В Одесі завершився IV Одеський міжнародний кінофестиваль. Журі і публіка проявили у своїх оцінках дивовижну одностайність - гран-прі та основний приз конкурсної програми дісталися російській стрічці "Географ глобус пропив". Кращим фільмом національної програми оголошений "Параджанов".
В Одесі завершився IV Одеський міжнародний кінофестиваль. Журі і публіка проявили у своїх оцінках дивовижну одностайність - гран-прі та основний приз конкурсної програми дісталися російській стрічці "Географ глобус пропив". Кращим фільмом національної програми оголошений "Параджанов".
Як пише "Комерсант-Україна", шведський критик і режисер Гуннар Бергдал, який очолював у цьому році журі ФІПРЕССІ, коментуючи конкурсну програму цьогорічного фестивалю пожартував, що якщо у нього на батьківщині "віком повноліття вважається 18 років, то українському фестивалю вдалося досягти зрілості всього за чотири роки".
Дійсно, конкурсні фільми нікого не залишали байдужим, викликаючи суперечки та ділячи глядачів на захоплених прихильників і ярих супротивників. Випадковою в програмі, мабуть, здалася лише британська чорна комедія "Боржник" Крейга Вівейроса з Тімом Ротом і Пітером Муллані в головних ролях, та й то скоріше тому, що дещо вибивалася за своєю тематикою і жанром із загального ряду конкурсантів. Але був у програмі ОМКФ один фільм, який припав до душі і професіоналам, і широкій публіці, - "Географ глобус пропив" Олександра Велединського. Свідченням тому - абсолютний тріумф російської стрічки. Їй дісталися обидві головних нагороди фестивалю: і гран-прі, що присуджується шляхом глядацького голосування, і приз журі за кращий фільм. Така одностайність - не тільки знак високої якості фільму, а й доказ того, що організаторам ОМКФ повною мірою вдалося втілити в життя заявлену роком раніше концепцію переходу до так званого арт-мейнстриму, тобто стрічкам, що зачіпають важливі теми, не впадаючи при цьому в заумні формально-естетичні вишукування. "Географа" можна скільки завгодно дорікати в квазісеріальной драматургії і в тому, що центральний виконавець Костянтин Хабенський кілька застарий для ролі чарівного вчителя-алкоголіка Служкін - хоча це швидше показник відсутності в російському кіно по-справжньому харизматичних молодих акторів. Але головне залишається незмінним - картину переглядаєш легко і з задоволенням. І, що примітно, стосується вічних російських питань "що робити?" і "хто винен?", акцентуючи увагу на проблемах батьків, дітей та зайвої людини в сучасних російських реаліях.
Читайте також: Почався IV Одеський міжнародний кінофестиваль
Не обділило головне журі фестивалю і ще одного фаворита глядацького голосування - індійську мелодраму "Ланчбокс" Її автор Рітеш Батра визнаний кращим режисером. Нагороду за кращу акторську роботу отримав дует молодих грузинських виконавиць - Лики Баблуані і Маріам Бокерії - за ролі у фільмі "В цвету" Нани Еквтімішвілі і Симона Гросса.
На тлі стрічок міжнародного конкурсу стають помітніше проблеми вітчизняного кінематографа. Їх цілком відобразила програма "Українська національна кінопремія", в якій були представлені 4 повнометражних картини і 12 короткометражок. З одного боку, викликає оптимізм збільшення кількості претендентів на цю нагороду - за словами президента ОМКФ Вікторії Тігіпко, цього року оргкомітет отримав близько 200 заявок на участь у конкурсі від українських кінематографістів. З іншого ж - до цих конкурсантам можна пред'явити чимало претензій. Не позбавлена недоліків, зокрема, стрічка "Креденс", відзначена призом ФІПРЕССІ. Фільм режисера Валентина Васяновича, що страждає недостовірністю психологічних мотивацій, сценарними огріхами і деякої старомодністю образотворчих рішень, виглядає далеко не найкращим кандидатом на роль фронтмена нового українського кінематографа. Навряд чи подібним орієнтиром може служити і куди більш професійно знята картина Олени Фетісової і Сержа Аведікян "Параджанов", удостоєна "Золотого Дюка" за кращий український повнометражний фільм.
Очевидно, що майбутніх лідерів українського кінематографа слід шукати в середовищі молодих режисерів, фільми яких були представлені в короткометражної секції національної програми. Слід сказати, що багато хто з цих авторів демонструють не тільки пристойне володіння сучасним кіномовою, а й, що важливіше, громадянське небайдужість, прагнення до відтворення на екрані неприкрашений картини реальності. Це повною мірою відноситься і до короткометражного фільму "Уроки українського" Руслана Батицького, зазначеного призом ФІПРЕССІ, і до "Дорозі" Максима Ксенда, що отримала нагороду за кращий короткометражний український фільм. Переможцем пітчинг українських кінопроектів, проведеного цього року на найвищому рівні, стала Марина Врода, яка представила сценарій і попередні матеріали свого нового фільму "Степове" - здається, володарка минулорічного призу Каннського фестивалю за кращу короткометражку буде цікава і в своєму повнометражному дебюті.