ua en ru

Як США підривають позиції Газпрому у всьому світі

"Починають з'являтися тріщини у фундаменті Газпрому", - стверджує "The Washington Post". Оскільки це видання важко запідозрити в співчутті найбільшої російської компанії, то закономірно припустити, що автори статті "Громіздкий Газпром втрачає вагу і вплив", Уїлл Енглунд і Кеті Лалл, просто зловтішаються. Або навмисно нагнітають ситуацію.

Яка справжня мета подібних публікацій, чому в останні місяці їх стає все більше, і яким чином США ведуть інформаційну війну проти свого газового конкурента, розбиралися аналітики відділів "новости США" і "новини Росії" журналу "Біржовий лідер".

В інформаційних атаках на Газпром не вистачає тільки шаманів.

США докладають всіляких зусиль, щоб видавити "Газпром" і Росію з світового газового ринку. Принаймні, змістити з лідерських позицій на задвірки. По-перше, Штати старанно просувають на всі ринки, від європейських до латиноамериканських, скраплений газ і технології видобутку сланцевого газу. Так, сусідня Україна попалася на вудку сланцевого газу, попалися на нього і Польща, Румунія, Угорщина і навіть Швеція. Якщо врахувати, що багато експертів вважають роздуту рекламну кампанію навколо сланцевого газу політичною авантюрою, то неважко пояснити, проти кого вона спрямована. По-друге, США активно стимулюють Євросоюз "звільнятися від російського газового ярма". Розслідування Єврокомісії щодо тарифної діяльності "Газпрому" хоч і не зробило істотного впливу на поведінку інвесторів, тим не менш, ускладнює ведення справ ЄС. По-третє, США за допомогою інструменту екологічного тиску під назвою "Грінпіс" всіляко ускладнює діяльність "Газпрому" на арктичному шельфі.

Все це свідчить про повномасштабної економічної війні США проти "Газпрому". Природно, що ця війна супроводжується інформаційною війною. Втім, тон останніх публікацій, скоріше, говорить про деяку паніку в лавах атакуючих: вже занадто нав'язливі вони в своїх намаганнях показати, як у "Газпрому" все погано. Можливо, перераховані вище дії не приносять бажаного успіху?

У згаданій вище статті про "громіздкому Газпромі" є десяток фраз, як авторських, так і експертних, які можна навести без будь-якої інтерпретації - вони цілком однозначні:
1) "Скорочується експорт в Європу природного газу, який є головним джерелом колосального багатства компанії";
2) "Ні вдома, ні за кордоном компанія не може знайти гідну відповідь на різке зниження цін на газ у всьому світі, яке викликане швидкою розробкою американських родовищ сланцевого газу";
3) "Газпром став повільним і сонним";
4) "За 12 років Путін зі своїми друзями так багато з нього [Газпрому] викачали, що у цієї компанії мало що залишилося" (Володимир Пастухов, науковий співробітник коледжу Святого Антонія);
5) "Це націоналізація витрат і приватизація прибутків" (Михайло Крутіхін, аналітик з питань енергетики компанії RusEnergy про дії держави щодо "Газпрому");
6) "Кремль використовує" Газпром "в якості своєї головної кийки, коли залякує непокірні країни";
7) "З найбільшого надбання Росії Газпром перетворюється в її найбільшу проблему" (Володимир Мілов, колишній заступник міністра енергетики і давній критик Кремля);
8) "Газпром став не просто звичайної компанією - він перетворився в складову політичної системи, в оплот путінської влади";
9) "Згідно з серпневим розрахунками Bloomberg, Газпром випав з першої двадцятки найбільших світових корпорацій";
10) "Видобуток у Газпрому знаходиться в застої ось уже кілька років";
11) "Важко собі уявити, як можна видалити Газпром з політичної та економічної системи Росії, залишивши при цьому саму систему" (Сем Грін, слухач Російської економічної школи).