У "Слузі народу" розповіли, чому Рада підтримала президентський законопроект про олігархів

"Ми хочемо створити нові правила, які змінять систему. Це абсолютно нормальне цивілізоване бажання, яке спрямоване на те, щоб в Україні було реальне верховенство права, а не верховенство грошей. Олігархи є джерелом деструктивну для економіки, суспільних відносин та всієї державної системи. З чим погоджується більшість українців, тож президентська ініціатива зрозуміла суспільству та має найширшу підтримку", - пояснює Корнієнко.

За його словами, законопроект впроваджує чіткі критерії визначення олігарха: монополіст, який бере участь у політичному житті, впливає на медіа та має активи понад 2,227 млрд грн. Якщо три з чотирьох критеріїв збігаються, людину заносять до реєстру олігархів на підставі подання Кабміну, Нацбанку, СБУ або Антимонопольного комітету.

Саме Рада нацбезпеки та оборони формуватиме список олігархів, адже проблема олігархічної економіки та впливу олігархату визначена загрозою національній безпеці держави.

Всі дані реєстру будуть у відкритому доступі з можливістю копіювати, роздруковувати та поширювати її з сайту РНБО. Результатом потрапляння до реєстру є низка наслідків, наголошують в СН.

"Перш за все, це прозорість через подання декларацій. Це заборона брати участь в фінансуванні політичних партій, заборона участі у великій приватизації. Але крім цього це ще і прозорість фінансових операцій відповідно до закону про фінансовий моніторинг та вимоги прозорості з боку розвинутих країн", - пояснює народний депутат фракції СН, голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За його словами, це не покарання або ж дискримінація певних впливових та заможних осіб.

"Мова йде не про санкції і не про відповідальність - сам по собі статус олігарха це не злочин, у нас немає такої кримінальної статті. Це сукупність норм, які визначають статус особи, яка має вплив на бізнес, політику та медіа, визначає, що це негативно позначається на житті всього суспільства і містить перелік норм, які дозволяють упередити негативний вплив цієї особи на суспільство", - констатує Гетманцев.

Одною з основних тез законопроекту є вимога до держслужбовців подавати декларації про контакти з олігархами.

"Суспільство має розуміти, чому з такою людиною контактує, наприклад, суддя чи депутат. Це абсолютно нормальна вимога для прозорості роботи людей, які здійснюються державні повноваження", - пояснює Корнієнко.

Парламентарі вважають, що статус олігарха матиме й ще один серйозний наслідок: це сприйматиметься на Заході негативно, адже там поняття олігархія та корупція майже тотожні. Людина, яка отримає такий статус, одразу зіштовхнеться з проблемами у банках, на біржах, в контактах з політиками.

Крім того, законопроект дає змогу позбавитись тих критеріїв, за якими людину вносять до реєстру олігархів, наприклад, позбутися частини активів, або відмовитися від політичної діяльності та зайнятися виключно розвитком бізнесу.

Саме невдоволенням олігархів у монобільшості пояснюють запеклу критику законопроекту під час його розгляду у сесійній залі парламенту.

"Можна подивитися, хто як голосував за цей законопроект, і хто його не підтримав. Зрозуміло, що це ті, хто не уявляє, як займатися політикою без фінансової та медійної підтримки олігархів", - вважає Корнієнко.

За його словами, головне те, що парламент вже проголосував за президентський законопроект у першому читанні. І якщо до другого читання будуть конструктивні ідеї, як посилять базовий закон про деолігархізацію, вони можуть бути враховані.

"Але якщо хтось спробує завалити його "поправковим спамом", президент може звернутися за підтримкою безпосередньо до суспільства, я маю на увазі винесення цього питання на референдум. А настрої людей до олігархів відомі, і суспільство вимагатиме жорсткого ставлення до всіх, хто думає, ніби час олігархів ще не закінчився", - відзначив Корнієнко.