Замість того, аби збільшувати тиск та податкове навантаження на "білий" бізнес, варто спробувати врешті вивести економіку України "з тіні" та створити рівні та справедливі умови бізнесу для всіх без призначення "крайніх" в цьому процесі.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву керівника податково-юридичної практики EY в Україні, голови профільного комітету ЕВА Володимира Котенко під час форуму "Детинізація - цивілізація 2.0".
"Справедливі податки - це складні податки. З певною мірою з цим можна погодитись. Але це перестає працювати, коли поруч зі складною системою оподаткування існує "вольниця", яка скрізь пальці дивиться на цю складну систему. Відповідно для прозорого бізнесу починається несправедливість, коли паралельно зі складною системою існує "тіньова" система, звільнена від таких складнощів та з певними конкурентними перевагами", - констатує він.
За словами експерта, останнім часом складається враження, що влада забула про "тіньову" економіку і більше концентрується на прозорому бізнесі.
"Зрозуміло, що закони пишуться для тих, хто виконує, але влада спрямовує усі зусилля на додаткове витискання податків з прозорого бізнесу. Чого забувають про пласт "тіньового сектору"? Наразі дії влади плодять бюрократію, створюють вигляд метушні, а не вирішення проблеми. Хочеться перефразувати: яких повноважень вам не вистачає, щоб боротись з "тіньовою" економікою вже зараз?" - задається питанням Котенко.
При цьому, як зазначає співголова митного комітету ЕВА, генеральний директор LAMARIN Олександр Лазарєв у своє виправдання держава навіть знайшла винного в провалі боротьби з контрабандою.
"У нас при торгівлі з ЄС практично не має мит, там лише ПДВ, який підлягає сплаті. Після сплати ПДВ, митниця його лише адмініструє, далі він іде в кредит та неблагонадійні суб'єкти всіма можливими способами (скручуваннями тощо) його просто згортають. Як наслідок - бюджет отримує "нічого". І митниця тут ні до чого. У нас так вийшло, що митницю призначили крайньою через неефективність роботи податкової", - каже Лазарєв.
Лазарєв додає, що боротьба з контрабандою повинна починатись "від базару, а не від забору". Тобто боротьба з нелегальним імпортом повинна бути націлена на складність та неможливість його реалізації в середині країни й підвищення попиту на легальний товар, хоча б на надання документів, які показуватимуть, звідки взявся цей товар (походження товару).
"Без фіскалізації всіх торгових операцій та простежуваності товарного ланцюга - від кордону до кінцевого споживача побороти контрабанду неможливо, які б паркани ви не будували", - вважає Лазарєв .
Учасники форуму з детінізації, організованого ЕВА у партнерстві з комунікаційною платформою "Детінізація - це цивілізація", наголосили на необхідності створення рівних умов ведення бізнесу для усіх суб'єктів підприємницької діяльності, а не діяти по принципу "перевіряємо тільки тих, кого видно".
Нагадаємо, за даними опитування Gfk, проведеного восени 2021 року, основні причини сірого імпорту криються в корупції в митних органах (домовленості з фірмами-імпортерами, які завозять імпорт по сірим схемам) - 68%, можливості заробити вищу маржу шляхом несплати митних зборів та інших податків - 56% та можливість безризикового збуту сірого імпорту всередині України - 54%