Україна святкує День прапора 23 серпня. Синій та жовтий кольори стяга неодноразово мінялися місцями, але протягом століть він залишається символом мужності та боротьби нашого народу за свободу.
Про історію національної символіки – у матеріалі РБК-Україна.
Перші згадки про використання жовтого та синього кольорів на прапорах українських земель сягають середньовіччя. Такі відтінки були на гербі Галицько-Волинського князівства у XIV столітті.
Під час Грюнвальдської битви у 1410 році на стягах воїнів Львівських земель зображували золотого лева на блакитному тлі.
У Запорізькому війську були різні прапори, але з XVIII століття на корогвах все частіше використовували синій і жовтий кольори. Козаки робили прапори на блакитному полотнищі, де жовтою фарбою малювали зірки, хрест та інші символи.
Синій відтінок на прапорі завжди символізував чисте небо, а жовтий – родючі пшеничні поля. Але порядок розташування цих кольорів довгий час був предметом суперечок.
Синьо-жовтий прапор як національний символ з'явився у 1848 році у Львові. Його затвердила "Головна Руська Рада". Незабаром ці поєднання кольорів поширилися на українських землях у складі Австро-Угорщини та в центральній Україні.
Проте у Першу світову війну на західноукраїнських територіях було більше прапорів жовто-блакитних кольорів. Подібні стяги супроводжували святкування столітнього ювілею Кобзаря.
За деякими історичними свідченнями, двокольорове полотно з жовтою смугою зверху було першим прапором УНР. Навесні 1917 у Києві вивісили саме жовто-блакитний прапор, вітаючи повернення Михайла Грушевського з Москви. І нібито він потім затвердив це поєднання кольорів для національного стяга.
Насправді у січні 1918 Центральна Рада на чолі з Грушевським узаконила інший порядок кольорів. Так, у постанові про флот говорилося, що на українських морських прапорах верхня смуга має бути синьою чи блакитною.
Коли до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський, національна символіка не змінила зовнішнього вигляду, хоча Скоропадському часто приписують "перевертання" кольорів.
Після повалення Гетьманату в грудні 1918 уряд УНР остаточно затвердив синьо-жовтий прапор.
Зі встановленням радянського правління на території України національний прапор було заборонено. Його використання загрожувало в'язницею. Офіційним прапором УРСР стало червоне полотно із синьою смужкою внизу та зображенням серпа з молотом.
1990 рік тав знаковим для відродження нашої державності. 16 липня Верховна рада ухвалила Декларацію про суверенітет України. На честь цієї події 24 липня синьо-жовтий прапор підняли над будинком Київради, де люди зібралися на мітинг.
Тривалий час День прапора проходив 24 липня лише у столиці. З 2004 року свято почали відзначати на державному рівні, а його дату змінили на 23 серпня - також символічну.
В 1991 році 23 серпня синьо-жовте полотно внесли до Верховної ради. Наступного дня Україна проголосила свою незалежність і прапором накрили парламентську трибуну. Над будинком парламенту стяг здійнявся вперше у вересні 1991-го.
З 2009-го у свята з'явилася традиція - щорічно 23 серпня о 9:00 відбувається урочиста церемонія підняття прапора по всій Україні.