Глибока криза у взаєминах з Росією змушує українську владу в черговий раз поставити під сумнів доцільність подальшого членства країни в СНД.
Юрій Панченко, економічний оглядач, спеціально для РБК-Україна
Глибока криза у взаєминах з Росією змушує українську владу в черговий раз поставити під сумнів доцільність подальшого членства країни в СНД. Останній раз про можливості такого виходу офіційно говорили ще у далекому 2005 році. Втім, нинішня криза українсько-російських взаємин на цей раз набагато глибше, що робить більш імовірним подібний результат.
Про рішення виходу України з СНД на цьому тижні заявив секретар Ради національної безпеки і оборони Андрій Парубій.
"На РНБО було прийнято рішення не тільки припинити головування в СНД, але і почати процес виходу з СНД", - заявив він. У Москві поки заявляють, що не мають в своєму розпорядженні офіційних підтверджень повідомлень про намір України вийти із Співдружності, проте український МЗС вже підтвердив - відповідний законопроект направлений у Верховну Раду.
Російські чиновники та експерти передрікають Україні нові проблеми в результаті виходу з СНД. Зокрема, за їх словами, будуть скасовані всі угоди гуманітарного характеру - від взаємного визнання дипломів до схем нарахування пенсій з радянського трудового стажу. В економічній сфері Києву загрожують повною зупинкою ряду позицій харчового експорту в зв'язку зі скасуванням дії ветеринарних сертифікатів СНД.
Разом з тим єдиний на нинішній день приклад виходу із СНД показав, що всі ці проблеми можна легко уникнути. Після війни з Росією заявку на вихід з СНД подала Грузія, зберігши при цьому дію економічних угод в рамках співдружності. Враховуючи, що правила СНД передбачають складання членства лише через рік після подачі заявки, Грузія офіційно вийшла з цієї організації лише в серпні 2009 року. Цього часу було достатньо, щоб перевести взаємовідносини з країнами СНД на двосторонній рівень. Більш того - багато з документів, підписаних Грузією в рамках СНД, все ще зберігають свою силу. Зокрема, зберігає чинність і угода про створення режиму вільної торгівлі з Україною, підписана ще в початку 1990-х років.
Саме режим вільної торгівлі між країнами експерти називають ключовим економічним документом, що визначає привабливість Співдружності. "При збереженні режиму вільної торгівлі між країнами СНД, вихід України з усіх інших угод буде безболісним для економіки", - зазначає президент інвесткомпанії DragonCapital Томаш Фіала.
Теоретично Україна може зберегти дію нинішньої угоди про режим вільної торгівлі навіть у разі виходу з СНД. У вересні 2012 року набула чинності нова багатостороння угода про лібералізацію торгівлі. На відміну від двосторонніх договорів, підписаних у 1990-х роках, і які кожна із сторін мала право розірвати в односторонньому порядку, нова угода робить торговельні відносини членів СНД більш стабільними. Теоретично, для відміни дії цієї угоди у відношенні України Росії необхідно повністю скасувати його дію, для чого необхідний вихід з нього всіх країн-учасниць.
Однак на практиці Росія навряд чи буде так скрупульозно дотримуватися домовленостей.
"Угода про режим вільної торгівлі теоретично захищає учасників від необґрунтованого застосування нетарифних бар'єрів щодо їх експорту. Однак на практиці ніякого захисту від таких обмежень Україна не отримала - Росія все активніше використовує подібні інструменти. Тому якщо Росія поставить перед собою завдання виключити Україну з угоди - вона знайде можливість зробити це", - упевнений радник адвокатського бюро "Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери" Гліб Бялий.
Одна з можливостей для Москви домогтися цього - активне використання Додатка №6, включеного в текст угоди лише напередодні підписання. Це додаток залишає право за членами Митного союзу підвищувати митні ставки відносно інших країн-учасниць угоди, в разі якщо ця країна створює режим вільної торгівлі з третьою стороною. Ця норма була спочатку спрямована проти підписання угод ЗВТ Євросоюзу з Україною і Молдовою. Тепер, коли підписання Договору про асоціацію заплановано на 27 червня, Москва незабаром зможе скористатися цією нормою.
Аналогічні загрози отримує і Кишинів, який також має намір у червні підписати Угоду про асоціацію з ЄС. За словами заступника міністра економічного розвитку Росії Олексія Лихачова, відразу після цього підписання РФ підвищить мита на цілий ряд категорій молдавського експорту, пояснивши це необхідністю обмежити "сірий" потік європейських товарів. Безумовно, що в разі масового підвищення мит на низку ключових статей українського експорту до "рівня найменшого сприяння" до максимальної ставки, допустимої умовами членства Росії в СОТ, Києву не залишиться вибору, окрім як вийти з цієї угоди.
Перехід на "режим найменшого сприяння" істотно ускладнить роботу українських експортерів. При вступі в СОТ Росія зберегла високі мита на продукти харчування, у першу чергу - молочної групи. Зокрема, мито на сир становлять 15%, а тому перехід на загальну систему митних зборів істотно знизить конкурентоспроможність української продукції.
Втім, по найбільш болючим статтями українського експорту Росія била і раніше. "Якщо брати періоди відсутності торговельних конфліктів з Росією, то вихід з угоди про ЗВТ призвів б до значного спаду нашого експорту. Однак такі періоди були не так вже й часто - останній раз це було наприкінці 2011-2012 рр., коли Москва змусила наш уряд підписати угоду про ЗВТ у вигідній для себе редакції. Останнім часом торговельні відносини між нашими країнами настільки складні, що негативний ефект від виходу з угоди СНД буде для України практично непомітним", - прогнозує директор Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Олег Устенко.
Незважаючи на ризики, вихід України з угод СНД в середньостроковій перспективі може бути навіть корисним. "Остаточне рішення щодо СНД поставить крапку у дискусії щодо доцільності євроінтеграції. За відсутності альтернативи український бізнес стане більш активним в модернізації своїх виробництв та адаптації європейських стандартів", - уточнює Устенко.