"Смертельний конвеєр". Що відбувається зі справою про катастрофу Ан-26 під Харковом

Рік тому військово-транспортний літак Ан-26 зазнав аварії поблизу міста Чугуїв у Харківській області. Він проводив тренувальний політ з курсантами університету Повітряних сил. Загинули 26 курсантів і членів екіпажу, що знаходилися на борту. Вижити вдалося тільки одному. Що відомо про розслідування і причини авіакатастрофи через рік – нижче в матеріалі РБК-Україна.

Близько дев'ятої години вечора 25 вересня 2020 року узбіччя жвавої міжнародної автомобільної траси "Київ – Харків" біля Чугуєва осяяв яскравий спалах світла. Численні пасажири проїжджаючих повз авто встигли помітити, як літак, що злетів з військового аеродрому в Чугуєві, розвернувся в повітрі, став поступово знижуватися і, зачепивши землю крилом, впав.

Військово-транспортний борт Ан-26, що зазнав катастрофи, весь вечір до цього виконував тренувальні польоти з курсантами Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Це єдиний "виш" країни, що готує льотчиків для української армії.

На борту літака, що впав, було 27 осіб: 20 курсантів і 7 членів екіпажу. Вижити вдалося лише одному – 20-річному студенту другого курсу В'ячеславу Золочівському. Він отримав від Володимира Зеленського медаль "За військову службу Україні", його загиблі товариші удостоїлися такої ж відзнаки від глави держави посмертно. День їх смерті президент оголосив всеукраїнським трауром.

Пошук винних

Перший час чиновники озвучували широкий діапазон можливих причин трагедії – від теракту на борту до помилки екіпажу. Але вже перші дані розслідування показали, що "корінь проблеми" криється в застарілій техніці українських авіаторів, дефіциті коштів і недбалості відповідальних осіб.

Відразу ж після катастрофи Зеленський розпорядився заборонити експлуатацію всіх літаків Ан-26 на час розслідування. Саме ці борти широко використовуються в українських силових відомствах, незважаючи на "солідний" за авіаційними мірками вік. Життя їм продовжують регулярними капремонтами. Найстарішому вітчизняному АН-26 – 53 роки, його "побратим", який зазнав катастрофи", був на 10 років молодший. Піти на черговий капітальний ремонт за планом він мав би вже влітку наступного року.

Для з'ясування причин катастрофи під Харковом було розпочато кримінальне провадження в Держбюро розслідувань, а крім того, створена урядова комісія під керівництвом віце-прем'єр-міністра, міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського. Ця комісія спрацювала швидше за офіційне слідство і вже через місяць після катастрофи назвала встановлені причини аварії. Вердикт експертів свідчив, що насправді в події винні всі – техніка, екіпаж і керівники польотів.

У катастрофі вижив тільки один курсант (фото: twitter.com/patriarchua)

Так, виявилося, що на борту літака Ан-26 під час останнього того вечора, пятого польоту, сталася дрібна поломка – відмова системи ГРТ-24 ("граничного регулювання температури") лівого двигуна, а екіпаж не зміг коректно відреагувати на цю ситуацію. Різна тяга в двигунах привела до сильного крену літального апарату, екіпаж не зміг правильно вийти на траєкторію посадки і борт на великій швидкості зіткнувся з землею.

Крім того, комісія встановила, що з метою економії часу і коштів тренувальні польоти виконували з порушенням норм. Наприклад, через практику одночасного навчання штурманів і льотчиків на борту перебувало в два рази більше людей, ніж належить.

"Корінь зла" був знайдений і в іншій порочній для української авіації практиці – конвеєрних польотах. Цей елемент полягає в тому, що літак, виконавши коло обльоту, не сідає на злітно-посадкову смугу, а лише імітує посадку, прокочується по смузі і знову злітає на нове коло.

Таку схему застосовують найчастіше для економії часу, палива і збільшення інтенсивності тренувань. Застосовувалася вона і 25 вересня 2020 року, коли відразу кілька груп курсантів на борту одного літака по черзі відпрацьовували задані навчальні елементи без повноцінної посадки на аеродром.

"Ця трагічна подія, на жаль, стала сумним уроком не тільки для Збройних сил, а для нашої держави. Це сигнал, що робиться щось не те. Я вважаю, що ми фактично протягом 30 років накопичували системну похибку, яка в кінцевому рахунку призвела до такої трагедії", – так пояснював причини катастрофи віце-прем'єр Олег Уруський в інтерв'ю РБК-Україна.

Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

За його словами, падіння Ан-26 розкрило проблеми з підготовкою фахівців, недостатнім фінансуванням армії і застаріванням техніки.

Держбюро розслідувань завершило свою частину роботи у справі Ан-26 на початку травня.

"Вперше в історії України слідчі ДБР забезпечили повне і неупереджене розслідування обставин авіакатастрофи. В ході якого, в числі інших, проведено більше 150 різного роду експертиз", – відрапортувало ДБР.

На лаві підсудних опинилося шість військовослужбовців, у тому числі два генерали. На думку обвинувачення, між їх діями/бездіяльністю і авіакатастрофою є причинно-наслідковий зв'язок.

За час розслідування правоохоронці дійшли висновку, що саме практика польотів "конвеєром" призвела до фатальних помилок екіпажу Ан-26 та керівників навчальної бригади. Через те, що літак фактично безупинно намотував кола над аеродромом, фахівці не змогли оперативно виявити і усунути проблему в лівому двигуні.

Керуючись цією логікою, правоохоронці вирішили притягнути до кримінальної відповідальності всіх, хто мав хоч якесь відношення до утвердження практики "конвеєрних польотів".

Хто запустив "конвеєр"?

На лаві підсудних опинилися шестеро військовослужбовців. Двоє з них – керівники вищої ланки: командувач Повітряних сил, генерал-полковник Сергій Дроздов і начальник Харківського університету імені Івана Кожедуба, генерал-майор Олександр Туринський. Обидва в 2014 році відзначилися під час активних бойових дій на Донбасі, за що нагороджені орденом "Богдана Хмельницького".

У справі Ан-26 їм пред'явили звинувачення в недбалому ставленні до військової служби в умовах особливого періоду (ч.3 ст. 425 Кримінального кодексу). Генералам загрожує від 5 до 7 років в'язниці.

Підозри отримали і керівники 203-ї навчальної авіаційної бригади (військова частина А-4104), яка дислокується на аеродромі Чугуєва і займалася навчальними польотами курсантів. Під слідством опинилися командир в/ч В'ячеслав Глазунов, його заступники Віктор Вовк і Роман Куценко, а також керівник польотів Олександр Жук. Крім військової недбалості, їм інкримінується ще й "порушення правил польотів або підготовки до них" (ст. 416 КК, від 5 до 15 років в'язниці).

Всі підозрювані станом на сьогодні перебувають на волі: під домашніми арештами та особистими зобов'язаннями. Генерал Дроздов з липня і зовсім перебуває без запобіжного заходу, суд відмовився його продовжити.

Колишній командувач Повітряних сил Сергій Дроздов (фото: прес-служба командування)

Під вартою за весь час розслідування перебували тільки двоє обвинувачених – командир військової частини Глазунов і керівник польотами Жук. Перший вийшов із СІЗО 11 березня, пробувши під вартою близько трьох місяців. Другий покинув ізолятор відносно нещодавно – 20 серпня поточного року, відсидівши вісім місяців.

Наразі всі шестеро обвинувачених та їхні адвокати знайомляться з матеріалами справи. Коли ця стадія завершиться, обвинувальний акт передадуть до суду. Втім, слідство вважає, що фігуранти провадження, які вже майже п'ять місяців вивчають томи справи, свідомо затягують процес. Але через суд обмежити їх час на ознайомлення з матеріалами у правоохоронців не вийшло.

Всі підозрювані заперечують свою провину. Ніхто з них не зізнається в тому, хто саме прийняв фатальне рішення запустити "смертельний конвеєр" ввечері 25 вересня 2020 року.

Наприклад, колишньому начальнику Харківського університету Олександру Туринському інкримінують те, що він не заборонив "конвеєрні польоти" і розробив триступеневу систему льотної підготовки курсантів вишу. Вона передбачала можливість спільних тренувальних польотів як льотчиків, так і штурманів на одному борту. Основна причина такої "новації" – економія палива.

Недбалість генерал-майора, за версією ДБР, проявилася і в тому, що він "не проконтролював" рівень підготовки льотчиків-інструкторів. Через це за штурвалом Ан-26 виявився командир екіпажу Богдан Кишеня, який не мав права виконувати польоти в темний час доби.

Схожі звинувачення в злочинній бездіяльності пред'явлені і генералу Сергію Дроздову. Слідство вважає, що він повинен був внести зміни або зовсім скасувати практику "конвеєрних польотів" в Харківському вузі. Крім того, командувачу ВПС інкримінують те, що він не скасував впроваджену в університеті практику спільних польотів курсантів-льотчиків і штурманів, а також не забезпечив "дієвий контроль за навчальним процесом" у виші.

Захист генерала заперечує, що він підписував будь-які дозволи на "конвеєрні польоти" у вечір трагедії.

"Йому закидають, що він погодив те, що завжди узгоджувалося ще з часів СРСР – цю конвеєрну зліт-посадку. Але в той же час ні в плані польотів, ні в допусках, ні у виданих дозволах льотчикам всього цього не було, і ніхто не дозволяв це робити. На наш погляд покладати провину на командувача за те, що там на місці ніхто не контролював, що відбувається з курсантами, це трохи абсурдно", – сказав адвокат Дроздова Ростислав Кравець РБК-Україна.

Через рік після трагедії Ан-26 винні не покарані (фото: wikimedia / ігор бубін)

Юрист упевнений, що за цю ситуацію повинні нести відповідальність керівники польотів на місці, а не командувач Повітряних сил. Захисник Олександра Жука, у свою чергу, говорить про те, що його клієнт також не давав дозвіл на "запуск конвеєра".

"Він не затверджував ці "конвеєрні польоти", тому що це не входило в його функціональні обов'язки. Хоч слідство це йому і інкримінує. Але ми заперечуємо пред'явлені звинувачення", – повідомив виданню його адвокат Олександр Фролов.

Керівництво військової частини, а саме командир В'ячеслав Глазунов і його заступники Вовк і Куценко, за версією слідства, також неналежним чином поставилися до своїх обов'язків і не проконтролювали справність борту і готовність екіпажу. Їм також інкримінують те, що вони не припинили небезпечну практику "конвеєрних польотів" і перевищення кількості пасажирів на борту.

За час розслідування справи Ан-26 обидва високопоставлені офіцери Збройних сил – і Дроздов і Туринський – позбулися своїх посад. Обидва категорично не погодилися з цим і пробують відновитися через суд. Так, Рівненський окружний адмінсуд у вересні почав розглядати законність указу Міністра оборони Андрія Тарана про звільнення генерал-майора Туринського.

Генерал Дроздов і зовсім вирішив судитися з президентом Зеленським, який видав у серпні указ про його звільнення з посади командувача Повітряними силами. Верховний суд у середині вересні прийняв позов генерал-полковника до розгляду.

"На сьогоднішній день не існує процедури звільнення командувача Повітряних сил. Цей порядок не затверджений, тобто у держави немає ніяких підстав для прийняття рішення про звільнення командувача ВПС", – пояснив виданню адвокат Кравець мотиви свого клієнта.

Станом на 25 вересня 2021 року справу про катастрофу Ан-26 до суду так і не передано.

* * *

Рік тому кадри палаючого літака з юними курсантами на борту шокували українське суспільство. Родичі загиблих і вище керівництво країни зажадали негайно знайти і покарати винних. Незабаром розслідування назвало імена підозрюваних. Але жоден з них не взяв на себе відповідальність за трагедію. Всі вони апелюють до "усталеної практики, необхідності економії коштів і зношеності техніки". Чи є це достатнім аргументом для виправдання трагедії – вирішить тільки суд.