Шанси на встановлення в Лівії демократії не перевищують 5%, - експерт
Після смерті колишнього лідера Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамагирії Муамара Каддафі для країни можливі чотири сценарії розвитку подій: громадянська війна і наступний за нею міжплемінний конфлікт, встановлення військового режиму, консервація перехідного періоду і розкол країни. Про це повідомляє експерт Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос в "Дзеркалі неделі.Украіна".
"Характерно, що серед цих сценаріїв практично не згадується успішний перехід від диктатури до демократії. Звичайно, гіпотетично така можливість не виключається. Але уперта статистика громадянських конфліктів лише підсилює скептицизм: шанси на успішний вихід з насильницького конфлікту і встановлення демократичного режиму, становлять близько 3-5 %", - відзначає Семиволос.
За словами експерта, міжплемінний конфлікт за ресурси, або, іншими словами, війна всіх проти всіх, фігурує як вельми вірогідний сценарій. Ряд аналітиків стверджують, що початок "справжньої лівійської кризи" ще попереду. Цьому сприяє затяжний характер конфлікту і сполучена з ним дегуманізація. В умовах відсутності монополії держави на насильство, коли практично все населення озброєне, з'являється шанс поліпшити свої фінансові можливості або просто звести рахунки зі своїми кривдниками.
Розкол у таборі переможців, непомірні амбіції ряду польових командирів і зростаючий дефіцит безпеки можуть призвести до встановлення військового режиму. Сценарій можливий, але в даний час малоймовірний через відсутність силових структур як інститутів.
"Не варто обманювати себе і з приводу загального тріумфу лівійців у зв'язку з падінням режиму. Тут ми маємо справу з так званим ефектом переможця, коли люди прагнуть приєднатися до сторонни-переможця. Це пов'язано не тільки з бажанням убезпечити себе в умовах руйнування звичного соціального порядку, але і з збільшеними очікуваннями призу у зв'язку з очевидним наближенням перемоги", - вважає Семиволос.
Експерт наводить приклад українського Майдану 2004 р., коли після перемоги революції в помаранчевому шарфику дефілювали практично всі (навіть нинішній прем'єр-міністр України). Як і тоді в Україні, велика частина населення лівійських міст сьогодні демонструє видиму підтримку новій владі.
"Ця ж значна за масштабами група, можливо, охоплена непідробним ентузіазмом, з часом може опинитися в перших рядах тих, що розчарувалися. Те, що розчарування наступить, не викликає сумніву, питання полягає в тому, якими будуть його масштаби, чи відбудеться цей процес стрімко або розтягнеться в часі", - впевнений Семиволос.
Звідси, за словами експерта, випливає наступний сценарій: консервація перехідного періоду і подальша дискредитація ідеї трансформації Лівії в демократичну державу.
"Для спільноти, яка протягом сорока років бачила лише диктаторську форму правління, не має досвіду демократії, яка передбачає постійне досягнення компромісів, при повній відсутності громадянського суспільства як такого, цей сценарій найбільш реалістичний. І саме його реалізації найбільше побоюються лівійці", - вважає Семиволос.
