У разі обліку похідних фінансових інструментів, що належать банкам США, за міжнародними стандартами звітності їх сукупний обсяг балансів збільшується приблизно в два рази. Так, реальний обсяг активів, наприклад, JP Morgan має становити не 2,3 трлн дол., а 4,5 трлн дол. Про це повідомляє Bloomberg.
При перерахунку показників, зазначають в Bloomberg, банки JP Morgan, Bank of America і Citigroup стають найбільшими кредитними організаціями планети, легко обходячи китайських конкурентів. З урахуванням зобов'язань ще і Wells Fargo на чотири компанії припадають активи з балансовою вартістю в 93% від ВВП США. Для всієї банківської системи цей показник становить 170% від ВВП.
Основним джерелом приховування похідних фінансових інструментів з банківських балансів в США є положення, що дозволяють банкам не реєструвати пули іпотечних кредитів, упакованих у відповідні деривативи. Це знижує величину балансових активів відразу на 3 трлн дол. Ще приблизно 4 трлн дол. банкам вдається приховати за рахунок системи гіпотетичних взаємозаліків обопільних зобов'язань. Приблизно вираховуючи сальдо по операціях з деривативами між собою (на випадок можливого екстреного банкрутства), вони відображають на балансі тільки чистий залишок, замовчуючи про "підводної частини айсберга".
"Якщо взяти звітність Goldman Sachs за 2011 р., то ми побачимо, що величина їх балансу складає 983 млрд дол. При цьому сукупна величина їх позицій на ринку похідних інструментів складає 985 млрд. З них в сам баланс увійшло лише близько 90 млрд дол., які були отримані шляхом складних обчислень і взаємозаліків. Причому деталі цих розрахунків залишаються неясними - ніхто не знає, що це за інструменти, наскільки вони ліквідні і чи відображає отримана цифра дійсний стан справ", - пояснив фінансовий аналітик Julius Baer Роберт Деген.
Експерт зазначив, що навіть в результаті посткризових спроб зробити банківський бізнес більш прозорим торгівля деривативами і раніше залишається самою темною стороною банкінгу.
Як вважають експерти, такий безтурботний підхід до оцінки ризиків несе в собі потенційну небезпеку, навіть враховуючи, що значна частина позабалансових деривативів, CDO, підкріплена гарантіями державних структур на зразок Freddie Mac і Fannie Mae.
"Я впевнений, що на позабалансових рахунках американських банків досі зберігаються різні токсичні активи, однак які саме - ми дізнаємося лише разом з наступним кризою. Скільки разів ми повинні пройти через все це, щоб нарешті з'ясувати їхній реальний обсяг?" - Обурюється професор Північно-Східного університету Бостона Девід Шерман.
Різниця в підходах до обліку, наполягають експерти, має бути компенсована формуванням в США додаткового обсягу резервів із власних активів банків, адже їхні рівні достатності капіталу в реальності куди менше, ніж у європейських конкурентів. Однак на практиці подібного не робиться - це означає, що реальна капіталізація американських банків істотно нижче, ніж у їхніх колег з Старого Світу.
Читайте також: ФРС США прогнозує середні темпи зростання економіки країни (відео)