Ціни набрали висоту. Чи дорожчатимуть продукти харчування та імпортні товари

Ціни на продукти в Україні за останній рік помітно зросли, на окремі товари – чи не у два рази. До того ж їжа дорожчає набагато швидше, ніж у цілому зростає інфляція. На це, запевняють аналітики, впливає як стрибок цін на продовольство на світових ринках, викликаний зростанням споживання, так і збільшений попит в Україні. Детальніше про те, чи будуть знижуватися ціни та що на це може вплинути – нижче у матеріалі РБК-Україна.

На харчування припадає майже половина всіх витрат українців. А тому навіть незначні коливання цін не залишаються непоміченими у сімейних бюджетах. І останній рік у цьому плані виявився не найпростішим.

Ціни на продукти, як випливає з даних Держстату, за рік (квітень до квітня) зросли у середньому майже на 10%. По окремих товарах цінники піднялися набагато вище. Більше за інших зросла вартість яєць, цукру, соняшникової олії, а також хліба.

Високий попит і низький урожай

Є кілька причин для зростання цін. На вартості продуктів в Україні позначилася ситуація на зовнішніх ринках. За даними FAO (Продовольча і сільськогосподарська організація ООН), зростання світових цін на продовольство триває вже майже рік. Насамперед, за словами керівника департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергія Ніколайчука, це стосується "сировинних" товарів – зернові, соняшникова олія та цукор.

"І саме ці два останні компоненти демонстрували одні з найвищих темпів приросту цін серед ІСЦ (індекс споживчих цін, – ред.) – відповідно, 63% і 65% за останні 12 місяців у квітні. Для цукру також важливу роль зіграло зниження його виробництва в Україні з 1,5 млн тонн минулого року до 1,1 млн тонн у поточному через суттєве скорочення урожаю цукрового буряку", – говорить Ніколайчук.

Що ж стосується зерна, то, як уточнив експерт, за останній рік воно зросло у ціні на 26%, що пояснює річне зростання вартості хліба і хлібопродуктів в Україні на 13%. Крім того, через подорожчання зерна піднялися ціни на корми, а це позначилося на собівартості вирощування курей і виробництві яєць.

"Ціни на яйця взагалі злетіли на 90% порівняно з квітнем минулого року. І якраз для цього компоненту був найбільш важливим внутрішній фактор – значне скорочення виробництва одним з найбільших агровиробників, зокрема, через його конфлікт з НАБУ", – розповів експерт ICU.

Аналітик ІК Concorde Capital Євгенія Ахтирко зростання цін на світових ринках вважає додатковим фактором, який призвів до прискорення інфляції та виходу її рівня за межі цільового коридору НБУ, який становить 5% ± 1 п.п. Але, крім зовнішніх факторів, важливу роль відіграють і внутрішні причини.

"Це інфляція попиту. Попри економічну кризу минулого року, зростання реальних доходів громадян продовжилося, зарплати продовжували зростати досить високими темпами. Це підтримувало високий споживчий попит і сприяло зростанню цін", – впевнена аналітик.

До того ж Ахтирко не виключає, що останнім часом за деякими видами харчових продуктів могла додатися й інфляція пропозиції. "Внаслідок довгих періодів простою під час карантинів закрився ряд допоміжних підприємств, що призвело до розриву економічних зв'язків, ланцюжків постачання. Це могло призвести до локальних знижень пропозиції і як наслідок – зростання цін", – допускає експерт.

Чи будуть ціни рости далі

Багато що залежить від прогнозів майбутніх врожаїв, упевнений керівник аналітичного департаменту ІК Eavex Capital Дмитро Чурін. "Вже є очікування, що збір зернових і соняшнику в Україні у цьому році повинен бути на високому рівні, відповідно, це має допомогти утримати ціни на хлібобулочні вироби та соняшникову олію на сьогоднішніх позначках або навіть привести до певного зниження ціни у межах 10%", – допускає Чурін.

Те, що останнім часом зростання цін досягло рівня, коли стало помітним широкому колу споживачів, на думку Євгенії Охтирко, може призвести до уповільнення зростання попиту. Іншими словами, високі ціни почнуть відлякувати покупців, що і стримає їх подальше зростання.

До того ж найближчим часом на цінах на продукти можуть відбитися суто літні сезонні фактори, коли через зростання пропозиції вартість товарів знижується. "Однак бували й роки, коли дефляції у літні місяці не було. Такий сценарій можливий і цього року. Тим більше що уряд має плани скористатися літньою дефляцією для підвищення комунальних тарифів. Це може нівелювати ефект зниження цін на продукти харчування", – розмірковує аналітик Concorde Capital.

І хоча у квітні споживча інфляція дещо сповільнилася – до 8,4% рік до року, вона все ще залишилася за верхньою межею цільового діапазону 5% ± 1 п.п. Нинішнє прискорення інфляції має тимчасовий характер і вже у першому півріччі ціни повернуться у цільовий коридор, вважає Сергій Ніколайчук. Це, як вважає економіст, відбудеться завдяки високому врожаю зернових, олійних та інших культур, а також зниженню світових цін.

Високі ціни на зовнішніх ринках – це, з одного боку, причина для зниження попиту, але з іншого – привід збільшити виробництво. І цей момент, каже Ніколайчук, FAO враховує у своїх прогнозах щодо розширення площ під сільськогосподарські культури, зокрема, під зернові. "Саме тому в другій половині року можна очікувати на поступове зниження цін як через чинники з боку попиту, так і через пропозиції", – вважає він.

Крім того, за словами економіста, в Україні очікується певний ефект від посилення монетарної політики НБУ, яка дозволить повернути інфляцію до цільового діапазону наступного року. Зокрема, підвищення облікової ставки у цьому році з 6% до 7,5% позначається на зміцненні гривні.

"На курс також впливає кон'юнктура світових ринків, яка генерує зростання експортних надходжень у країну. Ці фактори разом із сезонними з високою ймовірністю призведуть до дефляції влітку", – вважає Ніколайчук.

На зміцнення курсу гривні, як стримувальний фактор, зараз навряд чи можна покладатися, якщо мова йде про імпорт. По-перше, як зазначила Євгенія Ахтирко, не варто очікувати стрімкої ревальвації гривні. Тоді як помірне зміцнення української валюти, на її думку, швидше призведе до зростання доходів імпортерів, а не помітного зниження цін на імпортні товари.

Те, що товари, які імпортуються в Україну, можуть дорожчати у найближчі місяці, допускає і Сергій Ніколайчук. Зараз, уточнив він, у світі відчувається значний попит і дефіцит товарів довгострокового споживання – електроніка, меблі, автомобілі й т.д. Як приклад – у США ціни на вживані авто за рік зросли на 21%.

Подібні речі, за словами економіста, відбуваються з ряду причин: наявність платоспроможного попиту, його переорієнтації на окремі товарні групи у "постпандемійних" умовах, слабкі інвестиції минулого року, порушення виробничих ланцюжків і ускладнення логістики, через що, наприклад, вартість морських перевезень зросла майже втричі.

Разом з тим ризиком для прискорення цінової динаміки залишається ситуація на ринку нафтопродуктів. Тут, за словами Дмитра Чуріна, зараз складається несприятлива ситуація можливого підвищення вартості, що у підсумку відіб'ється і на цінах на інші споживчі товари.

Також не виключено, що влада пустить у дію адміністративні важелі, щоб стримати зростання цін на продукти, як це вже було у випадку з обмеженням маржі для мереж АЗС. У Раді вже є кілька проектів, які передбачають зниження ставки ПДВ до 14% на соціально значущі товари, їх список регулює Кабмін (крупи, хліб, цукор, борошно, яйця і т.д.).

До слова, про це ж раніше говорив і міністр аграрної політики Роман Лещенко, допустивши зниження ставки ПДВ на всю сільгосппродукцію. І хоча немає впевненості, що виробники знизять ціни пропорційно податковій пільзі, у будь-якому випадку це як мінімум може стати ще одним фактором, що стримає споживчу інфляцію.