Перед самітом "великої двадцятки" в Сеулі німецький уряд незвичайно різко скритикував американську економічну політику. Штучна девальвація долара відштовхує Німеччину від США та зближує з Китаєм, передає Deutsche Welle.
"Я маю таке враження, що Сполучені Штати Америки розгублені",- заявив міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле; відразу в декількох інтерв'ю він дорікнув Вашингтонові, що той вдається до "неправильних рецептів", що призводять до "невтішних результатів". Потім у відомстві федерального канцлера поквапилися запевнити журналістів, що Ангела Меркель дотримується приблизно тієї ж думки.
Безпосереднім приводом для такої різкої реакції стало рішення Федеральної резервної системи США (ФРС) розпочати програму купівлі державних облігацій обсягом 600 мільярдів доларів. Тимчасом як Європейський центральний банк послідовно відмовляється від екстрених антикризових заходів, його американський аналог удруге з початку глобальної фінансової кризи вдається до широкомасштабного закачування грошей в економіку.
В Німеччині такий шлях вважають за хибний не лише чиновники міністерства фінансів. У Берліна та Вашингтона, у європейців і американців - серйозні концептуальні розбіжності з приводу того, як долати наслідки кризи. Це остаточно стало ясно вже наприкінці весни - на початку літа, перед попереднім самітом "великої двадцятки" в Торонто. Тоді полеміка ще відбувалася на рівні визначних економістів.
Нинішньої осені, буквально за кілька днів до саміту G20 у Сеулі, її демонстративно розпочали ключові політичні фігури.
Своїм рішенням надрукувати велику кількість грошей і тим підсилити інфляційні тенденції в доларовому просторі американська влада зачіпає інтереси цілої низки країн. Девальвація валюти США, досягнута в такий спосіб, є ударом не тільки по Китаєві, але й по таких експортних гігантах, як Японія, Південна Корея та Німеччина.
"Я стривожено спостерігаю всюди у світі протекціонізм у різних формах",- наголосив після ухваленого ФРС рішення міністр економіки Німеччини Райнер Брюдерле - ще один визначний німецький політик, що приєднався до публічної критики економічного курсу США. Досі Берлін завжди підтримував Вашингтон у його прагненні добитися від китайського керівництва лібералізації суворо регульованого курсу юаня. Але зараз, за словами того ж міністра фінансів ФРН Шойбле, у європейців постає враження, що американці, по суті справи, діють приблизно так само, як і Китай, лише вдаються до інших засобів.