Україна підпише угоду з Міжнародним валютним фондом (МВФ) до кінця 2013 р. Про це повідомляє "Комерсант-Україна".
Уряд вирішив обмежити себе у фінансової можливості підтримувати пріоритетні інвестиційні проекти, а також діяльність державних компаній. Міністр фінансів Юрій Колобов вчора повідомив журналістам про прийняття постанови про ліміт щорічного обсягу наданих держгарантій:
"Так, це постанова Кабінету міністрів, граничний обсяг на рівні 20 млрд грн. Там усе: і заборгованість з ПДВ, та заборгованість за тарифами, і інше", - зазначив міністр.
Проте насправді мова йшла про схвалення законопроекту "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо надання державних гарантій". У 18 ст. кодексу буде внесена ключова правка: "Граничний обсяг надання державних гарантій не може перевищувати 5% доходів загального фонду державного бюджету".
Необхідність таких змін викликана загрозою з боку європейської боргової кризи.
"Співвідношення гарантованого державою боргу до ВВП на кінець 2012 р. становило 8,3%, що вище середнього європейського показника в 6%. Сьогодні більший, ніж в Україні, обсяг гарантованого держборгу мають тільки такі країни, як Іспанія, Ірландія, Португалія та Латвія. Поясненням такої ситуації є вплив фінансової і боргової кризи в Європі", - йдеться в пояснювальній записці.
Крім цього, в пояснювальній записці згадується про "високу ймовірність" перекладання частини гарантованих зобов'язань на держбюджет.
"У 2013 р. витрати на погашення та обслуговування державного боргу заплановані на рівні 31% доходів держбюджету, тоді як за методологією МВФ і Світового банку показник в 40% вже вважається критичним для виконання державою її зобов'язань", - наголошується в документі.
На 31 серпня обсяг прямого і гарантованого держборгу склав 546,3 млрд грн з часткою гарантованого боргу 18,5% (101,3 млрд грн).
Тим більше, зазначають у Мінфіні, що більшість країн ЄС та СНД вже передбачили у своєму законодавстві подібний граничний показник, встановивши його на рівні 2% ВВП. Втім, враховуючи, що в Україні частка перерозподілу ВВП у доходах держбюджету становить близько 30%, пропонований поріг річних держгарантій у разі прийняття запропонованого законопроекту виявиться навіть нижчою, ніж у цих країнах,- близько 1,5% ВВП.
Якщо б ця норма діяла в поточному році, то, виходячи з закладеного в держбюджеті обсягу загального фонду (322,08 млрд грн), гранична сума держгарантій становила 16,1 млрд грн. З урахуванням можливого збільшення доходів бюджету в наступному році приблизно на 10% обсяг держгарантій міг би скласти приблизно 18 млрд грн. Діючий в держбюджеті ліміт встановлений на рівні 50 млрд грн. При цьому уряд легко домагається згоди парламенту на його збільшення. Наприклад, в 2012 р. граничний обсяг держгарантій був підвищений майже в 16 разів: з 5 млрд до 79,4 млрд грн.
Однак набуття чинності цього законопроекту запропоновано відкласти на 2016 р. Таким чином, і в наступному, і в 2015 р. обсяг держгарантій буде регулюватися виключно держбюджетом. У парламентській більшості заявляють про готовність підтримати таку ініціативу.
"Безумовно, в ситуації, коли ставки за середньо - та довгостроковими кредитами перевищують 20%, механізм держгарантій залишається одним з небагатьох способів підтримати бізнес. Однак це більш легкий спосіб вирішення питання, ніж модернізація фінансової системи країни. Тим більше, що критерії видачі таких гарантій відсутні, а укупі з великою сумою, закладеної в держбюджет, створюються ризики для неефективного використання цього інструменту", - заявив депутат Анатолій Кінах (Партія регіонів). За його словами, з обсягу держгарантій на цей рік "використано не більше третини, а головне - значна частина виданих гарантій не наповнилася кредитними ресурсами".
Таке обмеження з'явилося на вимогу Міжнародного валютного фонду, впевнений екс-глава Мінфіну Ігор Уманський.
"МВФ і раніше висловлював невдоволення тим, що інструмент державних гарантій перетворився на приховану статтю фінансування бюджетного дефіциту. Особливо гострою ця проблема стала в минулому і нинішньому роках",- упевнений він.
При цьому Уманський заявив, що це обмеження виглядає досить жорстким. За його словами, граничну планку слід встановити на рівні 10% доходів загального фонду бюджету.
Прийняття цього закону могло б сприяти відновленню кредитної підтримки з боку валютного фонду. Втім, невдоволення МВФ може викликати норма про вступ в силу цього закону лише з 2016 р.
"Уряд намагається виторгувати собі відстрочку на два передвиборних року, а там, якщо вибори пройдуть для них вдало, змінити цю норму - голоси завжди знайдуться. Така норма має сенс лише у випадку, якщо вона вступить в силу з наступного року, і МВФ буде наполягати на цьому", - прогнозує Уманський.
Колобов повідомив, що в ході роботи місії МВФ з 17 по 29 жовтня будуть обговорюватися макропоказники проекту держбюджету-2014.
"Ми будемо обговорювати з МВФ. Перегляд цього бюджету обговорювати не будемо", - сказав він.
Місія проведе в Україні консультації за ст. 4 угоди з МВФ за 2013 р. (зобов'язання щодо валютного режиму): оцінить макроекономічну ситуацію та економічну політику країни.