Штам "Омікрон". Чи небезпечна нова мутація вірусу та чого від неї чекати

У світі б'ють на сполох через появу нового штаму коронавірусу, що отримав назву "Омікрон". Вчені припускають, що він може виявитися більш небезпечним, ніж усі попередники і навіть "Дельта". Чи є привід для занепокоєння і чи означає це, що в майбутньому країни продовжать стикатися і з іншими мутаціями вірусу – нижче в матеріалі РБК-Україна. 

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) зареєструвала новий штам коронавірусу B. 1.1.529. Його назвали 15-ю буквою грецького алфавіту – "Омікрон" і відразу ж віднесли до категорії варіантів "що викликають стурбованість".

Крім нього в цій групі є ще чотири штами. Перший – це "Альфа", відомий також як британський – він призвів до спалаху "ковіду" в Україні навесні цього року. Два інші – "Бета" (південноафриканський) і "Гамма" (бразильський), які вперше зафіксували наприкінці минулого року. Четвертий варіант – "Дельта", родом з Індії – став причиною останньої ударної хвилі епідемії в світі і в Україні зокрема.

Вчені побоюються, що новий "мутант" може становити ще більшу загрозу, ніж його попередники. Приводом для занепокоєння стали темпи, з якими "Омікрон" розходиться по світу. За лічені тижні його вже виявили на чотирьох материках Землі.

У ВООЗ закликають не панікувати – поки про новий варіант відомо занадто мало. Немає прямих даних про те, наскільки "Омікрон" заразніший і агресивніший своїх "побратимів", і піддається впливу існуючих вакцин. Реальна картина може прояснитися протягом двох-трьох тижнів. Але той величезний набір мутацій, який виявили в структурі вірусу, не вселяє експертам особливого оптимізму.

Молодший брат або родом з Африки

"Омікрон", як і більш ранній варіант коронавірусу – "Бета", виявили на території Південної Африки. Як вважають вчені, осередком поширення "мутанта" могла стати ПАР або Ботсвана, де і був зафіксований перший випадок зараження новим штамом ще на початку листопада.

До кінця місяця "Омікрон" виявили вже в майже двох десятках держав – в Ізраїлі, Гонконзі, у Великобританії і європейських країнах, в Канаді, Австралії – і з кожним днем ця кількість продовжує зростати. У більшості випадків хворі прилетіли з Африки. Місцеві чиновники та експерти із ПАР стверджують, що від 75 до 90% нових випадків, виявлених у країні, спричинені саме новим варіантом.

Десятки держав по всьому світу вирішили посилити карантини і ввести обмеження на в'їзд з країн, де циркулює цей штам. Першими заборону для мандрівників з африканських країн ввели Нідерланди. Тестування пасажирів двох рейсів, які прибули в аеропорт Схіпхол з ПАР, показало, що у кожного десятого був позитивний результат. З 61 випадку "Омікрон" вже встановили у 13 інфікованих, інші проби продовжують вивчати.

В Ізраїлі вирішили стримувати потрапляння вірусу в країну за рахунок повного закриття кордонів для іноземців, а для своїх громадян, які прибувають з-за кордону, повернули обов'язкову самоізоляцію.

Країни знову почали закривати кордони для туристів (Фото: facebook.com/airportboryspil)

В Україні поки не виявили заражень "Омікроном". Але про всяк випадок всіх туристів з Південної Африки, якщо вони перебували там не менше семи днів, будуть відправляти на двотижневий карантин. У МОЗ припускають, що в майбутньому перелік країн, після відвідування яких вимагатимуть самоізоляцію, розширять.

Чому новий штам змусив світ бити тривогу і заздалегідь посилювати карантинні заходи? Перший привід для занепокоєння полягає в тому, що у "Омікрона" нарахували приблизно 50 мутацій, які відрізняють його від "уханьського" варіанту. У цьому сенсі вірус зробив справжній еволюційний стрибок. Наприклад, у "Дельти" було тільки 13 мутацій, каже директор Інституту біохімії НАН, доктор біологічних наук Сергій Комісаренко.

Понад половина змін відбулися в шипоподібному спайк-білку S. Вони торкнулися різних ділянок цього протеїну, включаючи ті, які допомагають патогену проникнути в організм, і ті, за які його ловлять антитіла людини.

"Такої кількості мутацій не було у всіх попередніх варіантах. З них 32 мутації мають медичне значення, тобто вони змінюють ті властивості, які можуть призвести до різнопланових негативних тенденцій. Помінялися ті ознаки, які можуть, очевидно, сприяти зростанню кількості хворих, що потребують госпіталізації", – пояснила РБК-Україна професор, завідувач кафедри епідеміології Львівського національного медуніверситету ім. Д. Галицького Наталія Виноград.

Що також важливо, практично всі вакцини – мРНК, AstraZeneca, Johnson & Johnson – спрямовані проти цього шипоподібного протеїну S. Через що є побоювання, що імунний захист щеплених не буде протистояти цьому вірусу, уточнив Комісаренко.

"Неясно, наскільки ефективними будуть вакцини. Скоріше за все – не будуть. Тому виробники вже почали роботу по заміні плазміди на "Омікрон". Ні у кого поки немає відповіді, наскільки опиняться під ризиком зараження ті, хто перехворів. У тих державах, де вже вперше виявили випадки "Омікрона", хворіють повторно. Але потрібно врахувати, що в цих країнах найвищий рівень захворюваності на ВІЛ-інфекцію. Тобто там дуже багато імунодефіцитних людей", – зазначила Виноград.

Вчені ще з'ясовують, наскільки "Омікрон" небезпечніший ніж інші штами (Фото: Fabrizio Villa / Getty Images)

Деякі з виявлених змін в структурі коронавірусу вчені вже спостерігали в попередніх штамах. Але є і такі, які до цього не зустрічалися. І як вся ця палітра мутацій разом позначиться на агресивності і пристосуванні вірусу – поки точної відповіді немає.

Австрійський біолог Ульріх Елінг в інтерв'ю DW припустив, що через набір змін "Омікрон" може бути в шість разів заразнішим, ніж варіант "Дельта".

"Але поки що це тільки домисли, немає ніяких наукових підстав вважати, що він більш контагіозний і більш небезпечний. Думаю, це проясниться досить скоро", – сказав РБК-Україна Комісаренко.

Стратегія виживання або як мутує вірус

Вчені вважають, що найбільш родючим грунтом для зародження мутацій виступають країни з низьким рівнем вакцинації і великою кількістю населення, що страждає важкими хронічними хворобами.

За однією з версій, новий штам міг виникнути в організмі пацієнта з пригніченим імунітетом, наприклад, хворого на ВІЛ/СНІД інфекцію. Його організм довго не міг побороти вірус і за цей час патоген встиг кардинально змінитися. Якщо людина хворіє "ковідом" довго, то мутації накопичуються.

"Мутанти можуть зароджуватися в організмі людей, у яких знижена імунна реактивність. Сьогодні вважається так, що "Дельта" з'явився у людини з порушенням імунної відповіді. Ці люди не відповідають адекватно на антигенні подразнення — імунодефіцитні або імуносупресивні пацієнти. Я вважаю, що таке могло статися і у випадку з "Омікроном", — пояснив виданню професор Володимир Широбоков.

Вірусолог з Африканського науково-дослідного інституту охорони здоров'я Алекс Сігал допустив, що мутант "ховався" в людському організмі і накопичував мутації близько року. А потім він вийшов назовні, перейшов до того, хто контактував з його "носієм", і почав інфікувати інших.

Поки невідомо, як наявні вакцини будуть справлятися з новим варіантом вірусу (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Це могло б пояснити, чому новий варіант за своєю структурою виглядає більше схожим на "уханьський" вірус, ніж, наприклад, на дельта-штам. Як правило, мутації у вірусі, коли він знаходиться в людському організмі, відбуваються раз на 10-12 днів, зазначив Сергій Комісаренко.

"Така кількість мутацій могла відбутися в організмі людини, яка дуже довго була носієм вірусу і ніяк не могла його побороти. Це люди, які мають хронічні захворювання, з сильно пригніченою імунною системою. Наприклад, в Африці досить багато пацієнтів зі СНІД. Тому одна з пропозицій з приводу походження нового штаму полягає в тому, що він виник у людини зі СНІДом", – сказав академік.

Чи означає це, що в майбутньому нам доведеться вивчити ще кілька букв грецького алфавіту? Ймовірно, що так. Це головна стратегія коронавірусів – мутувати і змінюватися, щоби вижити, говорить Широбоков. Але не всі зміни, що відбуваються у вірусі, можуть йти йому на користь, іноді його система може "дати збій".

"Так було з першим SARS-CoV, який з'явився в 2002 році. Його летальність була 11%, тобто в п'ять разів вища, ніж у нинішнього коронавірусу. При цьому він був набагато менш контагіозний, ніж SARS-CoV-2. Спочатку з'являлися ознаки захворювання, а вже потім хворий міг заражати інших людей. Так вдавалося більш оперативно ізольовувати інфікованих і уникати зараження", – навів приклад Комісаренко.

У підсумку сплеск першого SARS-CoV в 2004 році вдалося припинити. Однак, як вважають експерти, його молодший брат, SARS-CoV- 2 виявився більш пристосованим до виживання та зараження.

"Зрештою збудник і господар прагнуть пристосуватися один до одного – це займає деякий час. Так само буде і для коронавірусів. Думаю, SARS-CoV-2 стане таким же, як і вірус грипу – сезонним. Ймовірно, нам доведеться реагувати на нього так само, як і на вірус грипу – щороку імунізуватися, тому що він продовжить мутувати і змінюватися, як і вірус грипу", – вважає Широбоков.

Розробники вакцин вже заявили про готовність оновити репертуар препаратів, які будуть діяти проти "Омікрона". У компанії Moderna сказали, що у них піде приблизно три місяці, щоби перевірити ефективність щеплень від нового штаму. Там також вивчають захист від бустерної дози і можливість створення мультивалентної вакцини, яка може бути чутливою до різних мутацій. У Pfizer пообіцяли модифікувати свій препарат за 100 днів після того, як отримають результати досліджень нового штаму.