Якщо уряд ставить метою істотно збільшити податкові надходження до держбюджету завдяки посиленню держконтролю над трансферним ціноутворенням, можливо, варто зменшити преференції для металургів, хіміків і аграріїв, які передбачаються в законопроекті з контролю над трансферним ціноутворенням, який буде прийнятий в найближчі тижні. Таку думку озвучив економіст, екс-держсекретар Кабміну Віктор Лисицький.
"Мова йде про більшу частину експорту, причому масової продукції. А з нею найлегше розбиратися. Це дуже принципове питання. Я не бажаю, щоб металургам було погано, але, наприклад, на текстильній продукції (бюджет) мільярди не заробить", - зазначив експерт.
При цьому Лисицький переконаний, що державі потрібно підвищувати рівень контролю над ціноутворенням великих міжнародних компаній.
"І це не тому, що ми найрозумніші, а тому, що весь світ робить так. Якщо ми хочемо бути такими, що розуміються і сприймаються у світі, у нас повинні бути однакові набори інструментів", - підкреслив економіст.
При цьому старший консультант податково-юридичного департаменту "Делойт" Дмитро Литвин позитивно відгукнувся про можливості для платників податків вибирати між можливістю відхилятися в своїх операціях на 5% від ринкових цін (виходячи з джерел інформації, визначених урядом), яка прописана в законопроекті, і оцінкою ринковості операцій з використанням звичайних методів.
"Прохання до авторів законопроект лише більш точно це прописати. Спілкуючись з бізнесом, ми вже кілька різночитань цієї норми чули. Щоб уникнути подальших неточностей, потрібно цей пункт уточнити, що це можливість, а не зобов'язання", - констатував експерт.
Нагадаємо, що в законопроекті про трансферне ціноутворення, який підготувало Міндоходов і який комітет ВР з питань податкової та митної політики рекомендував парламенту прийняти в першому читанні, для металургійної та хімічної промисловості, а також для АПК передбачена можливість до 1 січня 2018 р. скористалися певними послабленнями в системі трансфертного держконтролю.
Як пояснював представник компанії "PwС Україна" (яка консультувала Міндоходів при підготовці законопроекту) В'ячеслав Власов, представники зазначених секторів економіки будуть мати право вибору. Якщо вони не захочуть дотримуватися загальних правил ціноутворення, надавати повну звітність про трансфертні ціни, обґрунтовувати ринковість застосовуваних цін і т.д., вони зможуть залишати за кордоном маржу не більше 5%, але при цьому використовувати інформацію про ринкові ціни з джерел, визначених державою.
"В ідеальній ситуації перехідних положень бути не повинно, до всіх повинні застосовуватися однакові правила. Я б назвав це спробою налагодити більш простий і зрозумілий діалог між вітчизняним бізнесом і Міндоходів, ніж застосуванням просунутих і широко поширених у розвинених країнах правил трансфертного ціноутворення", - констатував експерт.
По суті, мова йде про те, що надаючи певний "пряник" для металургів, хіміків і аграріїв, уряд намагається послабити протидію лобістів цих галузей при розгляді трансфертного законопроекту в парламенті. Адже адекватне застосування цього документа (після його прийняття) має стимулювати весь великий бізнес більш якісно виконувати свої податкові зобов'язання перед державою.
17 квітня комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики рекомендував парламенту прийняти закон про трансферне ціноутворення в першому читанні. Під час години уряду в парламенті міністр доходів і зборів Олександр Клименко заявив, що сума додаткових доходів, які надійдуть до бюджету у разі прийняття закону про трансферне ціноутворення, складе близько 20 млрд грн.
"Ця сума надійде до бюджету за три роки. При цьому частина коштів - ще в поточному році, якщо закон буде прийнятий найближчим часом, тому що фінансово-промислові групи вже будуть перебудовувати свої схеми, і частина прибутку буде вже виплачуватися в Україні. Сьогодні всі (країни Європи) борються з податковими гаванями, і ми зробили рішучий крок щодо вирішення цього питання", - зазначив Клименко.
Читайте також: Доходи держбюджету за 4 місяці 2013 зросли на 4,9%