ЦВК рішення звернутися до КСУ з проханням розшифрувати поняття проживання в Україні відносно кандидата в Президенти та кандидата в депутати.
Центральна виборча комісія ухвалила (ЦВК) рішення звернутися до Конституційного суду України (КСУ) з проханням розшифрувати поняття проживання в Україні відносно кандидата в Президенти та кандидата в депутати. Про це повідомляє кореспондент РБК-Україна.
Так, ЦВК звернулося з проханням дати офіційне тлумачення ч. 2 ст. 76 та ч.2 ст. 103 Конституції України, згідно з якими народним депутатом може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу та проживає в Україні протягом 5 останніх років, а Президентом України - громадянин України, який досяг 35 років, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх 10 років перед днем виборів, володіє державної мовою, та визначити поняття проживання в Україні у продовж вказаних нормами Конституції строків.
ЦВК просить Конституційний суд уточнити, чи вимога про проживання в Україні, що передбачає необхідність для громадянаина України проживати на певній території протягом певного строку або проживати більшість днів протягом 5 років.
За відповідне рішення проголосувало 8 членів ЦВК, 5 утрималось, зокрема Андрій Магера і Яна Усенко-Чорна.
Члени комісії, які утрималися пояснюють, що у відповідному зверненні до Конституційного суду немає необхідності.
"Сам закон, так як викладена ст. 9 про вибори народного депутата та ст. 9 закону про вибори Президента, на жаль, не розкриває того, на основі яких документів встановлюється факт перебування за межами України в випадках, що прирівнюються до проживання в Україні. Та за допомогою яких документів визначається відсутність громадянина України. Чи це мають бути дані прикордонної службі, чи довідка з МЗС, чи з МВС не зрозуміло. І так має місце законодавча прогалина. На мою думку, Конституційний суд не вправі заповнювати законодавчі прогалини, оскільки це виключено прерогатива парламенту... Крім того, в статтях, які я процитував, містяться невідповідності Конституції в частині вільної реалізації свого пасивного виборчого права балотуватися, як на пост Президента, так і на посаду народного депутата, оскільки дуже дискримінаційний перелік випадків, які прирівнюються до проживання в Україні", - зазначив Андрій Магера.
На його думку сьогодні, є підстави для звернення до Верховної Ради за конституційність цих положень.
"Є підстава до звернення до парламенту, який би врегулював це законодавство", - доповнив він.
Натомість член ЦВК Тамара Астахова зазначає про необхідність звернення до ЦВК.
"Необхідність відповідного подання викликане ще й тим фактом, що до ЦВК протягом 2014 року надійшла низка звернень від депутатів різного рівня від фракції "Батьківщина" щодо тлумачення зазначених норм, а також прохання щодо звернення до Конституційного суду з цього приводу", - зазначила член ЦВК Тамара Астахова.