні Донбасу.

***

Примітний ще один факт.

Як згадувалося вище, Міненерго в часи описуваних подій судилося з приводу несправедливої, на його думку, оцінки майна гірничозбагачувальних фабрик. Відбувалося це в той час, коли відомство очолював видатний представник президентської "Сім'ї" Едуард Ставицький. Юристи відзначали, що це могло бути так зване "судова відмивання" – навмисний програш в суді, для того щоб повністю легалізувати схему виведення майна з держвласності.

Вотчиною Ставицького вважалася Кіровоградська область, яку в ті ж часи очолював Андрій Ніколаєнко, нинішній формальний лідер партії "Основа". Який після Майдану опинився в команді призначеного тоді главою Донецької області Сергія Тарути.

Але це вже подробиці. Набагато цікавіше, що описана вище угода не стала предметом розгляду для правоохоронних органів. Можливо, відповідь криється в подальшому продажу акцій підприємства потрібним людям з влади, яку, в той же час, представники "Основи" нещадно критикують.