Як впаде економіка України через війну і чим заповнити ці втрати

Україна отримає рекордне падіння економіки через війну, розпочату Росією. Яким буде масштаб економічних труднощів і де владі взяти ресурс для відновлення – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Війна в Україні триває вже без малого два місяці. Втрати економіки будуть максимальними за всю історію незалежності країни. Світовий банк спрогнозував падіння ВВП України до 45%. Також погіршили й прогноз зростання світової економіки – з 4,1% до 3,2% – через вторгнення Росії в Україну.

Про погіршення прогнозу світової економіки до 3,6% заявили і в МВФ. У січні фонд вже погіршував очікування – через вплив "Омікрону" прогноз був знижений до 4,4% (на 0,5 п.п.).

"Простіше кажучи, нас чекає криза на тлі кризи. Ударні хвилі від вторгнення Росії в Україну, руйнування української економіки, поширюються по всьому світу", - сказала днями глава МВФ Крісталіна Георгієва.

Нацбанк минулого тижня дав свої розрахунки – падіння ВВП України мінімум на третину. А Мінекономіки ще наприкінці березня повідомило про очікуване скорочення економіки за підсумком першого кварталу на 16%, за підсумком року – на 40%. За словами першого заступника міністра економіки Дениса Кудіна, постраждають насамперед авіаційні та морські перевезення, сфера послуг, де бізнес працює безпосередньо зі споживачами.

Міністр фінансів Сергій Марченко також не виключає скорочення економіки вдвічі. "Від 30 до 50% може бути втрата ВВП, але все ж поки рано такі оцінки робити. Все залежить від перебігу війни і як це буде впливати на економічну активність бізнесу і громадян", – сказав він. Експерти, опитані РБК-Україна, дають схожі прогнози.

Кожен місяць війни-мінус 3,5% ВВП

Роблячи свій прогноз, світовим банк, ймовірно, виходив з самого песимістичного сценарію, вважає глава департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

"Швидше за все, цей прогноз зроблений як екстраполяція ситуації березня на весь рік. Якби мене запитали, який був би показник, якби ситуація березня зберігалася до кінця року, я б теж сказав, що можливе падіння 45-50%. Насправді, думаю, що цифра буде поменше", – сказав він у коментарі РБК-Україна.

Втрати в 16%, названі Мінекономіки, стосуються першого кварталу. Враховуючи, що в січні і лютому падіння не було, можна зробити висновок, що за березень падіння ВВП склало майже 50%, зазначив Ваврищук.

Вже в квітні, на його думку, можна чекати кращий показник, оскільки виробництво і сфера послуг почали поступово оживати. "У квітні падіння буде менше - 40-45%. Якщо допускати, що економіка працює на 60% потенціалу, то кожен місяць коштує 3 - 3,5% від реального ВВП, який був у 2021 році (близько 7 млрд доларів – - ред)",- вважає експерт.

Віце-прем'єр-міністр-міністр економіки Юлія Свириденко (Фото: прес-служба Кабміну)

Ситуація може змінюватися в ту чи іншу сторону в залежності від зниження або активізації бойових дій з боку Росії, від охоплення територій, на яких вони відбуваються і ризиків обстрілів.

Економіка руйнується через припинення роботи підприємств і бізнесу на тлі руйнувань або неможливості працювати в небезпечних зонах, а також через порушення логістики і скорочення експортно-імпортних операцій. Ключова проблема для експорту - блокада морських портів України, говорить аналітик "Альфа-Банк Україна" Олексій Блінов.

У березні з України вдалося вивезти тільки 1 млн тонн кукурудзи, що становить близько 20% місячного потенціалу. "Якщо така ситуація збережеться, Україну чекає істотне падіння експорту в 2022 році, що буде одним з ключових факторів падіння ВВП", – зазначив він у коментарі виданню.

Порушення логістики відбилося і на експорті металургії, яка і без цього через руйнування підприємств працює обмеженими потужностями - 20-25% від довоєнного обсягу. "Перспективи відновлення металургійного експорту крім руйнування інфраструктури також залежать від зняття морської блокади", – зазначив Блінов.

Інфляція досягне 20%

Споживчі ціни в Україні в березні зросли на 4,5% в порівнянні з лютим і на 13,7% в порівнянні з березнем минулого року. У країнах єврозони інфляція в середньому в річному численні склала 7,5%. За даними МВФ, в деяких розвинених країнах інфляція побила рекорд 40-річної давності. Але зростання цін ще не досягло максимального показника.

"За нашими оцінками, прискорення інфляції ще не завершилося. На даний момент прогнозний орієнтир інфляції на середину 2022 року (червень) становить 20-22%, і цілком ймовірно, що даний рівень буде зберігатися протягом другого півріччя", – зазначив Блінов.

Ваврищук прогнозує інфляцію вище 20%. По окремих позиціях, зокрема, продовольчим товарам, ситуація буде поліпшуватися, зазначив він. Це тому, що підприємства харчової промисловості відновлюють роботу і налагоджується логістика.

"Але у нас буде обмежена пропозиція щодо імпорту, оскільки валюту зараз купують тільки під критичний імпорт. Тому, впевнений, що через обмежену пропозицію інфляція буде збільшуватися. Плюс можливе підвищення вартості палива, що, безумовно, матиме ефект на інфляцію", – зазначив Ваврищук.

Спроби таргетувати інфляцію рівнем процентної ставки, чим займався НБУ протягом останніх декількох років, не дасть ефекту, вважає Олексій Блінов. "НБУ навряд чи буде боротися з інфляцією підвищенням процентної ставки, так як довоєнна логіка монетарної політики вже нерелевантна: зараз в пріоритеті підтримка економіки і фінансової стабільності", – упевнений експерт.

Нацбанк зафіксував курс долара на час війни (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Голова ради НБУ Богдан Данилишин також вважає, що в умовах війни монетарний режим інфляційного таргетування неефективний як інструмент для стримування зростання цін. Він може бути використаний в умовах активної роботи підприємств і кредитування бізнесу.

"Націленість монетарної політики виключно на проблему з інфляцією не дозволить повноцінно включити банківську систему в процес післявоєнного відновлення економіки. Тому основні зусилля післявоєнної монетарної політики слід направити на підтримку розвитку фінансового посередництва і домагатися включення грошово-кредитних ресурсів в роботу реального сектора економіки", - сказав Данилишин в коментарі РБК-Україна.

Національний банк України з 24 лютого ввів ряд обмежень на валютному ринку, зокрема, був заморожений курс на рівні 29,25 гривень за долар, регулятор також заборонив продаж банками валюти населенню. Днями НБУ, оцінивши поліпшення на валютному ринку, почав поступово скасовувати обмеження, дозволивши, наприклад, готівковий продаж інвалюти банками.

Багато кредитів-багато проблем

Говорити про більш істотний перегляд обмежень підстав поки немає, вважає Віталій Ваврищук. Ситуація на валютному ринку непогана, але надалі все залежатиме від поповнення резервів.

Поки гроші в резерви надходять в достатньому обсязі. У березні нові кредити склали 3,3 млрд доларів, що дозволило виплатити борги і провести інтервенцію на 1,7 млрд доларів. У підсумку резерви істотно не змінилися.

"Тобто для того, щоб резерви НБУ не знижувалися, треба щомісяця поповнювати їх мінімум на 2-3 млрд доларів. Якщо буде такий же приплив міжнародної допомоги, який був у березні, то НБУ зможе підтримувати поточний обмінний курс. На найближчі місяці ризики того, що Україна отримає недостатньо кредитів, мінімальні. Але якщо дивитися в більш тривалу перспективу, то поки ніяких зобов'язань немає (у кредиторів-ред.)", – зазначив він.

З кредитами варто бути акуратніше, щоб не доводити до критичного співвідношення боргу до ВВП, що зробить країну неплатоспроможною. "У Мінфіну дефіцит бюджету і їм потрібні гроші. Кілька місяців за рахунок кредитів можна втриматися. Але коли борг зростатиме до ВВП по 3-4% щомісяця – це вже викликатиме багато питань. Ця ситуація нестійка, я б сказав", - вважає Віталій Ваврищук.

Кредити, на його думку, не можуть бути відповіддю на виклики, які стоять на горизонті 12 місяців. Якщо такими темпами залучати кредити, то співвідношення боргу до ВВП до кінця року стане непідйомним для України, вважає він. Саме тому, за словами експерта, важливо, щоб фінансова допомога Україні зміщувалася від кредитів до безповоротних коштів – гранти, SDR (спеціальні права запозичення) від МВФ і т. д.

Глава МВФ Крісталіна Георгієва (Фото: flickr.com/imfphoto)

Якщо з приводу залучення кредитів є певні домовленості з міжнародними організаціями та деякими країнами щодо надання гарантій під кредити, то про безповоротну допомогу – в основному лише плани про наміри. Поки є підтвердження про згоду на перерахування на спецрахунок МВФ для підтримки України 1 млрд доларів лише від Канади. При тому, що спочатку така ініціатива була підтримана Нідерландами, Польщею, країнами Балтії та скандинавськими державами.

До того ж поки не зовсім визначено формат і механізм роботи цього рахунку, перш за все, в частині кредитних ризиків – на кого саме вони ляжуть – лише на донорів або на донорів і МВФ. Досі ніяк не просунулося питання і про програму з виділення Україні через МВФ "ковидных" SDR (валюта МВФ, - ред.) країнами, які не скористалися грошима, отриманих від Фонду у 2021 році.

Питання подальшого фінансування з донорами обговорюватиметься на поточному тижні урядовою делегацією України у Вашингтоні на чолі з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем. Перед цим візитом Володимир Зеленський провів телефонну розмову з главою МВФ Кристаліною Георгієвою, за підсумком якого на Банковій заявили про наявність чітких планів фінансування відновлення України. Тим часом, за оцінками прем'єра, щомісячний дефіцит бюджету вже становить 5 млрд доларів.