Зміна варти. Навіщо Зеленський змінює керівництво української армії

Президент Володимир Зеленський за пару днів провів глобальні перестановки в керівництві української армії. Посад позбулися головнокомандувач, начальник Генштабу і командувач операцією об'єднаних сил (ООС). А ось Міністру оборони відставка поки не загрожує. Чому Зеленський пішов на такий крок і чого чекати Збройним силам – нижче в матеріалі РБК-Україна.

"Почули наші молитви. Поставили бойових офіцерів. Всі задоволені. Викорінюємо "совдепівщину", – так співрозмовник видання в Генштабі відреагував на новини про зміну командування.

За минулі роки українська армія в бойових умовах мужніла на очах. Поступово змінювалося забезпечення, зарплати і навіть озброєння, хоча роботи на цих напрямках ще дуже багато. Війна зростила цілу плеяду нових командирів – все частіше на чолі батальйонів можна зустріти молодих і мотивованих людей до 30 років.

Однак ці ротації за рідкісним винятком не торкнулися верхів армійського командування. Їх знань і досвіду цілком вистачило на те, щоб протистояти російським бойовикам і утримувати ситуацію на Донбасі, проте темпи реформи ЗСУ політичне керівництво країни явно не влаштовують.

Формально це стало однією з причин відставки головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака, слідом за ним свої посади покинули начальник Генерального штабу Сергій Корнійчук і командувач ООС Володимир Кравченко. Хоча більшою мірою на це вплинув затяжний конфлікт між Хомчаком і міністром оборони Андрієм Тараном.

"Після проведених ротацій і заміни командирів і керівників як в армії, так і в Міністерстві оборони очікую більш системної роботи і розуміння кожним бійцем нашої армії перспективи розвитку Збройних сил в цілому", – зазначив Зеленський.

"Паркетна війна"

Боротьба між головнокомандувачем і міністром оборони тривала як мінімум з кінця минулого року. Приводом став інцидент з транспортним літаком ІЛ-76 Військово-повітряних сил. Борт виконував комерційний рейс з Болгарії до Руанди, але був змушений здійснити аварійну посадку в Єгипті. Про практику таких польотів Таран нібито дізнався якраз завдяки аварії.

Після цього міністр заборонив використовувати військові літаки для комерційних рейсів без його узгодження. У Генштабі ж заявили, що отримувати дозвіл на такі польоти не повинні, адже вони дозволяють пілотам отримати льотну практику, і подали на Тарана до суду.

Втрутитися в цю історію довелося особисто Зеленському. Після цього конфлікт хоч і пішов з публічної площини, але тільки набирав обертів, особливо з приводу господарської діяльності ВСУ. Справа в тому, що глави Генштабу і Міноборони кожен по-своєму трактували межі своїх повноважень, що і призводило до постійних сварок між відомствами.

Колишній головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Очевидно, що ця ситуація не могла не викликати питання не тільки серед українських військових, а й західних партнерів. Особливо дивно вона виглядала на тлі наполегливої позиції політичного керівництва країни щодо вступу України до Північноатлантичного альянсу. Адже ефективний поділ функцій цивільного міністра оборони і військового начальства – один з ключових стандартів НАТО.

"Подібні кадрові зміни назріли, враховуючи незрозумілий характер відносин між міністром оборони і вже колишнім головнокомандувачем. По ряду питань між ними не було взаєморозуміння", – зазначив РБК-Україна директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

Колишній співробітник оперативного управління Генштабу Олег Жданов також вважає причиною відставки Хомчака його конфлікт з главою Міноборони. За його словами, головнокомандувач принципово не хотів віддавати ряд повноважень на рівень міністерства, а також саботував реформування структури Генштабу.

"Протистояння було кабінетним, паркетним, Хомчак посилив ручне управління і узурпував його повністю. Дуже багато було до нього питань з цього приводу. В прощальному пості він перераховує всі свої "досягнення", але насправді багато з цього було зроблено ще Віктором Муженком. У реформі ЗСУ під структури НАТО теж не все ідеально, багато в чому це була реформа табличок", – уточнив виданню глава військового відділу фонду "Повернись живим" Андрій Римарук.

Міністр оборони України Андрій Таран (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

При цьому і до роботи Андрія Тарана у експертів багато питань. Насамперед вони стосуються державного оборонного замовлення (ДОЗ). Закон про закупівлі на 2021-2022 роки був прийнятий ще минулого літа, але нормативну базу для початку процесу Міноборони так і не підготувало.

Список того, що потрібно армії – досить значний, але він досі не узгоджений Кабміном, так що нові замовлення, за прогнозами ескпертів, доберуться до ЗСУ не раніше кінця 2022 року. Тарану також закидають зупинку реформи Міноборони.

Член Комітету Верховної ради з питань нацбезпеки і оборони Ірина Верещук ("Слуга народу") зазначила виданню, що не хоче коментувати "особистісну складову" відносин Хомчака і Тарана. У той же час вона повідомила, що її комітет працює над законопроектом, який розмежує повноваження глав Міноборони і ЗСУ. А ось про звільнення Тарана, за її словами, мова поки не йде. Це РБК-Україна підтвердили і в Офісі президента.

Нові генерали

Відставка військового керівництва породила масу чуток і конспірологічних теорій. Головна з них пов'язана з підготовкою візиту Володимира Зеленського до Вашингтона наприкінці серпня. Мовляв, це була вимога американців, поряд з недавньою відставкою глави МВС Арсена Авакова, кадровими перестановками в СБУ та зовнішній розвідці.

Один із західних дипломатів у бесіді з виданням повністю відкинув таке припущення. За його словами, США не виставляли ніяких додаткових умов перед поїздкою українського президента на зустріч з американським колегою. Прямий зв'язок між цими подіями також заперечують в ОП. Верещук і зовсім вважає, що практично одночасна зміна керівництва Генштабу, МВС і СБУ піде країні на користь.

"Думаю, що це кадрове перезавантаження посилить нашу обороноздатність. Більш того, напевно саме зараз і є оптимальний час для ротацій в секторі безпеки і оборони", – сказала вона РБК-Україна.

Народний депутат України Ірина Верещук (фото: прес-служба)

В експертному середовищі кадрові рішення Зеленського вітають. Жданов зазначив, що зараз президент чистить Генштаб від "старої плеяди радянських генералів" (Хомчак і Корнійчук, які пішли з постів, на 10 років старші за своїх наступників) і ставить замість них офіцерів-фронтовиків. Що примітно, більшість цих генералів "перестрибнули" відразу кілька сходинок у своїй кар'єрі.

Новим головнокомандувачем став Валерій Залужний. Співрозмовники видання серед військових характеризують його як "генерала нового покоління з відмінним досвідом". Разом з Сергієм Наєвим він займався трансформацією АТО в ООС, очолював об'єднаний штаб ЗСУ, а потім оперативне командування "Північ". На нову посаду заступника Залужного зайшов екс-командувач Десантно-штурмових військ Євген Мойсюк.

На посаду начальника Генштабу призначено Героя України Сергія Шапталу. Він командував 128-ою гірсько-піхотною бригадою, брав участь у боях за Дебальцеве. До підвищення керував ОК "Захід". А очолювати ООС тепер буде Олександр Павлюк. У його послужному списку командування українськими миротворцями в Косово, 24-ою бригадою, ОК "Захід" і підготовкою керівництва Сухопутних військ.

Зеленський чекає від них ефективної модернізації Збройних сил і сфери оборони в цілому. Адже держава не може буксувати, наприклад у питаннях елементарного забезпечення військових, коли потрібно вирішувати стратегічні завдання з трансформації армії та адаптації до того, як еволюціонують сили та засоби ведення війни, пояснив виданню радник голови ОП Михайло Подоляк.

"Президент розраховує на велику швидкість прийняття рішень, системну комунікацію між керівниками на всіх рівнях, краще поєднання штабних і командирських якостей, краще стратегічне планування розвитку Збройних сил. Щоб кожен наш військовий розумів перспективу для себе і для армії – як професійну, так і соціальну", – уточнив він.

Радник голови офісу президента Михайло Подоляк (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Військовий експерт Сергій Згурець нагадав, що вже незабаром закінчуються держпрограми розвитку ЗСУ та озброєння, тому їх прологнація стане першочерговим завданням для нового керівництва. На його думку, попередні воєначальники переважно масштабували методи радянської армії, не використовували асиметричні підходи і не прислухалися до ініціативи офіцерів "з низів".

Андрій Римарук з фонду "Повернись живим" стверджує, що військові новини про зміну командування, здебільшого, сприйняли дуже позитивно. Мовляв, багато хто сподівається, що в армії з'явиться більш демократичний підхід. Він додав, що Зеленський регулярно спілкується з бойовими командирами і це, ймовірно, вплинуло на кадрові рішення.

"Все це накопичувалося і в підсумку прорвало. Основним фактором стало те, що ми маємо найбільший відтік професійних кадрів з лав ЗСУ за весь час війни. 2020-2021 роки стали піком, люди почали масово йти з армії, і Офіс президента бачить що потрібно щось міняти", – резюмував експерт.