Європейські країни продовжують посилювати санкції проти Росії, позбавляючи її грошей для війни в Україні. Польща й зовсім заговорила про повну торговельну блокаду країни-агресора. У ЄС також думають про закриття портів для російських суден. Як цей крок може вдарити по економіці РФ – докладніше у матеріалі РБК-Україна.
"Не спонсоруйте, будь ласка, військову машину цієї країни – Росії. Жодного євро для окупантів. Закрийте для них всі ваші порти, не постачайте товари. Відмовляйтеся від російських енергоресурсів. Тисніть, щоб Росія пішла з України", – закликав президент Володимир Зеленський, звертаючись у понеділок до німецьких громадян і політиків.
За кілька днів до цього активісти на кордоні Польщі та Білорусі почали блокувати фури, що прямували до Росії. Протестувальники вимагають припинити торгівлю країн ЄС з російськими агресорами і їх посібниками у Мінську. Вже цього тижня ідею торгового бойкоту спробує легалізувати Польща.
Польські політики обіцяють підняти питання про повну заборону руху вантажівок в РФ і Білорусь на саміті ЄС, який стартує у четвер. Варшава активно виступає за посилення санкцій проти Росії, але поки не готова йти на такий крок сама без підтримки всіх країн Євросоюзу. Інакше, як вважають у польському уряді, вантажопотоки з їх території можуть піти через країни Балтії, що у підсумку не вирішить проблему. Не кажучи вже про можливі юридичні наслідки для Польщі.
Москві у будь-якому випадку варто готуватися не тільки до блокування перевезень з ЄС. На столі у єврочиновників новий – п'ятий – пакет санкцій за агресію проти України. Тижнем раніше ЄС запровадив четвертий пакет санкцій проти Москви, серед іншого заборонивши поставки до РФ предметів розкоші і заблокувавши імпорт сталі і заліза. Під санкції потрали також великі російські бізнесмени.
В ЄС тим не менше поки немає однозначної позиції з приводу того, наскільки жорсткими торгові санкції мають бути далі. Наприклад, міністр фінансів Чехії Збинек Станюра пояснив, що повна заборона на торгівлю з РФ неможлива в принципі. І, за його словами, такої думки дотримуються політики в багатьох країнах Євросоюзу. Проблема в імпорті нафти і газу з РФ, що вкрай важливо для таких країн як Німеччина та Австрія.
І це при тому, що німці все ж заявили про плани поступово позбутися енергетичної залежності від Москви. Німецькі політики відкрито говорять про готовність завозити енергоресурси з "недемократичних" країн, але точно не з Росії.
Є й ті, хто налаштований більш рішуче, наполягаючи на санкціях, незважаючи на майбутні економічні збитки і для європейських громадян. "Дивлячись на масштаби руйнувань в Україні прямо зараз, дуже важко довести, що нам не слід втручатися в енергетичний сектор, особливо в нафту і вугілля", – цитує Reuters міністра закордонних справ Ірландії Саймона Ковені.
Ембарго на нафту, газ і вугілля з РФ раніше запровадили Штати, їх також підтримали у Канаді, Британії та Австралії. Що ж до ЄС, то, за словами глави МЗС України Дмитра Кулеби, у п'ятому пакеті санкцій заборона на постачання нафти та газу не буде прописана. Але будуть інші економічні заходи проти РФ та тих політиків, які підтримали війну.
Набагато реальніше у короткостроковій перспективі виглядає історія із закриттям портів для торгових суден РФ. І навіть якщо ЄС не підтримає цю ідею, уряди країн Балтії – Литви, Латвії та Естонії – заявили про готовність закрити росіянам свої порти в односторонньому порядку. Міністр сполучення Латвії Таліс Лінкайтс сказав, що незважаючи на введені проти Москви і Мінська санкції, вантажі до та з РФ і Білорусі все одно надходять, хоча їх обсяг вже помітно менший.
Яка частка країн ЄС в торгівлі РФ? Рівень торгівлі досить високий, чим і пояснюється нерішучість європейських політиків діяти жорстко щодо РФ. Сумарно товарообіг країни-агресора з Євросоюзом склав минулого року майже 248 млрд євро, повідомляє Євростат.
Експорт з РФ в ЄС виріс більш ніж на 67% – до 158,5 млрд євро (за рахунок зростання цін на сировинні товари). І мова не тільки про енергоресурси. Наприклад, європейські компанії більше за інших закупили у росіян продуктів харчування і продовольства – на 4,7 млрд євро. Імпорт в Росію з європейських країн був набагато менше – близько 90 млрд євро.
Російські компанії у минулому році дійсно непогано заробили за рахунок зростання цін на сировинних ринках, що підтверджують й офіційні дані російської статистики. Ключова стаття експорту – мінеральні продукти, куди входять переважно нафта і нафтопродукти. За 21-й рік доходи для РФ тут склали 214,6 млрд доларів, що на 46% більше, ніж роком раніше.
Нафта і нафтопродукти (бензин і "дизель") – це майже 44% (!) всього російського експорту. Саме тому США та інші партнери України приділяють так багато уваги питанню ембарго на постачання нафти з РФ. Що важливо: до чверті всього експортного обсягу тут припадає на дві країни ЄС – Нідерланди (16%) та Німеччину (6%). І хоча ЄС поступово готуються до відмови від російської нафти, газу і вугілля, навряд чи це відбудеться у лічені місяці.
Ще трохи більше п'ятої частини нафти і нафтопродуктів росіяни продали в Китай, який, поки не планує приєднуватися до санкцій проти РФ за агресію путінської армії в Україні. І, схоже, Пекін навіть розраховує підхопити "зайві" обсяги нафти РФ, від якої відмовиться Європа. Можливо, навіть з "дисконтом", враховуючи блокування російської нафти в інших країнах. Ще один претендент на російську нафту – Індія, яка у березні вчетверо збільшила постачання сировини з країни-агресора.
На другому місці за поставками за кордон в РФ слідують метали і вироби з них (57,3 млрд доларів у 21-му році). Ключові країни, кому росіяни продають цю продукцію, – Туреччина, все той же Китай і Нідерланди. Турецька влада, до слова, поки також не планує приєднуватися до санкційної політики ЄС і США, вважаючи за краще і далі торгувати з РФ.
На третьому місці – товари з т. зв. прихованого розділу експорту (43,6 млрд доларів). До останніх, як правило, відносять зброю, боєприпаси, військову техніку, літаки і природний газ. Структуру такого експорту Кремль тримає в секреті. Цікаво, що майже 20% тут припадає на Німеччину (очевидно, за рахунок поставок газу), ще майже по 10% – на Туреччину та Італію.
Імпортує РФ набагато менше, ніж продає за кордон. За підсумком минулого року найбільше до РФ поставляли з-за кордону "машин, обладнання та апаратури" – на 91 млрд євро. За даними Росстату, в основному імпортувалися ядерні реактори, котли та обладнання, а також електричні машини, звуко - і телеапаратура. На Китай тут прийшлося аж 41% імпортних поставок, ще 15% – це Німеччина та Італія.
Ще на 36 млрд доларів в Росію завезли продукції хімпрому – в основному це фармацевтична продукція (37%) і органічні хімічні сполуки (16%). Німеччина і Франція поставили тут сукупно майже на чверть всього обсягу в грошах (15% і 8% відповідно), ще 12% – це частка Китаю.
Третій рядок імпорту – транспорт (32,6 млрд доларів). Південна Корея в лідерах –19% від обсягу поставок, далі йде Китай (14%) і Німеччина (15%). Корейський уряд, до слова, відразу не приєднався до санкцій США проти РФ, але розробив свій пакет торгових обмежень.
По іншому великому імпорту в Росію беззастережна перевага у Китаю. Наприклад, на цю країну прийшлося 27% у грошах всіх поставок в РФ металів і виробів з них, а також 22% пластмас, каучуку і гуми, ще 34% – по імпорту текстилю.
Без країн ЄС, особливо Німеччини та Італії, Москва буде приречена спершу на торговельну, а далі, можливо, і політичну залежність від Китаю. Жорсткі санкції, які продовжує вводити Євросоюз, відкине російський бізнес в обійми Пекіна, давши останньому певну монополію і право диктувати умови Кремлю, в тому числі і в питаннях цін.
До позиції Китаю зараз привернуто увагу всього світу. Останні тижні, як може здатися, симпатії Піднебесної у війні РФ проти України, як мінімум, розділилися навпіл, якщо не переважили у наш бік. Все частіше звучать думки, що саме Пекін може стати силою, здатною вплинути на перебіг війни, натиснувши на свого "ядерного" сусіда.
Росія, звичайно, збереже торговельні відносини з багатьма країнами пострадянського простору, а також Азії та Африки. Але навряд чи їх ринки здатні стати альтернативою платоспроможним клієнтам з країн Євросоюзу й США.
Ціна РФ за агресію – не тільки санкції. За останній місяць десятки і сотні компаній і брендів, у тому числі технологічних компаній, залишили російський ринок, відмовившись працювати з окупантами. На цьому тлі влада РФ вже розглядає можливість легалізувати т. зв. паралельний імпорт, коли в країну без дозволу закордонного правовласника можна завозити легально куплену за кордоном оригінальну продукцію. Без цієї норми росіяни також навряд чи зможуть заповнити нестачу комплектуючих для своїх виробництв, які не мають в РФ аналогів.
Відчуваючи проблеми з поставками імпортної продукції, Росія напевно почне (або вже почала) налагоджувати "сірі" поставки санкційної продукції через треті країни. Те саме стосується і товарів під брендами компаній, які відмовилися працювати в РФ. І навіть у разі блокування поставок через ЄС Москва може розраховувати на лояльні для неї країни, наприклад, як Казахстан. Що, втім, і приблизно не перекриє потреб російського ринку.
Є і зворотна сторона. ЄС, так само як і Штати, будуть змушені заміщати російську продукцію з інших країн, особливо в частині енергоресурсів. Але злазити з нафтової і газової "голки" РФ так чи інакше доведеться. Україні, потрібно визнати, також не дасться легко розрив з постачальниками з РФ і Білорусі, що вже видно на прикладі ринку нафтопродуктів.
І хоча пошук нових маршрутів для поставок займе час і, ймовірно, обійдеться дорожче бізнесу і громадянам – це можна вважати прийнятною платою за припинення відносин з агресивним і непередбачуваним торговим партнером як Росія, який і економіку використовує як зброю проти своїх сусідів.