У кроці від хаосу: як через Brexit у Британії наростає політична криза

У кінці березня Великобританія повинна була вийти з ЄС. Але британський парламент не зміг затвердити проект угоди про Brexit, і у Брюсселі дали час Лондону до 12 квітня. Якщо до цього дня Палата громад все ж зможе прийняти позитивне рішення, Brexit відбудеться 22 травня. Якщо ні – тоді Сполучене королівство покине Євросоюз взагалі без угоди, що небезпечно у першу чергу для самої Великобританії.

Роздроблений на окремі фракції та групування британський парламент провалює один план виходу з кризи за іншим, і прем'єр Тереза Мей збирається просити про ще одну відстрочку. Одночасно вона почала переговори з опозицією, що призвело до звинувачень у зраді і розколу в рідній партії. Євросоюз поступово втрачає терпіння, але ще готовий йти на поступки – проте хоче розуміти, заради чого саме. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

Поки в Україні вся увага прикута до президентських виборів, в Європі стежать за тим, як Великобританія болісно намагається визначитися, як і коли вона вийде з Європейського союзу.

Після повторного провалу в парламенті угоди про вихід з ЄС, розробленої урядом Терези Мей, 27 березня Палата громад зважилася на різкий крок – взяти управління процесом Brexit у свої руки, якщо кабінет міністрів не може запропонувати нічого нового, крім чергових спроб умовити депутатів проголосувати за свій проект.

На рейтингове голосування винесли відразу вісім альтернативних ідей: від виходу з ЄС без угоди (No-Deal Brexit) до відмови від Brexit або повторного референдуму з цього питання. Але жоден з варіантів не набрав достатньої кількості голосів. Справа у тому, що найбільші фракції – провладна консервативна і опозиційна лейбористська, розколоті на кілька груп з кардинально різним баченням Brexit. До того ж свої умови і застереження виставляють і дрібні фракції.

У відчайдушній спробі знайти хоч якийсь компроміс, Мей пообіцяла піти з поста прем'єр-міністра, якщо Палата громад схвалить її проект. Деяких депутатів, особливо з її партії, це явно надихнуло – ряд консерваторів, як екс-міністр закордонних справ Борис Джонсон, мають очевидні амбіції зайняти її посаду, і використовують провали уряду в історії з Brexit для зміцнення своїх особистих політичних позицій.

Під час нескінченних голосувань пов'язаних з Brexit питань групи кожен раз утворюють між собою химерні альянси, але жодного разу не можуть набрати більшість голосів.

Перехід на бік Мей декількох груп впливу в Палаті громад давав шанси на те, що 29 березня (в день, коли Великобританія за початковим сценарієм повинна була вийти з ЄС) з третьої спроби угоду Мей все ж затвердять. Але прем'єр знову програла з різницею у 58 голосів. Втім, це менше, ніж у першій, січневій, спробі, коли угоду відкинули з різницею у 230 голосів, і другій, березневій, з різницею у 149 голосів. "Ми хоча б рухаємося у правильному напрямку", – заявили в офісі Мей.

Парламентське болото

Чергову серію голосувань у британському парламенті провели 1 квітня, щоб зрозуміти, чи є потенціал хоч для якогось компромісного рішення. Але депутати не підтримали ідею залишитися у митному союзі або єдиному ринку з ЄС після Brexit, перший варіант – з різницею лише в три голоси, другий – у 21 голос. Але ці пропозиції стосувалися лише пост-Brexit відносин Великобританії та Євросоюзу, а не власне порядку виходу країни з нього. Ідеї про другий референдум або відмову від виходу з ЄС взагалі без угоди теж не знайшли підтримки.

Вже 2 квітня після багатогодинних консультацій з урядом Мей заявила про те, що проситиме Євросоюз про чергову відстрочку Brexit, але лише недовгу, і запросила лідера опозиційних лейбористів Джеремі Корбіна сісти за стіл переговорів. Корбін, який раніше вкрай гостро атакував Мей під час дебатів у парламенті, погодився.

Але спроба Мей заручитися підтримкою опозиції, оскільки вже її рідна партія не підставляє плече, викликала бурю обурення всередині самих консерваторів. "Найбільшою загрозою нашим позиціях у світі, нашій обороні і нашій економіці є лідер опозиції. І, на думку прем'єра, це дає йому можливість взяти участь у процесі Brexit", – заявив депутат-консерватор Лі Роулі.

Рядові члени партії навіть почали різати свої партквитки і публікувати це у соцмережах, називаючи прем'єра "зрадницею". В знак протесту проти переговорів з Корбіном двоє міністрів написали заяви про відставку. "Навіть якщо Мей якось вдасться провести свій проект угоди, її партія може стати настільки розколотою, що у неї не вийде далі правити країною і щось робити", – зазначає ВВС.

Сам Корбін, що давно мріє зайняти крісло прем'єра, своє ставлення до Brexit неодноразово змінював. Будучи переконаним лівим і закоренілим євроскептиком (ще на референдумі 1975 року він голосував за вихід Британії з Європейського співтовариства, предтечі Євросоюзу в нинішньому вигляді), під час референдуму 2016 року він виступив проти виходу Сполученого королівства з ЄС, однак вкрай обережно. Після того, як британці проголосували за Brexit, він виступив за негайний початок процедур по виходу з Євросоюзу, під час дострокових виборів 2017-го зайняв позицію між таборами євроскептиків і противників Brexit, щоб зібрати голоси обох таборів.

Вже у парламенті Корбін критикував угоду Мей, закликаючи до того, щоб Великобританія залишилася у митному союзі і єдиному ринку ЄС після Brexit, намагався спровокувати відставку Мей і дострокові вибори, а в останній час під тиском однопартійців став міркувати про можливість повторного референдуму, на якому наполягає верхівка партії. Ці маневри коштували йому довіри багатьох лейбористів. На переговорах з Мей його супроводжували впливові члени партії, відповідальні за дотримання "партійної лінії" і припинення самодіяльності лідера.

Минулі переговори обидві сторони оцінили як "конструктивні". Мей і Корбін домовилися продовжити їх далі, особливих подробиць не повідомлялося. Паралельно у парламенті тривало обговорення ситуації. Ідея про те, щоб провести у наступний понеділок чергову серію рейтингових голосувань з варіантів виходу з кризи, набрала однакову кількість "за" і "проти" – 310 голосів.

Спікер Палати громад Джон Беркоу своїм вирішальним голосом виступив проти повторних голосувань. Востаннє своїм правом вирішального голоси спікеру парламенту доводилося користуватися ще у 1993 році. Нарешті, з невеликою різницею була схвалена пропозиція заборонити вихід Великобританії з ЄС взагалі без угоди і при необхідності просити про відтермінування.

Терпіння на межі

У Євросоюзі муки британського парламенту і уряду викликають все більше невдоволення. За словами глави делегації ЄС на переговорах щодо Brexit Мішеля Барн'є, після чергової серії провальних голосувань у Палаті громад ризик No-Deal Brexit зростає з кожним днем. "Сполученому Королівству слід позначити шлях вперед або план дій", – заявив він.

За словами президента Франції Еммануеля Макрона, Євросоюз відкритий до пошуку компромісів, але для цього британська влада має прийняти якесь рішення. "ЄС не може вічно залишатися заручником політичної кризи у Великобританії. Відповідальність лежить на британцях – до 10 квітня їм потрібно представити переконливий альтернативний план, який користується підтримкою більшості", – сказав Макрон.

Мей поки збирається просити про короткострокову відстрочку Brexit до 22 травня. Справа у тому, що 23 травня почнуться вибори в Європарламент, в яких Сполученому королівству доведеться взяти участь, якщо до того часу воно не встигне вийти з ЄС. Такого повороту подій хочуть уникнути і у Лондоні, і у Брюсселі. Втім, якщо Палата громад не знайде компромісу, цілком імовірним стане довгострокова відстрочка Brexit. У британських ЗМІ називалася дата – до 31 березня наступного року, але на жорстких для Великобританії умовах.

Поки президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявляє, що 12 квітня – це дедлайн для британського парламенту, і якщо він не визначиться, то ніяких коротких відстрочок вже не буде, президент Європейської ради Дональд Туск закликає всіх "бути терплячими" і, мабуть, єдиний з європейських лідерів зберігає оптимізм з приводу виниклої кризи.

В якості варіантів виходу з кризи Макрон назвав повторний референдум з Brexit або дострокові вибори. Перший варіант не підходить британському уряду, який наполегливо намагається реалізувати рішення референдуму 2016 року щодо виходу з ЄС. Другий варіант, судячи з усього, стає все більш імовірним.

Принаймні, Мей раніше непрямо дала зрозуміти депутатам, що якщо угода в результаті не одержить підтримки, або ж Палата громад проголосує за неприйнятний для прем'єр-міністра сценарій, то вона може оголосити дострокові вибори. Але, судячи з соцопитувань, наступне скликання Палати громад по складу не буде особливо відрізнятися від поточного, тому є ризик, що домовитися знову не вдасться.

У будь-якому випадку, 10 квітня має відбутися позачерговий саміт ЄС. На ньому європейські лідери будуть вирішувати – давати Мей і британському парламенту ще трохи часу чи все ж таки погодитись на вихід країни з Євросоюзу без угоди. Однак останній сценарій загрожує масою проблем, починаючи від європейської економічної кризи, перебоїв з постачаннями продовольства і ліків у Великобританію, а також відновленням конфлікту у Північній Ірландії.

Описуючи те, що відбувається, британські ЗМІ все частіше вживають слово "болото". І відчайдушні спроби британської влади вибратися з цього болота лише глибше затягують їх на дно.