У кроці від свободи: чому Україні не можна зволікати з відкриттям ринку землі
Україна залишається однією з небагатьох країн у світі, де немає ринку землі. Відсутність можливості у громадян і бізнесу вільно купувати і продавати сільгосп угіддя стримує економічне зростання і добробут населення. Разом з тим роками існує "сірий ринок", де ціна гектарів набагато нижче, ніж вона могла б бути за умови легального ринку.
Команда нової влади на чолі з президентом Володимиром Зеленським обіцяла виправити цей ганебний для країни епізод, прийнявши закон про обіг сільгоспземлі. У вівторок Верховна рада планувала розглянути низку законопроектів, які дають старт реформі. Але парламент взяв паузу, як мінімум поки у президентській фракції "Слуга народу" не знайдуть консенсусу з усіх спірних моментів, пов'язаних із земельною реформою.
Про те, чому владі не варто затягувати із запуском ринку землі та яким він може бути вже у наступному році – у матеріалі РБК-Україна.
Верховна рада як ніколи близько підійшла до скасування мораторію на продаж сільськогосподарської землі. Парламент у вівторок, 12 листопада, планував прийняти у першому читанні законопроект (№2178-10), що дозволяє зняти багаторічне ембарго на офіційну торгівлю землею і окреслити рамки для роботи легального ринку.
До того ж депутати мали розглянути ряд супутніх проектів законів, які стосуються ринку землі. Але, не маючи достатньо голосів для прийняття цих законів, фракція "Слуги народу" взяла паузу для консультацій зі своїми депутатами. І є ризик, що у найближчі дні це питання знову може бути відкладене.
Навіщо потрібен ринок землі і чому з ним не можна зволікати? Україна – одна з небагатьох країн, де заборонено торгувати землею. Компанію їй у списку "безземельних" складають такі держави як Таджикистан, Конго, Північна Корея, Венесуела і Куба.
І це при тому, що у Конституції України гарантується право власності на землю, як для громадян, так і бізнесу. Але, по суті, це право грубо порушується десятиліттями, оскільки досі не прийнято закон про обіг с/г угідь. З року в рік влада продовжувала мораторій, замість того, щоб прийняти профільний закон.
Тим часом замість легального ринку в Україні за багато років сформувався нелегальний, коли, використовуючи юридичні лазівки у законодавстві, все одно проводяться операції з землею. Але тільки вартість угідь у цих випадках в рази менше, ніж вона могла б бути при офіційному ринку, коли є конкуренція і більш високий попит.
Зараз основна частина угідь, як громадян, так і держави здається в оренду агрокомпаніям і фермерам. І, на думку учасників ринку, після старту реформи лише деякі власники землі стануть продавати свої активи, продовживши здавати землю в оренду. Але на ринку оренди близько 40% перебуває в "тіні", що шкодить як власникам землі, так і місцевим бюджетам. Саме тому сегмент оренди також потребує законодавчого врегулювання. І це невід'ємна складова повноцінної реформи.
"Всі знають, що є "сірий" ринок. Він почався з договорів оренди, емфітевзисів (передача права користування земельною ділянкою, – ред.), всі розуміють, що це звичайна купівля-продаж, обставляють це заповітами або як юристи підкажуть", – підтвердив в інтерв'ю РБК-Україна глава комітету Ради з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський. Крім того, за його словами, зараз все більше стало договорів у рамках Цивільного кодексу, що дозволяють оформити договори оренди на 49 років.
Аргументів, чому ринок можна і потрібно вводити, більше, ніж достатньо. І основний з них – ціна, яка при вільному конкурентному ринку буде вищою, ніж зараз. Але останні соцопитування показують, що українці, залякані багаторічною пропагандою політиків-популістів, як і раніше скептично налаштовані до легального продажу землі.
Частина побоювань, вигаданих опонентами легального ринку, влада спробувала розвіяти, передбачивши у законопроекті деякі запобіжники. Як, наприклад, обмеження щодо продажу землі компаніям з іноземним капіталом. Так, у редакції проекту закону авторства депутатів аграрного комітету (№2178-10) забороняється продавати с\г угіддя іноземцям, аж до 2024 року. Однак влада вирішила піти ще далі, виключивши нерезидентів із законопроекту навіть як потенційних учасників ринку.
Президент Володимир Зеленський у понеділок заявив, що питання продажу землі компаніям з іноземним капіталом буде винесено на референдум. Коли це станеться – наразі невідомо. Якщо незабаром, то нескладно передбачити результат цього волевиявлення, враховуючи результати замірів громадської думки щодо земельної тематики. Більше половини громадян виступають не те, що проти продажу землі іноземцям, а взагалі проти зняття мораторію як такого.
На даний момент влада виходять з того, що між першим і другим читанням законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення внесуть зміни, згідно з якими право продавати і купувати землю будуть мати тільки українські громадяни й українські компанії, засновані виключно громадянами України.
"Іноземці та компанії, що мають іноземців серед засновників, отримають право купувати землю тільки у випадку, якщо на це буде дано згоду народу на всеукраїнському референдумі", – сказав Зеленський.
Норма про іноземців – далеко не єдине обмеження, передбачене в проекті аграрного комітету. Не бажаючи йти на конфронтацію з дрібними і середніми фермерами, влада пропонує прописати ліміт за обсягом угідь, якими може володіти одна компанія в межах країни, області та об'єднаної територіальної громади. Іншими словами, щоб великі компанії, які мають доступ до дешевих кредитів за кордоном, масово не викупили землю. Це ще один міф, що розгоняють критики легального ринку.
Як пояснював в інтерв'ю РБК-Україна радник прем'єр-міністра з економічних питань Олексій Мушак, у разі запропонованих обмежень ряд компаній не зможуть викупити землю, яку вони вже опрацьовують, а значить – позбудуться частини своєї ресурсної бази. "Це означає, що компанії не зможуть обробляти цю землю. А це означає, що інвестиції в трактори, елеватори опиняться під загрозою. Вже не кажу про переробну індустрію", - говорив Мушак.
У моделі ринку, до якої схиляються президент і аграрний комітет Ради, земля, ймовірно, буде коштувати менше, ніж у варіанті, запропонованому урядом. Кабінет міністрів, нагадаємо, у своєму проекті закону ще у вересні ініціював допуск на ринок іноземних інвесторів, але за умови, що їх компанії будуть зареєстровані в Україні. За словами Миколи Сольського, рішення про обмеження для іноземців було прийнято після наради у президента.
"Максимально ліберальну історію не сприйме значна частина суспільства. Зарегульовану – теж не сприйме значна частина. У нас шість мільйонів пайовиків, про це теж не треба забувати", – визнав депутат.
Розриваючись між тим, щоб догодити всім, і не розгубити політичну підтримку населення, партія влади і президент ризикують провалити і відверто "злити" реформу, яка може дати поштовх розвитку економіки.
І хоча запропонований аграрним комітетом проект має ряд норм, які можуть стримувати розвиток ліберального ринку, це все ж таки куди краще, ніж та ситуація, яку ми маємо зараз. Зволікаючи з реформою на піку своєї популярності, вже далі ні у президента, ні у його партії не може бути кращої можливості для цього хоч і непопулярного у населення, але вкрай важливого кроку для країни.