Тисячі чиновників, прокурорів, суддів і поліцейських зі скандалами залишали свої місця у владі. Багато з них успішно оскаржили рішення про звільнення в судах. Але навіть пройшовши всі інстанції не всі вони змогли повернутися на посади.
До переліку "непоновленних" потрапили і кілька топ-керівників державних органів. Як вони борються за свої крісла і чому навіть судове рішення не гарантує повернення на службу – в матеріалі РБК-Україна.
Для того, щоб не поновлювати співробітників на посадах, українські органи влади застосовують цілий спектр різних механізмів. Іноді вони вкрай сумнівні з точки зору законності, але зрозумілі через призму політичної доцільності.
Згідно із законом рішення суду першої інстанції про поновлення на публічній службі виконується негайно після оголошення. Але дуже часто урядові структури стверджують, що до розгляду апеляції мають право не повертати позивача на роботу.
Друга за популярністю схема – ліквідація або перейменування держоргану, голова якого за рішенням суду отримав право повернути своє місце. В цьому випадку влада свідомо затягує процес поновлення на посаді до моменту, коли орган або держустанова завершить процедуру реорганізації.
Також досить поширена, особливо в Національній поліції, практика формального виконання рішення суду. Тоді співробітника повертають не на ту ж посаду, з якої він був звільнений, а на нижчу за рангом або, приміром, переводять в іншу область, найчастіше в райони біля лінії розмежування на Донбасі.
Всі ці схеми випробували на собі більшість чиновників, звільнених як за дисциплінарні або кримінальні порушення, так і за законом про люстрацію або в результаті переатестації. Їх на собі відчули і топ-керівники державних органів.
Широкий резонанс у суспільстві та ЗМІ отримали історії гучного звільнення і безуспішних спроб повернення на посади колишнього голови ДФС Романа Насірова, екс-голови Конституційного суду Станіслава Шевчука і колишнього головного "рятувальника" – голови ДСНС Сергія Бочковського.
11 грудня 2018 року стало відомо, що опальний екс-глава Державної фіскальної служби Роман Насиров поновлений на посаді. Уряд звільнив його після початку кримінального переслідування НАБУ і САП.
Чиновника звинувачують у розтраті 2 млрд гривень при наданні розстрочок газовидобувним компаніям, пов'язаним з екс-депутатом Олександром Онищенком. Крім того, антикорупційні органи заявляли про наявність у керівника ДФС громадянства Великобританії.
Але тим не менш колишній очільник фіскальної служби виграв процес в Окружному адміністративному суді Києва (ОАСК) і отримав законне право повернутися у своє крісло.
Судді вирішили, що службове розслідування стосовно Насірова та його звільнення пройшли з порушенням процедури. Твердження про британське громадянство українського топ-податківця, на їхню думку, не були підтверджені документально, а значить, визнані неспроможними.
Кабмін одразу ж заговорив про апеляцію, але адвокати Насірова парирували, що рішення суду першої інстанції у даній категорії справ виконуються негайно. Керуючись цим наприкінці грудня 2018 року новий "старий" голова ДФС спробував повернутися на своє робоче місце.
Ця спроба не увінчалася успіхом. Публічний процес щодо поновлення Насірова на довгий час затих і перейшов в повільну фазу розгляду апеляції в суді.
Адвокат колишнього топ-податківця Любомир Дроздовський повідомив РБК-Україна, що його підзахисний все ще очікує наказу про своє призначення на бажану посаду у фіскальній службі. І це при тому, що з початку 2019 року був запущений процес ліквідації ДФС і її розділу на податкову і митну служби, які вже очолили відібрані на конкурсі претенденти.
"На сьогоднішній день посада голови ДФС існує, вона вакантна, тому що там зараз немає керівника, а є лише виконуючий обов'язки. Тобто на сьогодні немає жодних юридичних підстав, щоб не виконувати рішення суду про поновлення Насірова на посаді", – заявив юрист.
Він також зазначив, що Виконавча служба Мін'юсту самоусунулася від цього процесу і закрила провадження за клопотанням його клієнта.
Кабмін і ДФС не виконали рішення суду навіть в частині виплати Насірову зарплати за період вимушеного прогулу. Зазвичай, органи влади не перешкоджають виплаті Держказнайчейством обумовленої в судовій постанові суми, таким чином, демонструючи хоча б часткове виконання рішення суду.
Зараз колишній глава ДФС більше зосереджений не на поновленні на посаді, а на власному захисті у Вищому антикорупційному суді (ВАКС), де з листопада минулого року процес розгляду пред'явлених екс-чиновнику звинувачень перейшов в активну фазу.
25 березня 2015 року вперше на засіданні Кабінету міністрів у прямому ефірі був затриманий чиновник найвищого рангу. В наручниках опинився очільник Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергій Бочковський.
Текст повідомлення про підозру йому зачитали безпосередньо перед міністрами. Голові служби і його заму інкримінували розкрадання держкоштів при закупівлі паливно-мастильних матеріалів за завищеними цінами.
В той же день Бочковський був звільнений з посади, а місце "головного рятувальника" зайняв Зорян Шкіряк – радник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Останнього екс-керівник ДСНС вважає основним замовником свого кримінального переслідування.
Подробиці конфлікту, який стався між ними, Бочковський громадськості так і не розкрив, але паралельно почав вести активну юридичну роботу в судах як у кримінальному процесі, так і по справі щодо поновлення на посаді.
Аваков також не приховував негативного ставлення до колишнього підлеглого. "Бочковський – недостойний офіцер, він не гідний очолювати ДСНС...Ті маніпуляції, які він робить у судах, – ми знаємо, як з ними боротися. Він не буде в ДСНС", – заявив міністр журналістам, коментуючи дане питання.
Тим не менш, через три роки судових баталій, все той же Окружний адмінсуд Києва 26 квітня 2018 року постановив поновити Бочковського на посаді. Більше того, 7 серпня того ж року апеляційний суд відхилив скарги МВС, Кабміну і ДСНС і залишив рішення першої інстанції без змін.
Після набрання чинності постановою Бочковський навіть спробував прорватися на своє робоче місце в ДСНС, але був не пропущений охороною. Адвокат екс-чиновника Володимир Єніч зазначив РБК-Україна, що в цій справі влада пішла шляхом часткового виконання судового рішення.
Так, Бочковскому виплатили повною мірою належну зарплату за час вимушеного прогулу у розмірі близько 500 тис. гривень. Більш того, 21 листопада минулого року суд постановив виплатити екс-главі ДСНС ще одну суму зарплати за період з квітня 2018 по листопад 2019 року.
"Зрозуміло, що такі позови б не з'являлися, якщо було б виконано початкове рішення суду про поновлення на посаді", – підкреслює адвокат.
За його словами, Бочковський також залучив Виконавчу службу до процесу свого поновлення. Держвиконавець двічі наклав штраф на чинного главу ДСНС Миколу Чечоткіна за відмову виконати рішення про поновлення свого попередника (за законом штраф становить від 8,5 до 17 тис. гривень, – ред.).
На даний момент вже третій склад Кабміну продовжує ігнорувати рішення суду і відмовляється видати розпорядження про призначення Бочковського. "Вони розуміють, що рішення суду має бути виконане, але вони з політичних причин не можуть це зробити", – резюмує Єніч.
Захисник підкреслює, що активна боротьба в юридичній площині триває. Так, наприклад, за заявою Бочковського, Державне бюро розслідувань відкрило кримінальну справу за ст. 382 (невиконання рішення суду) Кримінального кодексу і проводить розслідування.
Також Виконавча служба подала до суду клопотання про роз'яснення порядку виконання рішення про поновлення екс-чиновника.
Кримінальну справу за обвинуваченням Бочковського в корупції, а саме у вимаганні хабарів, вже більше 3 років розглядає Шевченківський районний суд Києва.
Касаційна скарга уряду, подана на рішення про поновлення екс-голови ДСНС, з 19 вересня 2018 року лежить без руху у Верховному Суді. Офіційна причина – велика завантаженість суддів, які не можуть знайти час, щоб розглянути цю резонансну справу.
Станіслав Шевчук став першим і поки єдиним головою КСУ, який був звільнений з посади за підсумками голосування своїх же колег.
14 травня 2019 року на закритому засіданні судді-конституціоналісти пред'явили йому ряд претензій, серед яких нібито незаконні призначення радників з сумнівною репутацією, тиск на суддів і політичні висловлювання.
Вказані звинувачення видалися суддям досить вагомими для звільнення Шевчука як з посади голови КСУ, так і з посади рядового судді. Сам він назвав цю подію "антиконституційним переворотом".
"Безумовно, що за цим злочином стоїть головний вигодонабувач Порошенко, який прикладає всі зусилля для утримання влади шляхом збереження контролю над головними державними інститутами", – заявив Шевчук.
Вже 21 травня екс-голова суду подав скаргу в ОАСК, а 11 жовтня його позов був задоволений у повному обсязі. У постанові суду прямо вказується, що він повинен бути поновлений і на посаді голови, і на посаді судді КСУ невідкладно.
Але Конституційний Суд не допустив свого екс-керівника до робочого місця, а рішення про його поновлення проігнорував.
Шевчук в розмові з РБК-Україна зазначає, що по завершенню трьох місяців ситуація не змінилася. При цьому він підкреслює, що не бачить ніяких об'єктивних перешкод для виконання рішення.
"Якщо стосовно голови КСУ тут може бути дискусія, тому що ця посада зайнята, то стосовно судді питання взагалі не може виникати (на сьогоднішній день в КСУ три вакантні посади суддів з 18, – ред.). Є посада, з якої мене звільнили, і достатньо розпорядження голови КСУ про зарахування мене в штат", – вважає Шевчук.
У той же час КСУ приймає рішення, які теоретично можуть назавжди заблокувати цей процес. Так, 2 грудня Велика палата оприлюднила офіційне тлумачення положень Конституції, чим фактично заборонила оскаржувати абсолютно всі рішення Конституційного Суду, і не важливо, стосуються вони безпосередньо конституційних проваджень або ж інших питань.
Шевчук переконаний, що більшість суддів КСУ підтримують його повернення, а гальмує процес тільки одна людина – чинний голова суду Олександр Тупицький. В прес-службі Конституційного Суду РБК-Україна повідомили, що Тупицький не збирається коментувати ситуацію з Шевчуком.
Вже 18 грудня Конституційний Суд виніс питання поновлення Шевчука на спецзасідання. Не дивлячись на те, що повернення свого екс-колеги підтримали більшість з присутніх суддів, Тупицький оголосив, що голосування провалено.
На його думку, поновлення повинні були підтримати не більшість, а не менше двох третин від конституційного складу КСУ, тобто як мінімум 12 суддів. Таким чином Шевчук не може повернутися на посаду, навіть маючи на руках рішення суду.
* * *
Історично склалося, що в Україні звільнення топ-чиновників нерідко продиктовані політичною доцільністю. Найчастіше це тягне за собою порушення юридичних процедур і презумпції невинуватості.
Ці порушення дозволяють звільненим домагатися в судах повернення на держслужбу. Але навіть позитивне рішення часто не гарантує відновлення порушених прав.
Це замкнене коло можуть розірвати зміни до закону про держслужбу, ухвалені новим парламентом у вересні минулого року. Вони, крім того, що вводять контрактну форму роботи чиновників, значно спрощують процедуру їх звільнення.