Трамп проти Китаю: чим ризикує Україна в американо-китайській торговій війні

США і Китай по черзі обмінюються ударами, вводячи один одному нові мита на все більш широкий спектр товарів. А у липні Китай девальвував юань, чим значно послабив позиції американських виробників, які торгують з азійськими компаніями. Підключивши монетарні інструменти, Китай підвищив ставки в протистоянні зі Штатами. Про те, чим небезпечний конфлікт наддержав і які тут ризики для нашої країни – у матеріалі РБК-Україна.

Між США і Китаєм черговий виток загострення торговельної війни. Штати з початку вересня підвищили мита на китайські товари вартістю 300 млрд додатково на 5% – до 15%.

А з 1 жовтня, як анонсував президент США Дональд Трамп, до 30% зростуть мита на товари загальною вартістю 250 млрд доларів. Цей крок Трамп назвав відповіддю на "політично мотивований крок" Китаю щодо введення мит на експорт США в розмірі 75 млрд доларів.

"На жаль, колишні адміністрації дозволили Китаю настільки випередити справедливу і збалансовану торгівлю, що це стало великим тягарем для американського платника податків. Як президент, я більше не можу цього допустити", - заявив Трамп.

Ще під час своєї виборчої кампанії Дональд Трамп піддавав жорсткій критиці торговельну політику Китаю, називаючи її "найбільшою крадіжкою у світовій історії". Серед іншого, на його думку, практика китайської влади щодо заниження курсу юаня робить товари більш дешевими, руйнує американський бізнес і знищує робочі місця. "Ми не можемо більше дозволяти Китаю ґвалтувати нашу країну", — заявляв Трамп ще в 2016 році. З часом риторика і дії американського президента по відношенню до Пекіну чи стали м'якшими.

Китай продає в США більше товарів і надає послуг, ніж американські компанії поставляють на китайський ринок. Штати перетворилися на основний ринок збуту китайських товарів: більше ніж у США Китай не експортує товарів і послуг ні в одну країну світу. І в останні роки торговельний дефіцит у Вашингтона зі своїм заокеанським партнером тільки зростає.

Економічний конфлікт між двома провідними економіками розвернувся в 2018 році. Спочатку американці встановили мита на сонячні панелі і побутові пральні машини. Потім в хід пішло введення тарифів на китайську електроніку, запчастини для літаків, супутники, медичні товари та інше обладнання на загальну суму 200 млрд доларів. Китай прийняв виклик, ввівши відповідні мита переважно на американські товари агропромислового комплексу.

З квітня 2018 року Китай підвищив тарифи від 15% до 25% на 128 видів американської продукції загальною вартістю 3 млрд доларів. У попередній список увійшли свинина, фрукти, авіатранспорт, телевізійне та медичне обладнання. А з 1 червня 2019 року з американського імпорту були збільшені загороджувальні тарифи вже на суму близько 60 млрд доларів.

Крім цього китайці вдалися до улюбленого методу – ослаблення курсу національної валюти. Це дозволяє зробити імпорт більш дорогим, а експорт більш конкурентоспроможним. Тому слабкий юань дає серйозні торгові переваги китайській стороні.

З чого все починалося

Те, що зараз відбувається між Вашингтоном і Пекіном – руйнування давно усталеної моделі взаємодії США і КНР. З 90-х років американські інвестиції річкою вливалися в китайське виробництво, одночасно американський ринок відкривався для китайських товарів. КНР, у свою чергу, за рахунок надлишків доларової виручки купували цінні папери Казначейства США.

Комісія за розкрадання інтелектуальної власності США підрахувала, що збиток, нанесений економіці США від контрафактної продукції, піратського програмного забезпечення та крадіжки комерційної таємниці досягає 600 млрд доларів. При цьому на частку Китаю припадає 87% контрафактних товарів, що надходять в США. Дональд Трамп також регулярно звинувачує КНР в регулярній крадіжці інтелектуальної власності.

"В дійсності, китайців не цікавило все підряд, а лише певні компанії. Наприклад, ніхто не думав, що китайці задалися метою створити свою авіапромисловість, поки в Китаї не виявилися виробники ключових компонентів для авіації", — пояснює радник голови Федерації роботодавців України з економічних питань Павло Вернивский.

Всі спільні авіаційні підприємства прямо або опосередковано виявилися пов'язаними з державними китайськими компаніями — COMAC і AVIC. "Тепер в їх руках всі технології для створення повного циклу виробництва авіації, яка в майбутньому може кинути виклик західним виробникам", — говорить Вернивский.

Тривожний сигнал

Американо-китайський конфлікт ставить світову економіку в зону серйозних випробувань. "Це стосується не тільки торгово-виробничого аспекту, але і системи регулювання, зокрема правил СОТ. Руйнується усталений порядок світової торгівлі. Фактично Трамп ставить його під сумнів", – вважає економіст, радник президента України Олег Устенко.

Взаємні обмеження чинить значний тиск на всі ринки, в тому числі і сировинних товарів, оскільки у конфлікт втягнуто весь ланцюжок виробництва. В результаті світова торгівля вже переживає наслідки протекціоністських воєн. Світова торгівля за підсумками липня скоротилася відносно попереднього року майже на 2%. І, по всій видимості, в недалекому майбутньому слід очікувати цінове тиску на ключову сировину – нафту, руду і зерно.

І це відбувається, коли більшість країн ще не відновилися після фінансового шторму 2008 року, а МВФ прогнозує нову хвилю кризи, яку слід очікувати до 2020-21рр. рр. Причому на цей раз першоджерелом кризи все частіше називають саме Китай.

"Торгові війни – не причина, а наслідок наближається економічної кризи. Ми знаходимося на початку циклу економічного зростання, готуючись перейти до шостого технологічного укладу. Але перед технологічним стрибком економіці потрібно пройти структурні зміни", — говорить директор "Першої Дніпровської інвестиційної компанії" Олексій Кущ.

В цей час економічний розвиток може впасти в тривалу і глибоку стагнацію з темпами економічного зростання на рівні статистичної похибки – 1%-0,5% в рік. Стагнація може супроводжуватися "дефляційної пасткою", коли центральні банки, щоб хоч якось підтримати остигаючу економіку, знижують облікові ставки до значень, близьких до нуля, або переходять до негативних ставками. Таке явище зараз спостерігається в Швейцарії і єврозоні, особливо Данії та Швеції.

Щоб не скотитися в економічну стагнацію, США одні з перших почали впроваджувати загороджувальні заходи, які включають комплекс заходів по зниженню податкового навантаження, ослаблення валютного курсу і політики кількісного пом'якшення. Все це спрямовано на повернення інвестицій в рідну гавань і стимуляцію виробництва.

Перехід до політики протекціонізму пояснюється уповільненням зростання економіки США. Коли інвестори не впевнені в завтрашньому дні, більш популярними стають короткострокові цінні папери, отже, їх прибутковість зростає. Саме це і спостерігається на ринку цінних паперів США. З кінця липня дворічні облігації Казначейства США стали більш дохідними, ніж десятирічні. Крім цього, з травня більш прибутковими стали і векселі з терміном обігу менше двох років, ніж найдовші тридцятирічні бонди.

Дані Федерального резервного банку Сан-Франциско свідчать, що інверсія прибутковості між тримісячними векселями та десятирічними паперами – найбільш точний провісник рецесії. Економіка США гарантовано скочується в рецесію через 12-24 місяці після інверсії.

Цей тренд сформувався з 31 липня – дня повідомлення про зниження ставки по федеральних фондах з 2,25%-2,5% до 2%-2,25%. Федеральний резерв (ФРС) вдався до зниження ставки, щоб відвернути економічний спад, але поки не задіяв практику кількісного пом'якшення. Тобто, не скуповує іпотечні облігації та казначейські папери, вкидаючи додаткові долари в економіку, притримуючи цей крок на "чорний день".

Уповільнення темпів зростання можна простежити і на прикладі інших розвинених країн. ВВП Великобританії в II кварталі 2019 року скоротився на 0,2%, вперше за сім років. Економіка ФРН за підсумками II кварталу також знизилася на 0,1%.

Як бути Україні

Україна поки є сировинним придатком світової економіки і абсолютно не готова до можливих потрясінь на глобальних ринках. Рівень експорту готової продукції залишає бажати кращого. Обмеження доступу китайських товарів на ринки США може призвести до скорочення виробництва в КНР. Значить, їм знадобиться менше сировини, а це і є основний експорт України – чорні метали, вироби з них та зернові.

"Якщо експорт України знижується на 10%, то це тягне за собою зниження економічного зростання на 3%. Відповідно, якщо експорт падає на 20%, то економічне зростання знижується на 6%. Якась частина продукції зможе бути переорієнтовано на інші ринки, але повністю перенаправити сировину не вийде", – вважає Олег Устенко.

Торгова війна б'є також і по кишені китайських споживачів, тому в період турбулентності КНР буде звужувати інвестиційну активність. Якщо в залізорудній сировині ми будемо дуже залежні від того, як себе почуває глобальна економіка, то з продовольством простіше – населення планети зростає і продовольства потрібно більше. А Китай, як найбільша у світі країна за кількістю населення, завжди викликала інтерес українських аграріїв.

На думку аналітика компанії Agritel Олексія Єрьоміна, найбільш цікавою продукцією з України з точки зору поставок в Китай виглядає продукція переробки соняшнику, як шрот і масло. "На тлі проблем у відносинах Китаю та Канади можна було б намагатися форсувати переговори про постачання ріпаку та продуктів його переробки. Однак це вимагає часу і серйозної роботи наших державних органів, починаючи від фітосанітарної інспекції та закінчуючи дипломатичними службами", — говорить він.

Коли китайці відмовилися купувати сою із США, місце американців вмить зайняли виробники Чилі. "У цій країні існує сильне лобі по просуванню своїх товарів за кордоном, а також держпідтримкою інжинірингових послуг для приватних виробників. У нас всього цього немає", — пояснює Олексій Кущ.

У перспективі Україна має всі можливості влаштуватися в нові торгові шляхи для китайських товарів. КНР давно веде підготовку логістичних ланцюжків для торгівлі з ЄС з меншими витратами. "У цьому випадку ми станемо перевалочним пунктом на шляху руху товарів, а з часом можна буде претендувати на залучення китайських інвестицій для розвитку внутрішнього товарного виробництва для безмитних поставок на європейський ринок. Але для цього потрібно укласти договір про вільну торгівлю", – зазначає Олег Устенко.

Можливості для протистояння КНР і США – справа середньо - і довгострокової перспективи. Із-за зниження цін на світових ринках на сировину скоротиться валютна виручка, що загрожує девальвацією гривні та падіння реальних доходів населення.

Щоб пом'якшити кризові явища, Україні слід придивитися до світових тенденцій і вдатися до захисту внутрішнього виробника. Адже така політика звичайно веде до створення робочих місць, зростання доходів населення. У разі світової кризи розвинений внутрішній попит завжди підтримає вітчизняну економіку.