Голова національно-консервативної партії "Ліга Півночі", давній соратник Сільвіо Берлусконі, який пішов у відставку з поста прем'єр-міністра Італії, Умберто Боссі заявив, що його партія поки не готова підтримати уряд на чолі з Маріо Монті - ймовірним наступником Берлусконі на посту прем'єр-міністра, передає Associated Press.
Боссі вже повідомив Президенту країни Джорджіо Наполітано, що "Ліга Півночі" не підтримає кандидатуру Монті, поки той не подасть виразну програму з виведення італійської економіки з кризи. "Поки ми говоримо ні", - зазначив Боссі, додавши, що "Ліга Півночі" буде вирішувати питання підтримки нового уряду, виходячи з оприлюдненої Монті програми.
Сьогодні в Італії почалися консультації про склад нового уряду країни. Раніше Берлусконі подав заяву про відставку з поста прем'єр-міністра країни і прохання було задоволено Президентом країни Наполітано під час зустрічі двох політиків в президентському палаці в Римі. Очікується, що консультації триватимуть до 19:00 за київським часом, після чого Наполітано може звернутися до колишнього єврокомісару і ймовірного наступника Берлусконі на посту прем'єр-міністра Монті з дорученням сформувати новий уряд.
Остаточне рішення щодо кандидатури Монті буде прийнято після вивчення його політичної програми і переговорів про склад нового уряду. Перед новим прем'єр-міністром буде стояти завдання з формування нової адміністрації, здатної впоратися зі зростаючою борговою кризою в країні.
8 листопада 2011 р. Берлусконі, який втратив парламентську більшість, в бесіді з Президентом Італії Наполітано оголосив про намір подати у відставку тільки за умови, що парламент країни затвердить план економічних реформ і бюджет на 2012 р. 12 листопада парламент Італії схвалив пакет антикризових заходів, які передбачають підвищення пенсійного віку, зростання цін на бензин та інші статті скорочення держвидатків.
Державний борг Італії становить астрономічні для єврозони 1,9 трлн євро, а дуже повільне зростання національної економіки підвищує ризик фінансової катастрофи. Проте ситуація для держави не настільки критична, як, наприклад, для Греції, оскільки Італія може похвалитися первинним профіцитом бюджету: витрати держави не перевищують його доходи, якщо не брати до уваги витрати по обслуговуванню боргу.