Фінансовий комітет парламенту розкритикував роботу Національного банку і його керівництва. У комітеті пропонують Раді визнати політику регулятора провальною і неефективною. У "Слузі народу" запевняють, що це лише політична оцінка, яка не призведе до кадрових ротацій у центробанку. Але в опозиційних фракціях побоюються, що в команді президента готують грунт для відставки глави НБУ. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики минулого тижня схвалив проект постанови, яким розкритикував роботу правління Нацбанку та його голови Якова Смолія.
В опозиції підозрюють, що у такий спосіб президентська більшість готує грунт для відставки керівництва центробанку. Представники фракцій "Європейська солідарність" і "Голос" виступили проти цієї ініціативи.
Не залишилися осторонь і посли країн G7, давши зрозуміти, що підтримують НБУ. У спільній заяві дипломати попередили, що "підрив незалежності" регулятора "зашкодить довірі інвесторів і поставить під загрозу міжнародну підтримку" України.
Чи є грунт для таких розмов? За перший рік президентства Володимир Зеленський змінив більшість керівників державних органів, призначених попередньою командою. Яків Смолій – один із небагатьох топ-менеджерів в держструктурах, що зберіг посаду за нової влади.
Семирічний термін повноважень, передбачений законом, у Смолія закінчується в 2025 році. Сам він нещодавно заявив, що має намір допрацювати до кінця каденції. Змістити главу Нацбанку без його бажання досить непросто. В законі про Національний банк зазначений перелік підстав, які дозволяють звільнити його голову.
Ініціює таке рішення президент, стверджує – Верховна рада. До речі, і призначення керівника центробанку проходить за такою ж процедурою.
За законом, причинами для відставки глави НБУ можуть бути вирок у кримінальному злочині, надання неправдивої інформації під час призначення на посаду, невиконання посадових обов'язків чотири місяці поспіль і втрата бездоганної ділової репутації. Останній пункт залишає багато місця для маневру. І цією опцією, судячи з усього, можуть скористатися критики Смолія, щоби зняти його з посади.
У травні депутати зі "Слуги народу" вирішили заслухати главу НБУ про дії центробанку в період карантину і оцінити, як він справляється зі своїми повноваженнями. Виступаючи перед парламентом, Смолій заявив, що вперше в історії Україні вдалося пережити кризу без банкрутства банків, сплеску інфляції, катастрофічного падіння міжнародних резервів і довгих черг вкладників біля банкоматів.
У фінансовому комітеті вважають інакше. Більшість його членів підтримали проект постанови, згідно з яким робота регулятора, починаючи з 2014 року, була провальною. Готував цей документ один із заступників голови комітету Олександр Дубінський ("Слуга народу"), якого вважають близьким до Ігоря Коломойського.
У парламенті є кілька десятків депутатів, які більшою чи меншою мірою пов'язані з олігархом. Багато хто з них входить у фінансовий комітет. Коломойський не перший рік судиться з НБУ через націоналізацію Приватбанку, вважаючи її незаконною. Це протистояння вилилося у відкриту ворожнечу між колишнім акціонером банку і топ-менеджерами регулятора.
Сам Дубінський також досить категоричний щодо керівництва НБУ. У проекті постанови розкритикована монетарна і грошово-кредитна політика Нацбанку. Регулятору дорікають тим, що в останні п'ять років він зосередився на зниженні інфляції. Тоді як макроекономічна та фінансова стабільність, розширення кредитування, монетизації економіки та економічне зростання нібито відійшли на другий план.
Яків Смолій та Володимир Зеленський (Фото: twitter.com/ysmolii)
На дорогі кредити для бізнесу і населення неодноразово скаржився і Володимир Зеленський. Він публічно говорив про плани "дотиснути банківську систему" та необхідність зниження облікової ставки, підкреслюючи важливість цього кроку. І хоча регулятор останні місяці знижує ставку, вона – далеко не єдиний і не ключовий фактор для здешевлення кредитів. Адже у вартість позик банки, серед іншого, також закладають ризики неповернення кредитів і девальваційні очікування.
Якщо говорити про інші претензії, комітет звинувачує керівництво регулятора в тому, що їхні дії призвели до створення "фінансової піраміди" на ринку ОВДП. Зокрема – через штучне зміцнення курсу гривні.
Всі ці зауваження дозволяють встановити, що керівники НБУ "не мають бездоганної ділової репутації", йдеться в документі. Це формулювання – відсилання до тієї самої норми закону, на підставі якої можна звільнити топ-менеджерів Нацбанку.
Дубінський пропонував внести цей пункт у резолютивну частину. Якщо в такому вигляді постанова набрала 226 голосів у залі Ради, то всіх топ-менеджерів регулятора змогли б попросити "на вихід". Але більшість членів комітету не підтримали цю поправку, вважаючи, що не має права давати оцінку діловій репутації.
Натомість вони рекомендували парламенту визнати, що НБУ з 2014 року, по-перше, не забезпечував стабільність грошової одиниці. По-друге, проводив небезпечну валютно-курсову політику, яка призвела до створення піраміди ОВДП. По-третє, не захистив економіку та банківську систему від негативних зовнішніх факторів у 2019 і на початку 2020 року.
Комітет також запропонував створити тимчасову слідчу комісію Ради (ТСК) для розслідування діяльності керівництва НБУ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із 2014 по 2019 рік. А також – знову заслухати доповідь Смолія на наступній сесії, яка відбудеться восени.
У вересні минулого року Дубінський уже намагався створити таку комісію, але на розгляд Ради його постанова так і не потрапила. Депутат заявив, що після консультацій з МВФ Офіс президента і Кабмін доручили спікеру парламенту Дмитру Разумкову не виносити в зал цю ініціативу.
Один із членів фінансового комітету Ніна Южаніна ("Європейська солідарність") вважає, що новий документ – не більш ніж спроба Дубінського та його однодумців домогтися відставки глави регулятора. За її словами, Рада не має права голосувати за це рішення, оскільки доповідь, з якою виступав Смолій, не передбачає жодних постанов.
Але Южаніна уточнила, що питання до Нацбанку дійсно є. За її словами, у "Європейської солідарності" були претензії до НБУ щодо національної валюти, яка зміцнювалася минулого року.
"Через цю політику наші експортери понесли великі втрати. Але те, що викладено в документі – це виключно спроба охарактеризувати роботу регулятора як негативну в цілому. Ще й підкреслюючи величезну недовіру в кожному пункті документа", – сказала парламентар у розмові з РБК-Україна.
Перший заступник голови комітету Ярослав Железняк ("Голос") також вважає постанову "однобокою і суб'єктивною". Він, як і Южаніна, не голосував за цей документ. На думку Железняка, зміст постанови створює для президента передумови змінити голову НБУ.
"В теорії ми повинні голосувати за цю постанову в залі Верховної ради. І фактично вона ніяких юридичних наслідків не несе. Воно тягне за собою так звані політичні наслідки. Вони, ймовірно, можуть стати умовою для президента, посилаючись на невдоволення Ради, звільнити Якова Смолія", – прокоментував виданню депутат.
Правління НБУ (Фото: flickr.com/National Bank of Ukraine)
Але голова комітету Данило Гетманцев ("Слуга народу") запевняє, що парламент не планує відправляти у відставку голову регулятора. Він підтвердив, що сама по собі постанова не може бути підставою для будь-яких кадрових змін у правлінні НБУ. І що це нібито лише "політична оцінка, на яку мають право народні депутати".
"Ми зазначаємо деякі недоліки в діяльності Національного банку та їхні негативні наслідки. Але це не означає, що ми сприймаємо діяльність НБУ тільки в чорно-білому світі. На моє переконання, є позитив в діяльності Нацбанку, є і негатив. Потрібно оцінювати і перше, і друге об'єктивно", – сказав у бесіді з РБК-Україна Гетманцев.
У самому Нацбанку з оцінкою комітету не згодні, вважаючи її "необґрунтованою і упередженою". Там зазначили, що саме завдяки регулятору за останні п'ять років вдалося відновити макрофінансову стабільність, а низькі процентні ставки стають реальністю.
"Голоси "за" даний проект постанови – це будуть голоси за болючу фінансову кризу, за високу інфляцію, за слабку гривню, за виграш для небагатьох обраних коштом простих людей. Цей вибір стане плямою на репутації України в очах міжнародної спільноти та фінансових ринків", – прокоментували виданню в прес-службі НБУ.
В останньому меморандумі, підписаному з МВФ, Україна зобов'язалася уникати будь-яких політичних рішень щодо керівництва Нацбанку. Порушуючи умови цього співробітництва, влада ризикує втратити довіру кредитора на наступні три роки. І у Фонді напевно згадають про це, коли мова зайде про наступний транш. На Банковій і на Грушевського не можуть не усвідомлювати цих ризиків.