Симптоми "на пам'ять". Що таке постковідний синдром і кому він загрожує

Довідка про одужання від коронавірусу не означає, що людина повністю здорова. Після хвороби можливе довготривале відновлення, оскільки "ковід" вражає ряд органів та залишає "на згадку" кілька неприємних симптомів. Що таке постковідний синдром, чи можливо його уникнути та як лікувати – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Нервозність, поганий сон, дивна втома і прискорене серцебиття після пройдених ста метрів. Цей стан добре знайомий Максиму. Нещодавно він хворів на COVID-19, і вже як два тижні отримав негативний тест. Втім, хлопець продовжує відчувати дискомфорт. Лікарі кажуть, що це постковідний синдром.

Його симптоми виникають як під час, так і після хвороби, пояснює заступниця міністра охорони здоров'я Ірина Микичак. Можливе ураження дихальної, серцево-судинної та нервової системи, існують й психологічні наслідки.

"Постковідний синдром дає специфічну клініку вже після виписки. Ця клініка є довготривалою та потребує допомоги не одного фахівця, а низки", – зазначила вона.

Синдром розвивається протягом трьох місяців після інфікування коронавірусом, а симптоми проявляються не менше двох місяців. Голова бюро ВООЗ в Україні, доктор Ярно Хабіхт назвав найпоширеніші з них:

• стомлюваність
• задишка
• когнітивна дисфункція
• зміна нюху/смакових відчуттів
• кашель
• пригнічений стан
• порушення пам'яті
• головний біль
• погане самопочуття після фізичного навантаження
• порушення сну, тахікардія.

Після "ковіду" є ризик отримати низку інших симптомів (Фото: Hristo Rusev/Getty Images)

Задишка, запахи, агресія

"Через місяць після одужання я почала відчувати дивний дискомфорт у грудях. Серце почало частіше боліти, задихалася. Я думала – просто стрес, але біль нікуди не зникав", – каже Марина, яка також зіткнулася з цією проблемою.

Постковідний синдром найчастіше проявляється у патологіях з боку саме дихальної системи, пояснив професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НМУ ім. Богомольця Сергій Дубров. Особливо це стосується людей, які важко переносили COVID-19. Також нерідкі випадки проблем із серцево-судинною системою.

"У людей, які перехворіли на "ковід", може розвиватись міокардит. Такий відсоток – від 7 до 25. І міокардит не одразу вдається запідозрити. Тільки після МРТ серця чи ехокардіографії знаходять ці зміни", – зазначив він.

Вікторія, яка також перехворіла "ковідом", каже, що навіть через рік після одужання відчуття смаку і запаху повністю не відновилися. "Зараз найчастіше я відчуваю смакові та нюхові "галюцинації". Наприклад, звичний запах поту пахне мені цибулею. "Кока-кола" взагалі як фарбована вода з запахом ліків. Кава іноді має запах молочних продуктів, а молочні продукти пахнуть вапном, яким білять дерева", – розповідає дівчина.

Її проблема – це теж симптом постковідного синдрому, який може тривати місяцями. Мова йде про порушення відчуття смаку та запаху, пам’яті, когнітивних властивостей, уточнив професор Дубров.

Ще одна проблема, з якою можуть зіштовхнутися перехворілі на "ковід" – нервозність та агресія. "Я був спокійний, якщо не вивести, а зараз "заводжуся" з пів обороту. Спочатку спав погано, це два тижні тривало, потім відпустило", – каже Дмитро. Він, як і попередні наші співрозмовники, мав проблеми із запахом та смаком, а також дискомфорт через задишку після одужання від COVID-19. Але хлопець зіткнувся ще й з підвищеною нервозністю.

Американський імунолог Умід Шарапов в інтерв’ю РБК-Україна розповів, що невмотивована агресія – це якраз один із наслідків хвороби. "Ось нещодавно один таксист мені розповідав, що він з дружиною в легкій формі перехворів, але у них з'явилися напади паніки, занепокоєння, безсоння і так далі. Як ви думаєте, це на якість життя їх впливає? Він сказав "дуже". Постійні скандали, звернення до лікарів, а це дуже дорого", – зазначив він.

Шарапов також додав, що до симптомів може відноситись випадання волосся у жінок і чоловіків у ранньому віці та навіть хворобливість у суглобах і м'язах.

Втім, як пояснив доктор Ярно Хабіхт, карантинні обмеження як повсякчасні фактори стресу також можуть впливати на психічне здоров'я людей.

Голова бюро ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Фактори, які пов'язані з вищим ризиком психічних розладів через карантин:

• молодий вік
• жіноча стать
• життя без партнера
• наявність фізичних захворювань
• низький рівень освіти
• низький дохід чи безробіття
• зайнятість у сфері охорони здоров'я, системі догляду.

Крім того, нещодавно вчені з Німеччини провели масштабне дослідження, присвячене постковідному синдрому у дітей та підлітків, яке опубліковано на medrxiv. На відміну від дорослих, у них найчастіше виникають проблеми із психічним здоров'ям. У дітей з 5 до 17 років після COVID-19 часто спостерігали стійку втому, тривожність та депресію, головний біль та біль у животі, а також соматичні розлади.

Вплив на мозок

"Я перехворіла "ковідом" і потім місяць знаходилась на лікарняному, тому проблеми із пам’яттю помітила вже, коли почала працювати. Це й досі триває, я забуваю якісь факти зі свого життя, події. Іноді забуваю, що я спілкувалась з кимось в Інтернеті або що пообіцяла щось зробити", – розказала Вікторія.

Дослідники з Каліфорнійського Національного дослідницького центру встановили, що вірус може легко проникати в клітини мозку. Результат: тривалі неврологічні симптоми – проблеми з мисленням та пам’яттю.

Вірус безпосередньо вражає нейрони мозку, потенційно даючи відповідь на те, чому деякі люди страждають від цілої низки симптомів ще довго після одужання, уточнили автори дослідження. Оскільки імунітет не бореться з коронавірусом у мозку, це ускладнює лікування.

Хто у зоні ризику

У ВООЗ кажуть, що найчастіше симптоми спостерігаються у жінок та молодих людей. Але з цим синдромом може зіткнутись будь-яка людина, яка одужала від COVID-19.

При цьому статистики по постковідному синдрому в Україні немає, зазначив професор Сергій Дубров. За різними даними, з цим стикаються від 15% та 40% людей, уточнив експерт. Більш точні дані невідомі, оскільки пацієнти можуть не звертатись до лікаря вже після одужання від "ковіду".

Jama Network раніше опублікував огляд 57 досліджень постковідного синдрому. У ньому сказано, що більш ніж у половини з понад 250,3 тисяч пацієнтів, що перехворіли, симптоми залишалися через місяць після хвороби. І навіть через півроку 54% з них ще відчували хоча б один симптом.

У ВООЗ наголошують, що вакцинація від коронавірусу є одним із головних інструментів, щоб впоратись з пандемією. "Найбільший ризик зараження є серед нещеплених людей. Люди, інфіковані варіантом Delta, включаючи повністю вакцинованих людей, можуть передавати вірус іншим", – повідомив голова українського відділення ВООЗ в коментарі виданню.

Разом з тим, він зазначив, що постковідний стан поки що не був пов’язаний з жодним варіантом COVID-19. Тобто він не видозмінюється в залежності від нового штаму коронавірусу. Крім того, за словами професора Дуброва, ймовірність виникнення постковідного синдрому не залежить від тяжкості перебігу хвороби.

"Навіть після легкого перебігу може бути постковідний синдром", – уточнив він.

Виникнення постковідного синдрому не залежить від тяжкості перебігу хвороби (Фото: Mario Tama/Getty Images)

Реабілітація

У МОЗ нині створена робоча група, яка сформувала протокол надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з COVID-19, каже Ірина Микичак. Через те, що синдром може вражати низку систем, він не може бути в одному пакеті програми медичних гарантій.

"Велика кількість терапевтичних відділень у межах терапевтичного пакету надають таку специфічну допомогу постковідним пацієнтам. До цього долучаються заклади реабілітаційної допомоги, санаторії. Сьогодні ця патологія лікується у кожному закладі охорони здоров’я", – зазначила вона. Такі заклади є у Вінниці, Ужгороді, Костянтинівці, Одесі, уточнила заступник міністра.

Сергій Дубров також зазначив, що чітких алгоритмів, як лікують цей синдром, немає. Це залежить від проявів захворювання. Втім, є загальні методи: дотримання режиму відпочинку, прогулянки, уникнення за півтори години до сну екранів гаджетів.