Тарута, Путін і Орбан: що пов'язує лідера "Основи" з владою Росії та Угорщини
Партія Сергія Тарути "Основа" продовжує всеукраїнську рекламну кампанію. Бордами з логотипом політичної сили обвішаний весь Київ, а також об'їзні дороги обласних центрів. Фактичний лідер партії Сергій Тарута продовжує активно ходити по ефірах найбільших телеканалів, вибудовуючи свій політичний імідж на критиці чинної влади.
В минулому матеріалі ми аналізували кадровий склад партії "Основа" і його широкі зв'язки з топ-менеджерами режиму Віктора Януковича. І навіть з його представниками так званої "Сім'ї".
Однак, крім внутрішніх зв'язків, у Тарути та його бізнес-партнерів є серйозні зовнішні зв'язки. Зокрема, з владою Росії та Угорщини. Більш того, в 2013-му році долю угорських активів бізнесмена вирішували особисто лідери цих країн Володимир Путін і Віктор Орбан.
Трохи історії
Наприкінці 1995 року в Донецькій області була створена корпорація "Індустріальний союз Донбасу". Її виконавчим директором був призначений Сергій Тарута, який раніше працював на металургійному комбінаті "Азовсталь".
Натхненником створення ІСД називають тодішнього віце-губернатора Донецької області, екс-співвласника корпорації Віталія Гайдука. Більше того, до ІСД мали відношення "Донгорбанк" Ріната Ахметова, компанія "Данко" Олександра Момота і бізнесмен Євген Щербань. Двох останніх невдовзі після створення ІСД вб'ють.
Одним з головних сенсів створення ІСД було постачання газу на підприємства Донбасу. В ті часи на газових ринку України активно працювали "ЄЕСУ" Юлії Тимошенко і Павла Лазаренка, а також російська компанія "Ітера". Набагато пізніше, за часів Віктора Януковича, Генеральна прокуратура буде заявляти про те, що Лазаренко і Тимошенко стояли за вбивствами близьких до ІСД бізнесменів Момота і Щербаня. Згодом відійшов від ІСД і Ахметов.
В результаті власниками корпорації залишилися Гайдук, Тарута та їх третій партнер Олег Мкртчан. ІСД почав встановлювати контроль над низкою підприємств Донбасу і не тільки. За президентства Віктора Ющенка корпорація навіть претендувала на купівлю "Криворіжсталі", але програла конкуренцію транснаціональному магнатові Лакшмі Мітталу. У середині 2000-х років діяльність ІСД звелася до модернізації Алчевського металургійного комбінату і придбання активів за межами України.
В кінці 2003 року корпорація ІСД придбала угорський завод Dunaferr, в червні 2005-го – польський комбінат Huta Częstochowa. А потім вибухнула криза 2008-го року, і на арені з'явився "пул російських інвесторів".
Прихід росіян
Ще в 2007-му році з гри вирішив вийти Віталій Гайдук. Тарута і Мкртчан викупили його частку, але корпорація була в боргах і на межі краху.
В самому початку 2010 року 50%+1 акцію ІСД викупив загадковий пул російських інвесторів на чолі з колишнім акціонером корпорації "Євраз" Олександром Катуніним. Довгий час докладний склад цього пулу залишався загадкою. Про це відмовлявся розповідати і сам Тарута. Було відомо лише те, що угоду профінансував російський державний "Внєшекономбанк".
Цікаво те, що наглядової ради ВЕБа є прем'єр-міністр Росії. Тоді це був особисто Володимир Путін. Сам банк оцінював інвестицію в ІСД у 8 мільярдів доларів США. Зайве говорити, що без голови наглядової ради питання такого рівня навряд чи б вирішувалося.
Як писав у 2013-му році журнал Forbes, "Тарута, який активно займався газовою темою ще на початку 2000-х, встиг обзавестися зв'язками серед нових керівників "Газпрому", призначених Володимиром Путіним".
"Наприклад, давній соратник Тарути Челахов в 2007 році став президентом російського "ЕТК Холдингу", який спеціалізується на перевезенні труб великого діаметру для "Газпрому" і "Транснафти". Засновник "ЄТК" – дзюдоїст Олександр Карманов, який має зв'язки в оточенні Путіна", - зазначали журналісти, і додавали, що Челахов обіймав посаду комерційного директора ІСД.
Набагато пізніше, в 2016-му році в інтерв'ю виданню "Бізнес-Цензор" Тарута зізнається: "Насправді все це пов'язано з "Внєшекономбанком". Ті, хто виступали номінальними власниками, були залежними людьми. Вони брали кредити у ВЕБі. Управління йшло зверху". Тобто, фактично співвласник ІСД визнав: його партнери – російська влада.
Угорський актив
Ще грудні 2003 року тендерна комісія Угорського агентства з приватизації визначила консорціум на чолі з ІСД переможцем тендеру з приватизації заводу Dunaferr в місті Дунауйварош. Це найбільше металургійне підприємство Угорщини. Тарута став членом його спостережної ради.
З допомогою комбінату ІСД забезпечував збут продукції українських підприємств корпорації. Однак у серпні 2013-го року керівництво Dunaferr заявило, що починає скорочення персоналу підприємства і звільняємо 1500 працівників. Основною причиною називалось зростання збитків підприємства, які за два роки досягли близько 167 мільйонів євро.
У відповідь тодішній міністр економіки Угорщини Міхай Варга повідомив про наміри уряду на чолі з Віктором Орбаном повернути Dunaferr в держвласність. Власники ІСД заявили, що зацікавлені в довгостроковому володінні підприємством.
Ситуацію врятувало втручання Путіна – питання комбінату обговорювали лідери Росії та Угорщини на початку 2014-го року. Угорщина відмовилася від ідеї націоналізації, і комбінат досі належить ІСД.
Варто відзначити, що Віктора Орбана, який править Угорщиною з 2010-го року, західна преса називає чи не найближчим другом Путіна в Європі. Ця дружба, само собою, базується на постачанні дешевих енергоносіїв. Орбан, зокрема, критикував санкції, накладені на Росію через війну проти України. Впливовий американський сенатор Джон Маккейн називав угорського прем'єра "неофашистським диктатором".
***
У підсумку виходить наступна картина. Ідейний натхненник партії "Основа" Сергій Тарута, в яку зібрали державних менеджерів часів Віктора Януковича, має великий металургійний бізнес. Його партнером в цьому бізнесі виступає російський державний Внєшекономбанк. Останній прямо контролюється президентом Росії Путіним і главою російського уряду Дмитром Медведєвим.
Тобто, партнерами Тарути виступають лідери держави, яка веде війну проти України.
Більш того, активи Тарути і його партнерів знаходяться в Угорщині. Їх зберегти їм вдалося завдяки домовленостям Путіна з лідером Угорщини Віктором Орбаном, уряд якого, до речі, загрожує заблокувати євроінтеграцію України через український закон про освіту.
У зв'язку з цим цікаво було б ознайомитися із зовнішньополітичною позицією партії "Опора". Адже такі зв'язки і така залежність лідера партії від влади Росії та Угорщини може чинити на неї істотний вплив.
Крім того, масштабна рекламна кампанія по всій країні вимагає чималих матеріальних вкладень. Та й утримання партійного апарату досить дороге задоволення. Не кажучи вже про політичні активності. Можливо, саме у зовнішніх зв'язках Тарути криється відповідь на питання, "за чий рахунок цей банкет"?