Завдяки розблокуванню Нормандського формату команді президента вдалося досягти найдовшого за весь час війни перемир’я на Донбасі, домогтися звільнення заручників з ОРДЛО, Криму та Росії, а також реалізувати низку проектів для цивільного населення по обидва боки лінії фронту.
Про це заявили в партії "Слуга народу", підбиваючи підсумки року з моменту проведення переговорів "Нормандської четвірки" в Парижі.
"Згадайте 2019 рік, коли Зеленський тільки почав спроби перезапустити мирні переговори. Тоді на фронті фіксували щоденні обстріли, гинули наші військові та цивільні. Нинішній режим тиші складно назвати бездоганним: є порушення, є бойові втрати. Та ці більш як 4 місяці затишшя є безпрецедентними: ще ніколи не було такої низької інтенсивності обстрілів. А головне - вдалося зберегти десятки життів українців", - розповів голова партії Олександр Корнієнко.
Під час саміту Нормандської четвірки команді президента вдалося врегулювати "газову" суперечку з РФ та домогтися виплати Газпромом Україні кількамільярдної компенсації за рішенням Стокгольмського арбітражу.
Також сторони підписали контракт на транзит газу. З моменту проведення Нормандської зустрічі в Парижі додому повернулося близько 200 полонених, незаконно утримуваних на території ОРДЛО, в Росії та Криму.
Очільник "Слуги народу" зазначає - політика Зеленського щодо Донбасу суттєво відрізняється від політики попереднього президента.
"Президент Зеленський дбає не про поточні політичні вигоди, а про людей. За цей рік відновили зруйнований у 2015 році міст у Станиці Луганській. Тепер люди нарешті можуть перетинати лінію розмежування у нормальних умовах. На Луганщині створено нові КПВВ із санітарними зонами, пунктами надання адмінпослуг, медичними пунктами. Реконструювали вже існуючі КПВВ. Створюються нові пункти розведення сил та засобів, визначено локації для можливого гуманітарного розмінування", - підсумував Олександр Корнієнко.
Крім того, влада продовжує надавати усі соціальні послуги для своїх громадян з тимчасово окупованих територій: пенсії та інші виплати, документи тощо. Щоб реінтегрувати молодь, абітурієнтам з окупованих територій надали змогу вступати до українських вишів за спрощеною процедурою.
Серед здобутків за цей рік експерти називають також перезавантаження роботи Тристоронньої контактної групи. До української делегації залучили реальних представників ОРДЛО, зокрема, журналістів Дениса Казанського і Сергія Гармаша.
Втім, визнає Корнієнко, нині в переговорному процесі немає відчутного поступу. Зокрема, через те, що Росія зайняла вичікувальну позицію у зв’язку зі зміною влади в США.
"Кремль хоче зрозуміти, якою буде політика Джо Байдена стосовно Росії та подій у регіоні. Адже новий американський президент може посилити тиск на РФ", - коментує він.
Політолог Володимир Фесенко також відзначає блокування переговорного процесу Росією. За його словами, восени Росія почала вимагати від України односторонніх поступок та усіляко намагалася применшити значення переговорів у Нормандському форматі. Проте безрезультатно.
Підбиваючи підсумки минулорічного саміту в Парижі, Фесенко відзначив ще один важливий крок президента Зеленського - винесення на порядок денний питання про необхідність оновлення Мінських домовленостей.
"Володимир Зеленський вперше за весь час переговорів після лютого 2015 року відкрито поставив питання про необхідність оновлення Мінських угод. Це могло стати виходом з глухого кута Мінських угод (і виконати їх у повному обсязі неможливо, і відмовитися від них не можна). Але Путін категорично відкинув цю пропозицію. А ось канцлер ФРН Ангела Меркель нехай побічно, але підтримала українського президента", - пригадав Фесенко.
Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що на Донбасі триває найтриваліше перемир'я. За цей час кількість обстрілів знизилася в п'ять разів, а бойові втрати - в десять.
Також детальніше про проблеми і досягнення мирних переговорів читайте в колонці доктора політичних наук і викладача КНУ імені Тараса Шевченка Петра Олещука "Рік мирних переговорів: проблеми та досягнення".