Урядові ініціативи, спрямовані на боротьбу з офшорами, хоч і викликають критику з боку частини бізнесу, в кінцевому підсумку зіграють на руку самим бізнесменам.
"Офшори - це вже не модно, - констатує представник Союзу податкових консультантів України Олексій Шматко. - Поряд з їх перевагами у вигляді ухилення від сплати податків або у вигляді анонімності, вони несуть в собі великі ризики власності. Ми пам'ятаємо історію з телеканалом ICTV, ми часто чуємо інформацію про те, що той чи інший бізнес став жертвою рейдерської атаки через невдале офшорного планування".
На думку експерта, впроваджуючи такий механізм, держава діє як "санітар лісу", оскільки змушує український бізнес замислюватися над деякими важливими питаннями, над якими він ще не звик замислюватися.
"Звичайно, це болюча для деякої частини бізнесу новація, але це світова практика. І якщо ми хочемо, щоб держава Україна розвивалася, податки від отриманого прибутку повинні платитися в Україні", - вважає Олексій Шматко.
У свою чергу, за словами генерального директора інвестиційно-банківської компанії European Capital Management Вадима Браїлівського, боротьба з офшорами сьогодні загальноєвропейський тренд.
"Сьогодні вся Європа прагне до чіткого банківського нагляду. До березня 2014 р. буде створено Європейський банківський союз, в тому числі для чіткого нагляду за виведенням капіталу. Тому що кризи в Європейських країнах вимагатимуть повертати капітали з офшорів в Європу", - зазначив він .
На його думку, на додаток до останніх законодавчим новаціям необхідно також створити службу фінансових розслідувань, яка могла б відслідковувати угоди, в тому числі промислово-фінансових груп.
Нагадаємо, Верховна Рада України прийняла закон про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення (проект № 2515), яким вводиться механізм податкового контролю за трансферним ціноутворенням, заснований на принципі "витягнутої руки".
Податковий контроль за трансферним ціноутворенням передбачає коригування податкових зобов'язань платника податків до рівня податкових зобов'язань, розрахованих за умови відповідності комерційних та/або фінансових умов контрольованої операції комерційним та/або фінансових умов, які мали місце під час здійснення порівнянних операцій, передбачених ст. 39 НК, сторони яких не є пов'язаними особами.