В останні роки рівень ксенофобії трохи виріс через зростання соціальної дистанції до росіян
Індекс ксенофобії в Україні, розрахований як середня соціальна дистанція до 13 етнічних і лінгво-етнічних груп (всі групи, крім кримських татар, арабів і китайців), наразі знаходиться на позначці 4,2. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування, яке Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів у вересні 2018 року.
Яка зазначають соціологи, "назва індексу умовна, цей індекс ми розглядаємо як показник, який пов'язаний з рівнем ксенофобії (взагалі же ксенофобія є складним багатовимірним явищем і не може бути охарактеризоване одним показником)".
Отже, за даними КМІС, рівень ксенофобії в Україні зростав з деякими коливаннями з 1994 до 2007 року, він зріс за цей період з 3,5 до 4,3 балів (це максимальний рівень за весь час спостережень). З 2008 до 2013 індекс знизився до 4,0 балів. У 2014 соціологи провели два опитування - у лютому (бал 4,16) і в жовтні (бал 4,01), середній бал 4,09 (тобто приблизно 4,1).
Далі індекс ксенофобії з деякими коливаннями трохи зріс (з 4,1 до 4,2 частково за рахунок зростання соціальної дистанції до росіян) і повернувся до рівня 2011 року, зазначається в повідомленні КМІС.
КМІС провів власне опитування з 8 по 23 вересня 2018 серед 2026 респондентів по всій Україні крім окупованих територій. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% - для показників близьких до 25%, 2,0% - для показників близьких до 10%, 1,4% - для показників близьких до 5%.
Як повідомляло РБК-Україна, за даними опитування КМІС, найвищий рівень етнічних упереджень в Україні традиційно спостерігається по відношенню до ромів. Мінімальна соціальна дистанція для громадян України до україномовних і до російськомовних українців.
Нагадаємо, за даними опитування фонду "Демократичні ініціативи" та КМІС, у серпні 2018 року майже половина українців (44%) вважали себе європейцями. Для того, щоб відчути себе європейцями, українцям передусім потрібний певний рівень матеріального добробуту - так вважають 46%; відчуття захищеності законом (34%) та повага цінності демократії та прав людини (21%). Для 17% опитаних важливо також відчувати себе вільною людиною.