Фатальна помилка: чому Іран визнав провину у катастрофі українського літака

На четвертий день після катастрофи Боїнга 737-800 під Тегераном іранська влада офіційно визнала, що український літак був збитий її ракетою.

Досить несподіване зізнання з боку Ірану, судячи з усього, дозволить країні уникнути серйозних західних санкцій і трохи охолодить обстановку на Близькому Сході. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Версія про те, що причиною падіння Боїнга стала технічна несправність двигуна, відразу викликала об'єктивний скепсис, хоча Іран і наполягав на ній аж до ранку суботи, 11 січня.

Літак впав через лічені години після обстрілу іранською артилерією американських баз в Іраку і як раз в той час, коли Іран очікував ймовірного удару від США у відповідь.

Тим більше, представники "Міжнародних авіаліній України", яким належав літак, відразу ж заявили, що борт був новим за авіаційними мірками, 2016 року випуску, у відмінному технічному стані і з досвідченим екіпажем. Тому ймовірність помилки пілотів або технічної несправності літака була мінімальною, тим більше, що жодних сигналів про лихо диспетчерам не надходило.

Але Іран продовжував наполягати на своїй невинуватості, навіть після того, як із заявами в четвер, 9 січня, виступили лідери США, Великобританії і Канади. Посилаючись на дані розвідки, канадський прем'єр Джастін Трюдо заявив, що у його країни є достатні докази того, що літак був збитий іранською ракетою "земля-повітря".

Аналогічну заяву зробив і прем'єр Великобританії Борис Джонсон, а президент США Дональд Трамп зазначив, що категорично не вірить у версію про неполадки з двигуном літака. Паралельно у ЗМІ з'явилося відео потрапляння ракети в літак і інші подробиці того, що сталося насправді.

Та навіть після цього Іран не відступав. "Це брехня, і ніхто не візьме на себе відповідальність за велику брехню", – сказав представник іранського уряду, назвавши все, що відбувається "психологічною операцією влади США", спрямованою проти його країни.

Одночасно в західних ЗМІ почали з'являтися повідомлення про те, що Тегеран може спробувати знищити докази, зокрема, зачистивши місце падіння українського Боїнга. Але вранці 11 січня влада Ірану була змушена визнати неминуче: саме вони збили літак.

"Літак був вражений випадково через людську помилку, яка, на жаль, призвела до мученицької смерті дорогих співвітчизників і загибелі ряду іноземних громадян", – було сказано в повідомленні іранського генштабу.

При цьому провину за загальну ескалацію конфлікту, яка й призвела до трагедії, іранські військові традиційно поклали на "злочинні сили США". Відповідно до заяви Генштабу, Боїнг був прийнятий за ворожий літак, який перебував недалеко від важливого військового об'єкта.

Командувач військово-космічними силами елітного підрозділу іранських збройних сил "Корпусу вартових Ісламської революції" (КВІР) Амір Алі Хаджізаде дав трохи іншу версію. Нібито система ППО Ірану прийняла український цивільний літак за крилату ракету, а не за військовий літак американців.

За словами офіцера КВІР, у оператора ППО було близько 10 секунд на прийняття рішення про запуск ракети. Він повинен був отримати підтвердження від командування, але як раз в той момент виникли проблеми зі зв'язком.

"Коли я дізнався, що сталося, я побажав собі смерті, тому що краще б я помер, але не став свідком такої події", – заявив Хаджізаде.

У перші дні після катастрофи було багато питань про те, чому влада країни не закрила повітряний простір для цивільних літаків, з урахуванням загострення протистояння зі США. За словами Хаджізаде, він неодноразово звертався до керівництва країни з такими проханнями, але безрезультатно.

Також представник КВІР зазначив, що правду про те, що трапилося, іранська влада дізналася вже в день трагедії, але деякий час потрібен для того, щоб зібрати всю інформацію. В результаті Іран взяв на себе усю провину за те, що сталося, та пообіцяв забезпечити повноцінне розслідування і виплатити компенсації родичам загиблих.

Як відзначають західні оглядачі, подібна лінія поведінки нехарактерна для авторитарних режимів на кшталт іранського. Як правило, вони намагаються заперечувати все до останнього, навіть під натиском незаперечних доказів.

Тут можна згадати історію зі збитим над Донбасом влітку 2014 року малазійським Боїнгом. Незважаючи на масу зібраних доказів, Росія досі категорично заперечує свою провину. Втім, між цими двома випадками є і відмінність.

Якщо Іран випустив свою ракету на своїй же території, то РФ – на території України. І зізнання повністю спростувало би концепцію "наших солдатів там немає", за яку РФ тримається із самого початку агресивних дій проти України.

Примітно, що в цій історії російські пропагандисти захищали Іран чи не старанніше, ніж самі іранці. Спершу активно просувалася версія про те, що Боїнг зіткнувся з американським безпілотником – тим самим росіяни намагалися де-факто перекласти всю провину на США. І навіть після того, як Іран офіційно зізнався в скоєному, російські ЗМІ деякий час за інерцією продовжували розвивати якісь альтернативні версії.

Рішення Ірану визнати свою провину можна пояснити, відштовхуючись від загальної картини того, що відбувається останнім часом на Близькому Сході. Зростання напруженості між США і Іраном, напад на американське посольство в Багдаді, вбивство іранського генерала Кассема Сулеймані і, нарешті, ракетна атака на американські бази в Іраку, невдовзі після якої і був збитий український літак.

При цьому, як і писало РБК-Україна, США і Іран, очевидно, вирішили припинити ескалацію конфлікту і дати одне одному шанс вийти з ситуації, зберігши обличчя. Іран продемонстрував усьому світові, що готовий на пряму агресію проти американських військових об'єктів за кордоном, але зробив це так, аби жоден американець не постраждав.

Білий дім, у свою чергу, відповів не військовим, а економічним шляхом, ввівши нові санкції проти Ірану, що стосуються металургійних і гірничодобувних компаній. Санкції неприємні, але аж ніяк не смертельні для місцевої економіки.

Збитий Боїнг руйнував картину умовного перемир'я. Очевидно, саме тому західні лідери, зокрема Борис Джонсон, так напирали на те, що запуск ракети по Боїнгу був ненавмисним. Тим самим, іранській владі давався деякий простір для відступу. А в Тегерані, судячи з усього, зрозуміли, що доказів їх провини більш ніж достатньо, і глухе заперечення може призвести лише до подальших санкцій і міжнародної ізоляції країни.

11 січня в Ірані пройшли акції протесту проти дій влади, яка збила літак, де більшість пасажирів якраз були іранцями. На деякий час був затриманий навіть посол Великобританії в Ірані Роберт Макейр, що стало грубим порушенням усіх можливих дипломатичних конвенцій і правил. Але в цілому, виходячи з відносно скромних масштабів протестів, ця історія навряд чи стане початком кінця нинішнього іранського режиму.

По ходу подій була спростована і конспірологічна версія про те, що історія з літаком повинна була б витіснити з інформпростору вбивство генерала Сулеймані. Західні ЗМІ продовжують і далі з'ясовувати, навіщо Трамп віддав наказ про вбивство високопоставленого іранця.

Зараз там активно обговорюють заяву міністра оборони Марка Еспера. Він сказав, що не бачив конкретних доказів того, що Іран планує напади на чотири американські посольства (як раніше заявляв Трамп), що і спровокувало увесь трагічний ланцюжок подій.

Паралельно з тим, як експерти будуть аналізувати вміст "чорних скриньок" Боїнга та встановлювати всі подробиці того, що сталося, Україна та Іран повинні почати переговори про виплату компенсацій.

Міжнародна практика не встановила конкретних сум, належних у таких випадках. Приміром, за збитий американцями в 1988 році іранський літак Airbus A300 з 290 загиблими США заплатили 132 млн доларів, але лише після довгих судових розглядів і так і не визнавши свою провину.

За теракт на борту Боїнга 747 в тому ж 1988 році в небі над Шотландією лівійський диктатор Муаммар Каддафі заплатив по 10 млн доларів родичам кожного загиблого, але лише через 15 років після катастрофи і в обмін на зняття санкцій проти Лівії. Тим часом, згідно із заявою прем'єр-міністра Олексія Гончарука, Україна заплатить сім'ям загиблих по 200 тисяч гривень.

Але в цілому підхід української влади до комунікації трагедії з Боїнгом викликав чимало критики, в першу чергу, з боку опозиції. Приміром, українське посольство в Ірані в соцмережах спершу заявило, що версія про теракт або ракету виключається, а потім виправило своє повідомлення, вказавши, що якісь висновки робити рано. Ця деталь не залишилася без уваги західних ЗМІ.

Ще ввечері п'ятниці голова СБУ Іван Баканов зазначав, що версія про ракету викликає у нього "ряд питань, які потребують додаткових відповідей". Але на наступний ранок, уже після офіційного визнання від іранської влади, Баканов заявив, що це підтверджує першу версію, до якої і схилялося СБУ.

У той же час, як розповів секретар РНБО Олексій Данилов, в України були докази того, що Боїнг збила ракета, ще до того, як про це заявили західні лідери. Пояснюючи, навіщо українська влада так зволікала з оприлюдненням своєї позиції, Данілов сказав, що це могло зірвати роботу українських експертів в Ірані.

"Іран – це дуже складна країна, і ми дуже хвилювалися, щоб вони не відправили наших фахівців назад", – сказав секретар РНБО.

Пізніше він уточнив, що літак Міноборони, на якому вирушили в Тегеран ці фахівці, повернеться додому тільки разом з тілами 11 українців, загиблих у катастрофі PS-752.