Вуглецевий податок створює ризики для українського експорту, - експерт
Фото: еко-податок ((freepik)
Введення механізму вуглецевого податку на кордоні, який підтримав Європарламент, створює ризики для українського експорту. Тому українська влада повинна відстоювати інтереси української економіки в переговорах з Євросоюзом.
Про це заявив голова комітету екології та сталого розвитку Європейської бізнес асоціації, директор GMK Center Станіслав Зінченко.
За його словами, введення вуглецевого податку хоч і переслідує благородні цілі - знизити викиди СО2 в світі і зробити чистіше навколишнє середовище, - насправді є механізмом для захисту європейських ринків.
"За фактом, Європа вводить таку вуглецеву завісу, СО2-завіса проти торгових партнерів. І цей метод, додатковий податок суперечить правилам вільної торгівлі та СОТ", - пояснює експерт.
За словами Зінченка, від введення цього податку Україна постраждає найбільше, оскільки ЄС зараз є головним торговельним партнером нашої країни.
"За останні 10 років Україна дуже сильно інтегрувалася в Європу. У 2019 році наш експорт до ЄС становив 21 мільярд доларів. Тобто, виріс за 5 років з 13 до 21 мільярда! І тепер ми як заручники, дуже сильно залежимо від будь-яких квот, мита, обмежень і рішень Євросоюзу. Причому залежить не якийсь умовний бізнес, а всі - включаючи студентів, пенсіонерів, лікарів і вчителів. Тому що експорт - це податки, валютні надходження і платіжний баланс", - підкреслює експерт.
Якщо українським підприємствам доведеться платити цей податок, витрати наших виробників зростуть. Відповідно, наші компанії не будуть мати інвестиційних ресурсів для того, щоб здійснювати екологічну модернізацію. Так виходить замкнуте коло.
"При цьому ЄС розраховує зі всіх своїх торгових партнерів, і в першу чергу від України, з допомогою цього податку добувати в рік до 20 мільярдів євро. І їх пускати на зелену модернізацію своєї економіки, не на нашу", - вказує експерт.
У такій ситуації Україна повинна активно включитися у переговори з ЄС, і боротися за права та інтереси своїх промисловців, як роблять всі країни, впевнений експерт.
"Механізм прикордонного вуглецевого податку передбачає винятки для торгових партнерів. Тільки треба за них битися, потрібно довести партнерам в Європейському Союзі (що Україну потрібно включити в список виключень, - ред.) а не просто мовчки погодитися на будь-які умови. Уряди навіть маленьких країн у Європейському Союзі б'ються за свої інтереси, за бюджети, і не соромляться будь-яких методів. І нам теж потрібно захищати власні інтереси", - резюмував експерт.
Нагадаємо, 11 березня Європарламент підтримав запровадження механізму вуглецевого податку на кордоні. Очікується, що законопроект щодо введення податку буде опубліковано Єврокомісією в червні 2021 року, а з 1 січня 2023 року механізм буде введений в дію.
За оцінками експертів, введення цього податку може коштувати українським експортерам 566 мільйонів євро в рік.
Раніше народний депутат, член парламентського комітету з питань економічного розвитку Сергій Тарута заявив, що держава повинна допомогти промисловим підприємствам провести екомодернізацію, щоб відповідати екологічним вимогам ЄС, а не постійно підвищувати податки на викиди.
Своєю чергою Американська торгова палата (АСС) закликала Верховну раду надати суб'єктам господарювання право використовувати до 70% екологічного податку на компенсацію витрат на природоохоронні заходи та екологічні інвестиції.
