Стало відомо, чим Україні загрожує співпраця з білоруським бізнесом

Водночас видання зазначає, що більшості українських шляховиків найближчим часом слід задуматися над доцільністю співпраці з білоруським бізнесом. Оскільки з 26 квітня можуть відновити свою чинність санкції проти цілої низки промислових підприємств Білорусі.

"Зокрема, вони стосуватимуться комерційної організації "Білоруський нафтовий торговий дім", концерну "Белнефтехим" і його американської філії, компаній "Белшина", "Гродно Азот", "Гродно Хімволокно", "Лакокраска", "Нафтан" і "Полоцьк Скловолокно". Проблема в тому, що "Белнефтехим" (Мозирський НПЗ) є одним з ключових постачальників в Україну бітуму, який використовується для приготування асфальтобетонних сумішей", - нагадує УНІАН.

Журналісти також відзначають, що у 2019 році, за даними Держстату, частка імпорту бітуму з Білорусі становила 77%, з Росії - 8,3%, на інші країни припало 15% поставок.

За перший місяць 2021 частка Білорусі склала вже 99%. Для нашого північного сусіда Україна є ключовим ринком збуту бітуму та інших продуктів нафтопереробки. Тільки Мозирський НПЗ, за 11 місяців 2020 року, експортував в Україну 410 тис. т бітуму, збільшивши цей показник удвічі, в порівнянні з 2019 роком.

"Хоча білоруський бітум може бути дешевше на 10-30%, ніж інші аналоги, ця дешевизна прямо пропорційна зниженню якості, а значить - зменшення терміну експлуатації доріг і значних втрат від їх руйнування і необхідності нових ремонтів в перспективі", - йдеться в статті.

Також видання нагадує, що білоруські держпідприємства використовують дорожню техніку виключно з білоруської реєстрацією, яка потрапляє в Україну в режимі тимчасового ввезення. Це дозволяє отримувати конкурентну перевагу перед українськими учасниками, оскільки їм техніка обходиться мінімум на 25-30% дорожче через імпортних мит і податків.

У вартості проектів від 50% до 60% припадає на асфальтобетонні суміші, які більш ніж на 70% залежать від імпортного бітуму, основним постачальником якого є Білорусь.

"При такому підході держава не отримує головного ефекту від вкладень в дорожнє будівництво. За оцінками експертів, за класичною схемою не менше 60% інвестованих в дороги коштів повинні повертатися в бюджет через податки та зарплати... Але у випадку з білоруськими - як і будь-якими іншими неукраїнськими компаніями - припускати, що 5 млрд грн, виграних на тендерах, перетворяться хоча б в 15 млрд грн для економіки країни - не доводиться", - йдеться в матеріалі.