Події на Волині 1943 р. слід визнати геноцидом. Про це заявила спікер Сейму Польщі (нижньої палати парламенту) Єва Копач в ефірі "Польського радіо".
Події на Волині 1943 р. слід визнати геноцидом. Про це заявила спікер Сейму Польщі (нижньої палати парламенту) Єва Копач в ефірі "Польського радіо", повідомляє радіо "Свобода".
"Правду не можна закричати і заглушити дискусіями. Тоді загинули сто тисяч поляків - малих дітей, жінок, чоловіків - і це факти, з якими не можна дискутувати", - сказала Копач.
За її словами, завтра в Сеймі відбудеться перше читання проекту постанови, присвяченої 70-річчю Волинської трагедії. Вона уточнила, що хоча в порядку денному засідання Сейму нема пункту, присвяченого цій трагедії, постанову про це депутати обов'язково обговорюватимуть.
За словами Копач, процедура ухвалення постанови може бути спрощеною, тобто заяву, присвячену Волинській трагедії, ухвалюватимуть за процедурою так званої "акламації" - без підрахунку голосів.
Спікер Сейму додала, що вона не отримувала листа 148 українських депутатів, які звернулися до польського парламенту з проханням визнати події 1943 р. на Волині геноцидом польського населення. У розмові з "Польським радіо" Копач наголосила, що потрібно розмежовувати питання трагічної історії та сучасних польсько-українських стосунків.
Нагадаємо, у червні 2013 р. Сенат Польщі визнав події на Волині 1943 "етнічною чисткою з ознаками геноциду". Польські сенатори вважають, що таке визначення Волинського злочину можна обґрунтувати тим, що події на Волині мали організований масовий характер і супроводжувалися жорстокістю.
У заяві Сенату сказано, що "9 лютого 1943 р. нападом загонів УПА на волинське село Паросля розпочалася брутальна акція фізичного знищення поляків, яка проводилася бандерівської фракцією Організації українських націоналістів і Української повстанської армії". У документі також сказано, що жертвами антипольської акції УПА стали близько 100 тисяч поляків.
Водночас у документі йдеться, що "після падіння комунізму Польща і Україна багато зробили для подолання складного минулого. Поляки прагнуть до примирення і дружби з українцями. Це підтверджується численними доказами. Втім, справжнє примирення можна побудувати тільки на правді і спільному засудження злочину". Як наголошується в документі, пам'ять про загиблих на Волині поляків "повинна назавжди стати частиною польської історичної свідомості".
Сенат не підтримав пропозицію депутатів з партії Право і справедливість про внесення поправок в текст резолюції. Політики з цієї партії пропонували прямо використовувати в заяві термін геноцид, а також наполягали на встановленні "дня пам'яті мучеництва кресовьян, який має відзначатися 11 липня (дата кульмінації антипольських акцій на Волині).
Нагадаємо, 11 квітня в Сеймі Польщі був зареєстрований проект постанови про визнання ОУН і УПА "злочинними організаціями, які вчинили геноцид польського населення східних кресів у 1939-1947 роках".
Нещодавно повідомлялося, що група народних депутатів України від Партії регіонів в КПУ направила до Польщі лист з проханням визнати події на Волині геноцидом польського народу.