Суд заарештував будинок і три автомобіля екс-міністра Лавриновича
Фото: Олександр Лавринович
Майно Лавриновича в подальшому може бути конфісковано
Печерський районний суд Києва під головуванням судді Світлани Шапутько задовольнив клопотання слідчого відділу управління спеціальних розслідувань головного слідчого управління Генеральної прокуратури України про арешт майна, а саме будівлі та трьох автомобілів колишнього міністра юстиції України Олександра Лавриновича. Про це йдеться у відповідних ухвалах суду від 22 липня 2015 р., розміщених у Єдиному реєстрі.
Як відзначається в документах, майно Лавриновича заарештовано на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні за фактом розтрати державних коштів в особливо великих розмірах, вчиненого посадовими особами Міністерства юстиції України шляхом зловживання своїм службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, в рамках якого повідомлено про підозру колишнього міністра юстиції України Олександра Лавриновича.
Зокрема, суд заарештував будинок (справа № 757/25398/15-до), автомобіль Peugeot 306 1.4, білого кольору, 1996 р. в. (справа № 757/25402/15-до), автомобіль Land Rover Range Rover, чорного кольору, 2010 р. в. (справа № 757/25405/15-до) і автомобіль Mercedes-Benz S 500L, чорного кольору, 2010 р. в. (справа № 757/25408/15-до).
Арешт на зазначене майно накладено з метою забезпечення можливої його конфіскації надалі. Розгляд клопотання здійснено без попередження власника майна.
Нагадаємо, 30 липня 2015 р. екс-главі Мін'юсту Лавриновичу оголосили про підозру.
У той же день Печерський районний суд Києва обрав Лавриновичу запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 млн 218 тис. грн.
Пізніше стало відомо, що прокуратура готує апеляційну скаргу на обрання судом запобіжного заходу Лавриновичу у вигляді застави.
За даними ГПУ, навесні 2013 року Лавринович спільно з його заступником підписали з юридичною фірмою "Скад" зарубіжної договір на проведення наукових досліджень і за 8,5 млн грн закупили висновок дослідний компанії, який не був фактично використаний під час розгляду справи в Європейському суді.
