Юлія Тимошенко після трьох поразок на президентських виборах не відмовилася від планів повернутися до влади. З 2019 року лідер "Батьківщини" дає зрозуміти, що не проти зайняти і прем'єрську посаду. Як і за рахунок чого Тимошенко хоче досягти цієї мети – в матеріалі РБК-Україна.
Юлія Тимошенко та її команда готувалися до президентських виборів 2019 року як до вирішальної сутички в її політичній кар'єрі. Штабісти "Батьківщини" побоювалися: якщо її третя спроба стати біля керма держави знову закінчиться поразкою, то в майбутньому отримати перемогу буде ще складніше.
Похід Володимира Зеленського на вибори сплутав всю розстановку сил. Новий несистемний кандидат відсунув на другі ролі всіх досвідчених представників політичної еліти. Лідер "Батьківщини" на виборах 2019 року не змогла пробитися навіть у другий тур, фінішувавши третьою.
Соратники Тимошенко не приховували, що цей програш серйозно підбив її бойовий настрій. "Кожен раз вона хоче махнути рукою, все кинути і відійти від управління партії. Але оточення її відмовляє, бо прекрасно усвідомлює, що без Юлі "Батьківщини" фактично немає. До того ж повністю піти з політики вона просто не може, тому що без неї вона, схоже, не уявляє своє життя", – зазначив співрозмовник, добре знайомий з Тимошенко.
Незважаючи на поразку, лідер "Батьківщини" не відмовляється від планів повернутися до влади. Перший очевидний спосіб, як прийти до цієї мети – перемогти на виборах і керувати вибудовуванням нової конструкції влади. Або ж вступити в коаліцію на правах партнера, "виторгувавши" для себе якомога більше преференцій і високих посад.
Поки що перший варіант виглядає для "Батьківщини" менш реалістичним. У 2019 році Тимошенко отримала 13,4% голосів, а її партія на виборах в Раду взяла ще менше – майже 8,2%. Відтоді "Батьківщині" вдалося повернути частину своїх виборців, які розчарувалися в "Слузі народу". Різні соцдослідження останнього місяця дають партії від дев'яти до тринадцяти з гаком відсотків підтримки серед виборців, які підуть голосувати і визначилися зі своїм вибором.
Під час президентської кампанії-2019 Тимошенко здивувала багатьох: замість звичних акцентів на пенсіях і тарифах вона розмірковувала про сучасні технології і блокчейн в рамках презентації своєї програми "Новий курс". Як розповідали тоді співрозмовники РБК-Україна в її штабі, таким чином Тимошенко намагалася вийти за межі свого електорального ядра і залучити молодих виборців.
Але незабаром після виборів лідер "Батьківщини" повернулася до звичної риторики, заточеної на критику дій влади в соціально-економічній сфері. Тим більше, що "Слуга народу" дала їй відмінний привід, запустивши ринок землі, проти чого категорично виступає партія Тимошенко.
"Батьківщина" спробувала обернути проти влади її ж ідею про розширення народовладдя через всеукраїнські референдуми. Політсила Тимошенко хотіла організувати плебісцити з п'яти питань, від ринку землі до легалізації марихуани.
Лідер "Батьківщини" використовувала цю технологію задовго до приходу до влади команди Зеленського. Так, парламентські вибори 2007 року вона пропонувала поєднати з референдумом про прийняття нової Конституції, а вибори в Раду 2014 року – з питанням про вступ України в НАТО.
Але реалізувати ці ініціативи так і не вийшло. Невдачею закінчилися і нинішні спроби. Центрвиборчком у серпні припинив підготовку до референдумів, які ініціювала "Батьківщина". Офіційна причина – комісії не надали необхідні за процедурою підписи громадян на їх підтримку. Як стверджують співрозмовники видання в оточенні Тимошенко, повертатися до теми референдумів партія поки не планує.
За словами одного зі співрозмовників видання в лавах "Батьківщини", вони розраховують пробити так звану електоральну стелю приблизно в 15%. І якраз зараз для цього "шукаються технологічні інструменти", стверджують джерела в політсилі. Один з них – це повернення до "Нового курсу" 2018 року.
"Те, що ми пропонували на виборах, ми актуалізуємо і будемо говорити саме про ті кроки, які ми можемо зробити швидко для зміни ситуації. Думаю, Юлія Володимирівна скоро зробить анонс – можливо, у форматі прес-конференції – цієї історії і ми будемо далі працювати з нашими організаціями, щоб доносити нашу позицію по "Новому курсу", – сказав виданню заступник голови партії "Батьківщина", нардеп Вадим Івченко.
Ще один заступник голови політсили Іван Крулько уточнив, що зараз йде підготовка "інтелектуальних заходів" для того щоб знову підсвітити ідеї "Нового курсу".
"Він чекає свого часу, щоб бути реалізованим. Я впевнений, що в наступному парламенті буде коаліційна більшість і вона, швидше за все, не обійдеться без "Батьківщини". Це означає, що таким способом ми зможемо реалізувати "Новий курс", – зазначив нардеп.
Водночас інше джерело в "Батьківщині" розповіло, що до наступних виборів їхня команда готує новий об'ємний документ під умовною назвою "програма Тимошенко".
Зараз вона робить наголос на випробуваній роками практиці – особистих зустрічах з виборцями в рамках всеукраїнського турне. В останній рік лідер "Батьківщини" регулярно відвідує регіони, проводячи зустрічі з робітниками, вчителями та лікарями. Навіть конкуренти Тимошенко визнають: "живе" спілкування з електоратом – одна з її сильних сторін.
Ще один тактичний хід, над яким зараз роздумують штабісти "Батьківщини" - це залучення в партію мажоритарників, в тому числі з "Довіри" і "За майбутнє". Один зі співрозмовників у "Батьківщині" розповів, що точкові переговори з цього приводу вже ведуться. Більшість представників цих груп вже не раз перемагали в своїх округах і як і раніше зберігають високий рівень підтримки.
Але наступні вибори повинні пройти за новою пропорційною системою з відкритими списками – поки міняти її в команді влада не збирається. Якщо рейтинговий мажоритарник піде за регіональним списком партії, він може підвищити її загальнонаціональний результат.
В умовах парламентсько-президентської республіки глава держави – не єдиний пост в країні, що дає владу. Особливо в руках вмілого "важковаговика", що має за спиною десятки років у політиці.
Оговтавшись після поразки на президентських виборах у 2019 році, у "Батьківщині" обрали іншу стратегію. Перед парламентською кампанією і після неї політсила заявляла про готовність вступити в коаліцію зі "Слугою народу", щоб "досвідчений прем'єр-міністр" Тимошенко могла підставити плече "молодому президенту" Зеленському. Але новій правлячій партії, що отримала одноосібну владу, союзники не знадобилися. У підсумку "Батьківщина" зайняла роль поміркованої опозиції, критикуючи Кабмін, але при цьому не чіпаючи президента.
На початку цього року, коли єдність монобільшості давала збій, в команді Тимошенко знову заговорили про ідею спільної коаліції зі "Слугою народу". Головна умова "Батьківщини", яка йшла врозріз з бажанням Банкової, полягала в тому, що їх лідеру відходить пост прем'єра. Ні в який реальний союз ці розмови не переросли. Але принаймні діалог з командою влади зберігається по сьогодні, підтвердив РБК-Україна Вадим Івченко.
В екстрених ситуаціях гострої нестачі голосів "Слузі народу" доводиться шукати підстраховку у партії Тимошенко. Можна виділити два маркерних питання, коли позиція фракції "Батьківщини" збігалася з лінією монобільшості – під час голосування за держбюджет на 2020 рік і під час відставки спікера Дмитра Разумкова.
Незважаючи на те, що в політсилі Тимошенко хвалили роботу голови Верховної ради, майже вся фракція підтримала відставку Разумкова. Тоді в "Батьківщині" пояснили своє рішення тим, що екс-спікер був частиною "Слуги народу", а парламент під час його каденції приймав шкідливі, на їхню думку, законопроекти.
Не всім представникам "Батьківщини" до душі така ситуативна допомога правлячій команді.
"Є група депутатів, які розмовляють з Офісом і "Слугою народу", а потім в досить пихатій манері роздають вказівки, як фракція повинна голосувати. Але у фракції є не останні люди, які з себе щось вже представляли ще до "Батьківщини". Наприклад, той же Тарута. Багатьом не подобається така ситуація, але вони мовчать, так як багатьом зобов'язані Юлії Володимирівні", – розповів співрозмовник, знайомий з ситуацією всередині фракції.
Один з нардепів від "Батьківщини" – Андрій Ніколаєнко – відкрито пішов проти позиції фракції в питанні Разумкова і демонстративно проголосував проти. Зараз він входить в міжфракційне об'єднання "Розумна політика", створене екс-спікером. В це ж МФО спочатку хотів вступити ще один нардеп з "Батьківщини" – Володимир Кабаченко, але пізніше відкликав свій підпис про членство.
"Я розумію колег, які не наважилися вступати в МФО, хоча симпатизують Разумкову. Вони бачать своє політичне майбутнє разом з партією "Батьківщина" і, можливо, походом з нею в наступний парламент. Я не планую балотуватися, але якщо це трапиться, то, однозначно, це буде інша команда – партія Разумкова", – прокоментував виданню Ніколаєнко.
Основна маса прихильників Разумкова – це списочники всередині "Слуги народу". Поки вони не збираються виходити з фракції, тому що неодмінно втратять мандати. Але сам факт створення екс-спікером окремого МФО, а в майбутньому – і окремої партії запустив турбулентність всередині монобільшості. Якщо розхитувати ситуацію візьмуться ще й впливові "гравці" ззовні, наприклад, виманюючи мажоритарників з фракції – "Слузі народу" будуть потрібні партнери для нової коаліції.
У "Батьківщині" не відкидають можливість того, що можуть сформувати більшість з президентською партією. Їх головна умова залишається незмінною – можливість привести власну команду в Кабмін. Правда, тепер в оточенні Тимошенко дивляться на таку перспективу більш скептично і менш охоче.
"Зараз ніяких переговорів про формування коаліції немає. Я не бачу, що в цій перспективі вони можуть стати реальністю. Можливо, якщо монобільшості не буде, то буде консенсус еліт у парламенті, що потрібно проводити дострокові парламентські вибори. Це теж міг би бути варіант для того, щоб сформувати дійсно сильний парламент, а потім і уряд. Але це все гіпотетично", – сказав РБК-Україна Іван Крулько.
У "Слузі народу" також прораховують потенційні кроки на випадок розвалу монобільшості. Запасний варіант – об'єднання з парламентськими групами "Довіра" і "За майбутнє" або ж вступ їх депутатів до президентської фракції. Цей сценарій в команді Зеленського оцінюють як небажаний, але більш зручний, ніж формування коаліції разом з "Батьківщиною".
Навряд чи Тимошенко погодиться на щось менше, ніж пост прем'єра. Тоді команда Зеленського позбудеться всієї повноти влади в країні, що поки не вписується в її плани.
"У Тимошенко є два шляхи. Перший – піти на коаліцію зі "Слугою народу" в цьому парламенті і задовольнятися чимось меншим – посадами спікера або міністра. Але це може бути ризиковано, через різні ідеологічні погляди її виборець може цього не зрозуміти. Тому не виключено, що вона може обрати інший шлях: не втручатися в цей процес і отримувати свої бонуси, поки правляча партія буде йти вниз", – говорить один зі співрозмовників, добре знайомий з ситуацією в "Батьківщині".
Поки ж все виглядає так, що Тимошенко схиляється до другого варіанту. Що також показово: у своїй публічній риториці вона і її партія активно виступають за дострокові вибори Ради. Ймовірно, в наступному парламенті коаліція буде представлена не однією партією, а "Батьківщина" отримає більше мандатів, ніж є у неї зараз. Тоді шанси Тимошенко зайняти прем'єрську посаду в новій коаліційній конструкції будуть явно вище.