"Слуги народу" розповіли, як планують відновлювати економіку від наслідків пандемії
Цього року вибори в Україні не плануються, а тому в народних депутатів є достатньо часу, щоб спрямувати всі свої зусилля на економічне відновлення країни після пандемії.
Про це в коментарі РБК-Україна наголосив голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко.
"У нас цього року буде дві сесії - п’ята і шоста. Хотілося, щоб цей час Верховна рада провела максимально конструктивно та корисно для країни. Народним депутатам треба зупинятися, бо виборів не планується, і спрямувати максимум зусиль на те, щоб держава разом із усім світом поновлювалася після наслідків пандемії коронавірусу. І відновлювала економічне зростання, адже для цього є всі підстави, і багато фахівців про це говорять", - сказав він.
Як зазначають у партії, цей рік буде складним для економіки України і для держави в цілому. Річ у тім, що на нього, як і на два попередні роки, приходиться пік виплат за боргами, на які піде приблизно кожна третя гривня бюджету.
Для розуміння: загальний обсяг виплат становить 10,9 млрд доларів, зокрема, у вересні маємо сплатити 3 млрд доларів. Але наступного року таких великих виплат не передбачається, вони будуть суттєво нижчими. З огляду на це, на цей рік є два великі завдання, наголосив Корнієнко.
"По-перше, для нас важливо продовжити співробітництво з МВФ. Виконати зобов’язання, успішно завершити перемовини і отримати транші за програмою співробітництва. По-друге, ми повинні закласти фундамент економічного зростання у 2022 році", - озвучив плани Олександр Корнієнко.
У 2019-2020 роках парламент вже ухвалив закони, які стимулюють розвиток економіки та відкриття нових ринків – землі, спирту, бурштину, грального бізнесу. Вони почнуть працювати вже у 2021 році. Окрім того, країна суттєво просунулася у розвитку інфраструктури та в питанні створення робочих місць завдяки програмі президента "Велике будівництво".
Роботу зі створення економічних стимулів планують продовжити й цього року. Йдеться про підтримку значних інвестицій - так звані "інвестиційні няні". Вони створять комфортні умови і нададуть пільги інвесторам, які хочуть вкладати в Україну.
Також на порядку денному - закон про локалізацію, що дасть можливість досягнути приросту реального ВВП на 0,5% вже після першого року його дії!
Серед інших планів - законодавство про державну промислову політику та унормування ринку праці на нових засадах - відповідно до вимог часу і економічної ситуації.
"Ми маємо ухвалити цей комплекс законопроектів на двох найближчих сесіях парламенту, щоб вони також змогли запрацювати наступного року у повному обсязі. Таким чином, ми зможемо забезпечити синергію всіх цих факторів: зниження боргового навантаження, відкриття нових ринків, стимулювання інвестицій, інфраструктурного розвитку та інноваційної промислової політики держави. Сукупний ефект дасть поштовх до стрімкого економічного зростання, яке означатиме також зростання добробуту наших громадян", - переконаний голова партії "Слуга народу".
Корнієнко також зауважив, що вже цього тижня, який є останнім пленарним у січні та в четвертій сесії ВРУ є декілька важливих законопроектів з економічною складовою.
По-перше, № 3087-д про бюро економічної безпеки. Йдеться про новий сучасний орган, який займатиметься розслідуванням економічних злочинів.
"Новий орган потрібен для того, щоб остаточно поховати податкову міліцію, яка раніше всіх "кошмарила". І перейти нарешті до цивілізованих форм контролю за діяльністю бізнесу. Відтепер тільки один орган контактуватиме з бізнесом, а не декілька, як було раніше. За таких умов тиск на бізнес зменшиться", - пояснив Корнієнко, додавши, що бюро будуть наслідувати кращі традиції європейців.
Нагадаємо, також парламент планує цього тижня збільшити допорогову вартість поштових відправлень (№ 4278), щоб люди могли робити замовлення з зарубіжних інтернет-магазинів на суму до 150 євро без оподаткування.
Також на порядку денному - закон про СБУ, про ветеринарну медицину, про поновлення конкурсів на держслужбу, про колекторів, що внормовує діяльність мікрофінансових структур, про народовладдя через всеукраїнський референдум.