Штурм столиці. Чим закінчиться конфлікт Кличка і команди Зеленського

Протистояння між київським мером Віталієм Кличком і командою Володимира Зеленського наближається до вирішальної фази. Про те, чому мерія посварилася з Банковою, парламентські і президентські амбіції Кличка, можливого кандидата на посаду голови КМДА від "зеленої" команди і його майбутні повноваження – докладніше в матеріалі РБК-Україна.

Відносини між центральною та київською владою в черговий раз загострилися навесні цього року. Відтоді в департаментах КМДА та на комунальних підприємствах силовики провели вже десятки обшуків. А сам київський мер і представники президентської команди не втомлюються взаємно критикувати і звинувачувати один одного.

Остання ескалація трапилася напередодні Дня Незалежності, коли між мером і Банковою сталися два чергові гучні скандали: через "радянські" інсталяції на вулиці Небесної Сотні та знесення історичного особняка Барбана XIX століття. Тоді в кулуарах ходили наполегливі чутки, що вже на засіданні РНБО 20 серпня буде прийнято рішення зняти Кличка з посади голови КМДА. На Радбез запрошували і самого київського мера, але той послався на робочу поїздку до Чернігова.

У підсумку ніяких рішень по Кличку прийнято не було, і напруга трохи спала. Але київське питання з порядку денного нікуди не зникло, і "бойові дії" можуть відновитися вже досить скоро.

Великі амбіції

Співрозмовники РБК-Україна в команді Зеленського і в команді КМДА цілком очікувано дають дуже різні версії причин конфлікту.

Так, за версією Банкової і "слуг народу" Кличко не виконав домовленостей, досягнутих незадовго до торішніх мерських виборів, коли їх результат і подальша розстановка сил в Київраді вже були приблизно ясні. Нібито передбачалося створення "широкої" коаліції в міськраді, до якої увійшли би УДАР Кличка, "Слуга народу" та інші фракції – крім "Євросолідарності" і ОПЗЖ. Важлива посада секретаря Київради також нібито мала відійти "зеленим".

Всього цього не сталося, а тепер, скаржаться джерела видання в президентській команді, Кличко і далі тіснить її в столиці: депутатів від "СН" видавлюють з ключових комісій міськради, заступників голови КМДА від партії влади не пускають на наради і т.д.

Кличко утримує контроль над Київрадою (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Кличко в коментарі РБК-Україна будь-які домовленості заперечує, стверджуючи, що півроку до місцевих виборів не спілкувався ні з президентом, ні з главою його офісу.

"СН" посіла п'яте місце на виборах і має 12 депутатів з 120-ти в Київраді. Так міг стати їх представник секретарем Київради? Що стосується більшості в раді – якщо говорити про політичні сили, представлені в ній, то жодна з них окремо не може створити більшість з "СН". Математично", – сказав виданню Кличко.

Ймовірно, сама по собі боротьба за більшість у Київраді і посади в її комісіях могла б і не стати причиною такого масштабного протистояння. Але в обох таборах в ходу інше пояснення того, що відбувається – президентські амбіції Кличка, який може стати конкурентом Зеленського на наступних виборах глави держави.

"Наші побачили, що Кличко почав якісь активні дії, підготовку до виборів, партструктуру створює і т.д. А самого Віталія теж накручують: нібито його влада хоче знищити, типу він основний конкурент (Зеленському, – ред.) ", – сказав співрозмовник РБК-Україна в "Слузі народу".

Інше ж джерело видання, на Банковій, не вважає Кличка реальним конкурентом Зеленському. "Ніхто не хотів його збивати, він зі своїми кількома відсотками нам точно не конкурент. Підхід був такий: "хочеш йти (на вибори, – ред.) – йди", – кажуть в ОП.

Дійсно, поки що Кличка навіть не завжди включають в соціологічні опитувальники. А якщо і включають, то він там займає досить невисокі позиції – наприклад, отримуючи 0,9% підтримки згідно із серпневим дослідженням Центру Разумкова. У той же час, партія УДАР котирується значно вище – 3,4% по вересневому опитуванню групи "Рейтинг".

Втім, у Кличка є певний потенціал для зростання рейтингу, заснований на рівні довіри з боку виборців: за цим показником він тримається в трійці лідерів. У Києві позиції Кличка виглядають як і раніше впевнено: згідно з липневим опитуванням "Рейтингу", за нього знову проголосували би більше половини городян.

Зараз головний акцент його команда робить на перезапуску партії УДАР, яка багато років перебувала фактично в замороженому стані. За словами інформованого співрозмовника РБК-Україна, вже вдалося реанімувати дві третини організацій по Україні, а ставка робиться на місцеві "ресурсні" еліти – "старих" ударівців не більше 5%. Поки що найпомітнішим успіхом Кличка бачиться союз з партією "Рідний дім" чернігівського мера Владислава Атрошенка, який виграв останні вибори у своєму місті з результатом у 75,5%.

У разі якщо парламентські амбіції УДАРу отримають реальні обриси, відразу постане питання про потенційних союзників. Періодично міркування на цю тему в медіа з'являються і зараз – в якості такого союзника іноді називають, наприклад, екс-прем'єра Володимира Гройсмана, який зараз розвиває власну партію "Українська стратегія".

Кличко реанімує свою партію і придивляється до союзників (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

За словами співрозмовника видання в команді КМДА, у Кличка зараз є досить широкий вибір можливих альянсів – з усіма помітними гравцями, крім проросійських сил.

"Про якусь конкретну політсилу (в якості союзника, – ред.) говорити рано. Як і про президентські вибори. Про участь в яких я, до речі, ніде не заявляв", – прокоментував РБК-Україна сам київський мер.

У його таборі поточне загострення відносин з Банковою трактують однозначно – як спробу центральної влади прибрати єдиного великого чиновника, який не входить в "зелену" команду.

"Слугам" було би правильно "обійняти" Кличка, він сам по собі не лаявся б, не махав шашкою. Краще його не бити, щоб не отримувати відповідь. Але у них підхід такий: якщо ти не в нашій команді, ти наш ворог. І ми це використовуємо на свою користь", – сказав співрозмовник у Київській адміністрації. Дії Кличка в останні місяці він називає "активним захистом".

У "Слузі народу" ж запевняють, що ніякого політичного підтексту в тому, що відбувається, немає.

"Для нас не має значення прізвище голови КМДА, якщо він буде призначений. Нам важливо змінити систему управління містом на ефективну, яка унеможливить всі ті прояви, про які повідомляють правоохоронні органи", – сказав виданню глава партії Олександр Корнієнко.

За його словами, "у місті є законно обрана влада" і цього ніхто не збирається оскаржувати. Водночас, підкреслює Корнієнко, Києву потрібна і працююча міськадміністрація, яка контролюватиме дії місцевого самоврядування.

Окопна війна

Як розповів РБК-Україна співрозмовник, добре знайомий з київським протистоянням, спроба Банкової призначити свого голову КМДА зіткнулася з двома проблемами: кого призначити і як призначити.

У медіа ходили різні прізвища кандидатів на посаду голови КМДА від влади, причому різні групи впливу в ОП проштовхували "своїх". У підсумку за інформацією видання, основним фаворитом став міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов. Але остаточної згоди він так і не дав, а в серпні взагалі написав у Фейсбуці пост-спростування чуток про своє прийдешнє призначення.

РБК-Україна почуло три версії того, чому Чернишов поки відмовився переходити на роботу в КМДА.

Згідно з першою, він вже дав попереднє "добро", але потім стався конфлікт навколо інсталяції на Майдані, з активною участю чинного градоначальника. Це стало яскравою ілюстрацією того, що чекає будь-якого призначенця на посаду голови КМДА від "зеленої" команди – постійна жорстка конфронтація з Кличком, і Чернишов нібито від таких перспектив виявився не в захваті.

Кличко підтримав знесення інсталяції на Майдані перед Днем незалежності (фото: Віталій Носач / РБк-Україна )

За другою версією, перехід на роботу в київську владу з міністерського поста не викликав ентузіазму, оскільки там доведеться зосередитися тільки на одному місті, тоді як зараз сфера діяльності Чернишова охоплює всю країну, що набагато цікавіше.

Нарешті, за третьою версією потенційний голова КМДА побачив, що його призначення прямо зараз виглядає вкрай сумнівно з юридичної точки зору і не без успіху може бути оскаржене в судах.

У будь-якому випадку від ідеї бліцкригу щодо взяття поста голови КМДА в президентській команді відмовилися. "Ми перейшли в окопну позиційну війну", – сказав виданню співрозмовник в президентській команді. Тепер ставку зробили на прийняття нового законупро столицю, який і дасть відповідь на питання "як призначити".

Законопроект №2143-3 "Про місто Київ – столицю України" був прийнятий монобільшістю у першому читанні ще в жовтні 2019 року. До нього було подано понад 900 поправок, і фінальний текст до другого читання з'явився тільки у вересні 2020-го. Відтоді документ лежав без руху, повернулися до нього лише на початку поточної парламентської сесії.

За планом "слуг народу", профільний комітет ще раз перегляне подані до законопроекту правки і в жовтні представить новий документ для прийняття в другому читанні, бажано – ще до нового року.

У будь-якому випадку концептуально документ перерозподілить повноваження всередині київської влади. Діючі повноваження КМДА в управлінні Києвом перейдуть до виконавчого органу Київради, який на даний момент пропонується назвати "магістратом". Але за словами голови підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування, депутата від СН Віталія Безгіна, назву в результаті поміняють.

Натомість не зміниться головне – очолювати такий виконком буде чинний мер Кличко. Тоді як КМДА перетвориться на наглядовий орган на чолі з префектом (посада теж може бути названа по-іншому), якого призначатиме президент. Якщо мер або Київрада, на думку голови КМДА, приймуть рішення, що порушує Конституцію або інші закони України, він зможе видати припис виправити цю ситуацію. А при необхідності – звернутися до суду.

Повноважень зупиняти рішення мера і міськради у голови КМДА, найімовірніше, не буде. За винятком ситуації, коли вони загрожують територіальній цілісності України – що у випадку Києва досить складно собі уявити.

"Тези Кличка, що хтось намагається обмежити його повноваження, не відповідають дійсності. З точки зору управління містом, у нього залишаться ті ж самі повноваження, як є. Але ти не можеш до обіду приймати якісь рішення, а після обіду перевіряти, наскільки вони відповідають Конституції. Звичайно, цим має займатися інша людина", – пояснив виданню Безгін.

Примітно, що якби голову КМДА призначили вже зараз, до прийняття нового закону про столицю, то він дійсно забрав би у Кличка значну частину повноважень з управління міським господарством.

Верховна Рада може перекроїти формат управління столицею (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Тим не менш, чинний мер до законопроекту все одно налаштований дуже критично. "Ключовою метою цього законопроекту є одне – прибрати Кличка, який не підкоряється комусь зверху", – сказав виданню мер столиці. Він також нагадав про рішення Конституційного Суду від 2003 року, згідно з яким призначати головою КМДА можна тільки обраного киянами мера міста.

Втім, у "Слузі народу" цю ситуацію трактують інакше. "Те рішення приймалося задовго до початку реформи децентралізації. Є й інше подання до КСУ від 2019 року про подібні тлумачення, і щодо нього відкрито провадження. Якби КСУ вважав, що протягом 16 років, з 2003-го по 2019-й, у нас не сталося змін у системі місцевого самоврядування, то відмовив би у відкритті провадження. Але якщо воно було відкрито, значить, ці норми все ж вимагають роз'яснення", – сказав виданню Безгін.

Оскільки Конституційний суд де-факто заблокований, він навряд чи встигне винести хоч якесь рішення з київського питання. І якщо все піде за планом Банкової, то вже в осяжній перспективі в столиці все ж з'явиться префект-голова КМДА.

Це автоматично виведе конфлікт на новий рівень – особистого протистояння між Кличком і призначенцем центральної влади. Співрозмовники РБК-Україна в обох таборах запевнили, що до такого варіанту розвитку подій повністю готові.