У "Слузі народу" розповіли, як "податок на Google" поповнить держбюджет
Міжнародні компанії, які надають електронні послуги в Україні, сплачуватимуть ПДВ на рівні з українськими компаніями. За прогнозами, державний бюджет може додатково отримати 3 млрд грн на рік.
Про це розповів голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко, коментуючи ухвалення парламентом за основу законопроекту № 4184.
"Цей документ насамперед про рівні умови для українського та закордонного бізнесу. Такі міжнародні компанії як Facebook, Netflix, Tik Tok, Instagram, YouТube, Viber - усі вони раніше платили податки в інших юрисдикціях. Натомість державний бюджет України недоотримував суттєвих коштів. Чи справедливо пільгувати іноземців і водночас обкладати податком вітчизняні компанії? Усі, хто працює в Україні, мають бути в рівних умовах. Ми прибираємо цю дискримінацію. Також законопроект дозволить отримати додаткові кошти в бюджет країни - це мільярди гривень", - наголосив він.
Водночас голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев звернув увагу на те, що це новий податок.
"У нашому податковому кодексі чітко прописано, що всі, хто постачає послуги на території України, мають платити податок. Маєте клієнтів у певній країні - сплачуйте цій країні податки! ПДВ на цифрові послуги - це не наше ноу-хау. Він давно існує в багатьох розвинених країнах світу", - повідомив політик.
Вперше на цю проблему звернули увагу в Євросоюзі. І змінили правила визначення місця постачання таких послуг. Адже раніше, до 2015 року, місце постачання послуг визначали за місцем реєстрації постачальника. І якщо постачальник реєструється у країні з низькою ставкою, податок вдавалось зменшити, а то й взагалі звільнитись від нього.
А тепер послуги оподатковують за місцем їхнього споживання.
Сьогодні ПДВ на електронні послуги, які надаються зарубіжними компаніями, сплачують в Австралії (10%), Ісландії (22,5%), Японії (8%), Індії (18%), Норвегії (25%), Південній Кореї (10%), Швейцарії (7,7%), Ізраїлі (16%), а також в сусідніх країнах - в Росії та Білорусі.
"Український інвестор, який створює технологічну компанію для показу фільмів в інтернеті, повинен мати такі ж умови як і американський Netflix. Коли американська компанія не платить податки в Україні, а українська компанія платить - це пряма дискримінація українського бізнесу. Технологічні платформи Google, Facebook, Apple та багато інших платять аналогічний податок у 83 країнах світу. Після того, як цей закон почне діяти у нас, український бюджет зможе отримати 3 млрд грн додаткових надходжень на рік. Це суттєва сума - стільки ж ми заробили на приватизації у 2020 році", - розповіла народний депутат "Слуги народу" Роксолана Підласа.
Важливо зазначити, що для українських користувачів цих послуг жодних податків не буде. Тобто оподатковується лише міжнародна компанія - постачальник. Таким чином шукати у Google чи користуватися Facebook, як і раніше, буде безкоштовно. А те, що було платним, після ухвалення закону обкладатиметься ПДВ, який лягатиме на постачальника.
Виключення - платні освітні послуги в інтернеті, які не підпадатимуть під оподаткування. Таким чином держава стимулює зарубіжні освітні сервіси більш активно працювати з Україною і українцями.
Зауважимо, що Google та Facebook не заперечують проти такої ініціативи і вже реєструються як платники податків. Зробити це можна в електронній формі на спеціальному вебпорталі. Податкові накладні можна не реєструвати. Сплачувати податкове зобов’язання нерезиденти можуть в іноземній валюті.
Оподатковуванню підлягають такі послуги:
- постачання зображень або текстів, в тому числі фотографій, електронних книжок та журналів;
- постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор, азартних ігор, включаючи постачання послуг з участі в них;
- надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів;
- надання у користування хмарних технологій для розміщення даних;
- постачання (передача прав на використання) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення й електронного обладнання;
- надання рекламних послуг в інтернеті, мобільних додатках та в інших електронних ресурсах.
Нагадаємо, Верховна рада схвалила за основу законопроект №4184 про так званий "податок на Google" 17 лютого. "За" проголосували 286 парламентаріїв.