Хитке торгове перемир'я України, РФ і ЄС
Юрій Панченко, економічний оглядач, спеціально для РБК-Україна
Ратифікація Угоди про асоціацію України з ЄС відбулася на тлі дискусій, що Україна отримає на виході: повноцінний документ або обрізану частину від нього.
Виною тому стало історичне рішення, прийняте на міністерській зустрічі у Брюсселі 12 вересня. Взамін на гарантії Росії відмовитися від виключення українських товарів з режиму вільної торгівлі Європейський союз погодився відстрочити вступ в силу економічної частини угоди до кінця наступного року.
Україні був запропонований багатообіцяючий бонус. Замість двостороннього режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС буде продовжено режим автономних преференцій з боку ЄС.
Цей режим набув чинності 23 квітня 2014 р. і став відповіддю ЄС на необхідність підтримати Україну. Згідно з ним, українські товари до 1 листопада 2014 р. можуть безмитно поставлятися на ринки ЄС, тоді як для європейських товарів діє стандартна ставка митного збору.
Спочатку передбачалося, що цей режим буде скасовано автоматично разом з набуттям чинності Угодою про асоціацію. Саме тому в Адміністрації Президента України не поспішали подавати документ до парламенту, адже, на відміну від автономних преференцій, повноцінний режим вільної торгівлі, а значить - скасування мит на товари з ЄС, призведе до зменшення відрахувань до держбюджету.
В АПУ тут же заявили, що така економія становить близько 250 млн грн на місяць. Відповідно, крок з боку ЄС дозволить Україні заощадити не менше 3 млрд грн.
Саме на цих вигодах і акцентували увагу українські та європейські чиновники і політики. Всі розуміють, що нинішній стан європейської економіки набагато краще, ніж української. Саме тому така допомога Україні, яка несуттєво вплине на Європу, - цілком правильний крок", - заявив глава делегації Європейського парламенту у зв'язках з Україною Андрій Пленкович.
Водночас ніхто не приховує - таке рішення було зроблено під прямим тиском Росії. Те, що спочатку визнавали лише неофіційно і напівнатяками, незабаром стало вимовлятися безпосередньо.
"Росія під запис, офіційно, говорила, що наступного дня після ратифікації Україна зіткнеться з економічними складнощами, оскільки Москва введе економічні обмеження. Це не затримка, а результат російських погроз", - заявив напередодні голосування у Європарламенті комісар з питань розширення та політики сусідства Штефан Фюле.
Таким чином, це рішення з усіх боків виглядало компромісним. "Це рішення є компромісом, у якому мали поступитися всі сторони. Якщо мова йде про продовження миру і захисту інтересів наших виробників на сході, такий крок є вимушеною необхідністю", - заявив екс-міністр економіки Павло Шеремета.
Водночас домовленості від 12 вересня 2014 р. залишають ряд питань. По-перше, незрозуміло, що ж буде через рік. Очевидно, що економічні претензії Росії не зникнуть, а відповідно - сторонам доведеться знову сісти за стіл переговорів.
Чи зміниться за рік позиція Росії, яка поки як і раніше заявляє про ризики власної промисловості. Ці аргументи вже були неодноразово спростовані і ЄС, і Україною, більш того - їх не сприймають навіть російські партнери по Митному союзу: Білорусь і Казахстан. Однак Росії ці претензії більше необхідні як формальний привід для нової торгової війни.
Можливо, рік дії санкцій зробить Москву більш уважною до чужих аргументів. Проте до цих пір у питаннях, пов'язаних з Україною, РФ демонструвала рідкісну завзятість, ігноруючи всі економічні резони.
Більш того, малоймовірно, що і Україна за рік стане більш сильною і здатною витримати російський торговий шантаж. Військовий конфлікт на сході країни вже призвів до поглиблення спаду ВВП країни, і більше того, згідно з міжнародними фінансовими організаціями, спад економіки триватиме і у 2015 році. Принаймні, спецстатус Донбасу дозволяє в будь-який момент загострити ситуацію у країні, додатково погіршивши її економічні перспективи.
У такій ситуації можна говорити лише про те, що перенесення вступу в силу економічної частини УА з ЄС - перепочинок, необхідний в першу чергу для ЄС. Європейський союз з його бюрократичними процедурами вкрай повільно формує свою політику, а тому потребує додаткового часу для "розкачки".
Однак виникає сумнів - чи отримають Україна і ЄС цей перепочинок або ж торговий спір з Росією може початися набагато раніше, ніж очікується.
Обґрунтованість цього сумніву полягає в тому, що сторони вкрай суперечливо трактують п'ятничну домовленість.
Уже в понеділок міністр економічного розвитку РФ Олексій Улюкаєв заявив, що домовленості від 12 вересня потребують додаткових гарантій з боку Верховної Ради та Єврокомісії. "Ми вважаємо за необхідне відповідне юридичне оформлення цих домовленостей на рівні рішення Ради міністрів європейської спільноти та акта Верховної Ради України, який повинен супроводжувати процедуру ратифікації", - заявив він.
В українському уряді вже заявили, що жодних додаткових гарантій не збираються приймати, ані виносити в Раду.
У такій ситуації велика ймовірність того, що Росія знайде формальний привід оголосити домовленості порушеними і почати торговельну війну. Про це недвозначно заявив російський прем'єр Дмитро Медведєв.
Незважаючи на те, що найближчі півтора року пільгових поставок європейських товарів на український ринок не буде, що і було до сих пір основною "страшилкою" Москви, можлива поява нових претензій.
Зараз вони формуються навколо процесу імплементації Україною норм, включених у текст УА з ЄС і спрямованих на адаптацію українських норм до європейських. Таким чином, хід законодавчої модернізації України може стати приводом для розриву Росією домовленостей.
Втім, у ЄС це прекрасно розуміють. "Якщо Росія якимось чином порушить укладені домовленості, ми запропонуємо Раді ЄС змінити рішення щодо відстрочки до 31 грудня 2015 року тимчасового застосування положень зони вільної торгівлі", - заявив у вівторок єврокомісар з питань торгівлі Карл де Гухт.
Таким чином, "торгове перемир'я" обіцяє бути дуже нетривалим. Як мінімум - воно супроводжуватиметься постійними погрозами і звинуваченнями.